Постанова

від 04.07.2012 по справі 2а/0470/5428/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/5428/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інтеркор-Плюс»про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 24100,50 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Інтеркор-Плюс», в якому просить стягнути кошти у сумі податкового боргу з податку на прибуток - 340,00 грн., з податку на додану вартість - 23760,50 грн. з рахунків Приватного підприємства «Інтеркор-Плюс» (код ЄДРПОУ 34827480) в обслуговуючих банках.

В обґрунтування позову зазначено, що Приватне підприємство «Інтеркор-Плюс» має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток, з податку на додану вартість у загальному розмірі 24100,50 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України, Кодекс) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Встановлено, що на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби перебуває Приватне підприємство „Інтеркор - плюс", код ЄДРПОУ 34827480.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Судом встановлено, що підприємство є боржником по платежах до бюджету. Заборгованість у підприємства виникла 29.08.2008р. На виконання вимог ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суми податкового боргу ПП „Інтеркор - плюс" було сформовано та направлено боржнику податкові вимоги № 1/808 від 29.08.08р. на суму 156,40 грн. та 2/942 від 09.10.08р. на суму 235,66 грн., але керівництвом підприємства не здійснено ніяких заходів щодо погашення податкової заборгованості. Податкові вимоги в зв'язку з відсутністю платника за юридичною адресою повернуті відділенням поштового зв'язку та розміщені на дошці податкових оголошень.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог на новостворений або консолідований податковий борг, якщо попередні не відкликані. Підстави для відкликання податкових вимог, передбачені п.6.4. ст.6 Закону № 2181, з 2008 року і до теперішнього часу були відсутні.

За період з 16.04.2010 року по 20.04.12 року по підприємству виник новий податковий борг в сумі 24100,50 грн., у т.ч.:

- по податку на прибуток в сумі 340,00 грн. внаслідок нарахування штрафних санкцій за неподання податкової декларації (за І квартал 2010 року) згідно повідомлення - рішення №0010931501 від 21.06.2010 року на суму 170, 00 грн., податкової декларації (за І півріччя 2010 року) згідно повідомлення - рішення №0012091501 від 25.08.2010 року на суму 170, 00 грн.;

- по податку на додану вартість в сумі 23760,50 грн. внаслідок нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань згідно повідомлень - рішень: № 0001941502 від 06.04.10 на суму 170,00 грн.; № 0001921502 від 06.04.10 на суму 10108,20 грн.; № 0003051502 від 31.05.10 на суму 340,00 грн.; № 0004371502 від 15.07.10 на суму 170,00 грн.; № 0004351502 від 15.07.10 на суму 5647,29 грн.; №0004361502 від 15.07.10 на суму 7155,01 грн.; № 0006501502 від 13.10.10 на суму 170,00 грн.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно зі ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

З огляду на положення пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в яких надається поняття податкового боргу, сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 340,00 грн., з податку на додану вартість у розмірі 23760,50 грн., узгоджена відповідачем, але не сплаченого ним у встановлений цим Кодексом строк, набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків Приватного підприємства „Інтеркор - плюс" (код ЄДРПОУ 34827480) у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти у сумі 24 100, 50 грн. податкового боргу з:

- податку на прибуток - 340,00 грн. (код платежу 11021000, одержувач: Управління державної казначейської служби України у м. Дніпродзержинську, податковий код 38028588, назва банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31118009700013);

- податку на додану вартість - 23760,50 грн. (код платежу 14010100, одержувач: Управління державної казначейської служби України у м. Дніпродзержинську, податковий код 38028588, назва банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник