Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а-1670/3099/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3099/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представників позивача -Новицької О.О., Порубльового С.В.,

представника відповідача -Шульги Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари ЛТД"(надалі - позивач або ТОВ «Господарчі товари ЛТД") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач або Кременчуцька ОДПІ) , яким просили визнати дії службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту №13/15-321/13936625 від 14.02.2012 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Господарчі товари ЛТД" по питанню взаємовідносин із ПП "Анілді" за період з 01.08.2011 по 30.09.2011" протиправними, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000022160051 від 28 лютого 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19 371 грн. 66 коп., в т.ч. за основним платежем 15 497 грн. 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 874 грн. 33 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незгоду із висновками податкового органу, зафіксованими в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.02.2012 № 13/15-321/13936625 про заниження ТОВ «Господарчі товари ЛТД»податку на додану вартість через безпідставне включення до складу валових витрат вартості товарів, придбаних у ПП "Анілді" за нікчемними правочинами, у зв'язку з відсутністю поставок товару. Зазначали, що такі висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, господарські операції із ПП "Анілді" оформлені належними первинними документами, які підтверджують реальність здійснених операцій, в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках, а відтак вартість придбаного товару правомірно віднесено до складу податкового кредиту звітного періоду.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків позапланової невиїзної перевірки позивача.

В ході судового розгляду було уточнено найменування відповідача, а саме після проведеної реорганізації системи податкових органів з 01.03.2012 вірним найменуванням відповідача є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Господарчі товари ЛТД" (ідентифікаційний код 13936625) 10.03.1992 зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області (а.с. 108 том 1).

Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції (Комсомольське відділення) з 29.04.1992 за № 216 та зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.01.2011, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.01.2011 № 100315472 (а.с. 109 том 1).

Згідно довідки АБ № 275774, виданої Управлінням статистики у місті Комсомольську 04.03.2011 року, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі; 52.46.0 - роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна.

У період з 02.02.2012 по 08.02.2012 на підставі ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 31.01.2012 року №480 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари ЛТД" по питанню взаємовідносин з ПП "Анілді" за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011.

Перевіркою в ході аналізу «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»та даних додатку 5 до декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», поданого ТОВ "Господарчі товари ЛТД" до декларації з ПДВ встановлено включення сум до податкового кредиту за результатами господарських операцій з контрагентом ПП «Анілді»(ідентифікаційний код 36007739) на загальну суму 15 497 грн. 33 коп., в т.ч.:

- за серпень 2011 підприємством позивача було включено до рядка 26 розділу 2 (Податковий кредит) декларації з ПДВ обсяг придбання товарів на суму 38 014 грн. 17 коп., в т.ч. ПДВ 7 602 грн. 83 коп.;

- за вересень 2011 підприємством позивача було включено до рядка 26 розділу 2 (Податковий кредит) декларації з ПДВ обсяг придбання товарів на суму 39 472 грн. 50 коп., в т.ч. ПДВ 7 894 грн. 50 коп.

Відповідно до інформації бази даних Кременчуцької ОДПІ ПП «Анілді»має стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), а згідно поданої останнім податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 -основні фонди відсутні, звіту за формою 1-ДФ за ІІ квартал 2011 на підприємстві працює один працівник.

Згідно висновків акту позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Анілді»№ 7375/15 -322/36007739, складеному Кременчуцькою ОДПІ 25.10.2011, через відсутність за місцезнаходженням вказаної особи не має можливості підтвердити наявність поставок товарів (послуг) від підприємства -постачальника, що на думку перевіряючих свідчить про те, що правочини між ПП «Анілді»та підприємствами -покупцями, в т.ч. ТОВ «Господарчі товари ЛТД», здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 цього ж кодексу не створюють ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

22.09.2011 Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Анілді».

Враховуючи вищевикладене, ревізори, що проводили перевірку ТОВ «Господарчі товари ЛТД», дійшли висновку про нікчемність правочинів, задекларованих позивачем із ПП «Анілді», а відтак і безпідставність формування за їх результатами податкового кредиту.

За результатами перевірки складено акт від 14.02.2012 №13/15-321/13936625, в якому встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, частин 1, 5 статті 203, п. 1, 2 статті 215, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 7 603 грн. та з вересень 2011 року в сумі 7 895 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 000022160051 від 28 лютого 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19 371 грн. 66 коп., в т.ч. за основним платежем 15497 грн. 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 3874 грн. 33 коп.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням -рішенням, позивач подав скаргу до вищестоящого податкового органу в порядку адміністративного оскарження. За наслідками розгляду скарги позивача, рішенням Державної податкової служби у Полтавській області від 04.05.2012 № 1184/10/10 -215 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 28 -33 том 1).

Позивач із вищевказаними рішеннями не погодився у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності , за наявності належно оформлених податкових накладних.

Судом встановлено, що 04.05.2011 між ПП «Анілді»(Продавець) та ТОВ «Господарчі товари ЛТД»(Покупець) укладено договір № 14 Т на поставку товарів, специфікація та номенклатура якого за домовленістю сторін визначається в рахунку на оплату. 06.05.2011 сторонами укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, якою змінено порядок та термін оплати за поставлений товар (а.с. 38 -39 том 1).

Умовами даного договору (п.2.1) визначено, що поставка товару виконується силами Продавця або Покупця за домовленістю сторін.

На виконання вищевказаного договору позивачем було отримано від ПП «Анілді»будівельні матеріали, специфікація та номенклатура, яких визначена в рахунках -фактурі (а.с. 66 -73 том 1), в межах видів діяльності за КВЕД обох сторін.

Відвантаження товару покупцю було оформлено видатковими накладними № 182 від 01.08.2011, № 203 від 12.08.2011, № 218 від 22.08.2011, № 234 від 01.09.2011, № 252 від 14.09.2011, № 256 від 19.09.2011, № 264 від 20.09.2011 (а.с. 40 -58 том 1).

Щодо умов поставки представники позивача пояснювали в судовому засіданні, що фактична поставка за домовленістю сторін здійснювалась автотранспортом продавця на склад ТОВ «Господарчі товари ЛТД»за адресою м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 54-А, приміщення якого орендується позивачем у ТОВ «Кременчуцький військторг»на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011 № 3, від 01.03.2011 № 6 та від 01.06.2011 № 16 (а.с. 90 -107 том 1). Як зазначили представники позивача, замість товарно-транспортних накладних їм було надано продавцем корінці до квитанцій на кожен факт поставки товару, витрати на доставку ніс продавець.

Згідно пояснень представників позивача товар отримувався на складах позивача безпосередньо директором ТОВ «Господарчі товари ЛТД»Новицькою О.О. згідно довіреностей на отримання ТМЦ, зареєстрованих у Книзі реєстрації довіреностей (витяг на а.с. 88 -89 том 1).

Товар в повному обсязі був оприбуткований на складі позивача, що підтверджується даними складського обліку ( а.с. 204 -246 том 1, а.с. 200 -231 том 2), а операції по його поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача, що не заперечується відповідачем.

Аналізуючи вищевказані первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що вони мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості.

Оплата за поставлений товар була проведена позивачем в повному обсязі з розрахункового рахунку згідно платіжних доручень № 8 від 12.08.2011, № 9 від 16.08.2011, № 10 від 30.08.2011, № 11 від 31.08.2011, № 13 від 21.09.2011, № 14 від 30.09.2011 (а.с. 60 -65 том 1), списання коштів з розрахункових рахунків підтверджується завіреними банківськими виписками (а.с. 160 -190 том 1, а.с. 36 -71 том 3).

На виконання вищевказаного договору та підтвердження господарських операцій з поставки зазначених будівельних матеріалів позивачем було отримано від ПП «Анілді»наступні податкові накладні:

- від 01.08.2011 року № 233 на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн. (а.с. 74-75 том 1);

- від 12.08.2011 року № 257 на суму 18000 грн., в т.ч. ПДВ 3000,00 грн. (а.с 76-77 том 1);

- від 22.08.2011 року № 270 на суму 17417,00 грн., в т.ч. ПДВ 2902,83 грн. (а.с 78-79 том 1);

- від 01.09.2011 року № 288 на суму 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2000,00 грн. (а.с 80-81 том 1);

- від 14.09.2011 року № 315 на суму 15300,00 грн., в т.ч. ПДВ 2550,00 грн. (а.с 82-83 том 1);

- від 19.09.2011 року № 321 на суму 10350,00 грн., в т.ч. ПДВ 1725,00 грн. (а.с 84-85 том 1);

- від 20.09.2011 року № 328 на суму 9717,00 грн., в т.ч. ПДВ 1619,00 грн. (а.с 86-87 том 1).

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ПП "Анілді", яке на момент їх видачі було зареєстровано як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами, та включені позивачем до «Реєстру отриманих та виданих податкових накладних»відповідно у серпні та вересні 2011 року (а.с. 151 -202 том 1).

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту на загальну суму 15 497 грн. 34 коп., в т.ч. в серпні 2011 року - 7 603 грн. та у вересні 2011 року - 7 895 грн.

Надаючи оцінку доводам Кременчуцької ОДПІ про порушення ПП «Анілді»порядку заповнення податкових накладних у зв'язку із зазначенням адреси його місцезнаходження, за якою фактично відсутній, судом встановлено наступне.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 27.04.2012 № 13687568, наданої Кременчуцькою ОДПІ на вимогу суду, запис про відсутність юридичної особи ПП «Анілді»було внесено до ЄДР 21.09.2011, тобто після завершення господарських операцій із позивачем. Однак, 22.02.2012 року до ЄДР було внесено запис № 1 585 106 0004 006399 про підтвердження відомостей про юридичну особу, в т.ч. інформацію про її місцезнаходження, а саме м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Красіна, б. 21, кв. 98.

Запит суду від 29.05.2012 № 2/2а-1670/3099/12 про підтвердження взаємовідносин у вищевказані періоди із позивачем вручено ПП «Анілді»саме за вищевказаною адресою.

На вищевказаний запит ПП «Анілді»надано відповідь від 12.06.2012 № 112 (а.с. 165 -199) за підписом директора Бродського Г.С., якою підтверджено взаємовідносини із ТОВ «Господарчі товари ЛТД».

Доводи відповідача про те, що згідно податкової звітності у ПП "Анілді" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що ПП «Анілді»не був виробником поставлених позивачу товарів, а виступав посередником, такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

На підтвердження зв'язку із своєю господарською діяльністю операцій по придбанню у ПП «Анілді»будівельних матеріалів позивачем надано докази подальшої реалізації товару іншим контрагентам із підтвердженням копіями вказаних договорів, видатковими накладними, податковими накладними, копіями довіреностей, виданих на отримання товарно - матеріальних цінностей за накладними, банківськими виписками (а.с. 1-130, 232 -250 том 2, а.с. 1 -71 том 3).

Таким чином, судом встановлено зміни у структурі активів позивача, які підпадають під визначення господарської операції у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", осіб які приймали участь у проведенні зазначеної господарської операції, а відтак і реальність їх проведення, а доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Стосовно посилань Кременчуцької ОДП на порушення податкового законодавства ПП "Анілді" суд зазначає, що із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Така відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Підсумовуючи наведене, суд також дійшов висновків про помилковість суджень Кременчуцької ОДПІ про нікчемність укладеного між позивачем та його контрагентом ПП «Анілді»договору, оскільки вищевикладені обставини, на які посилався відповідач в акті перевірки як на підставу для встановлення нікчемності вищевказаного договору не визначаються Цивільним кодексом України як підстава для визнання угод нікчемними. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, судом встановлено, що договір між позивачем та ПП «Анілді»не визнавався судом недійсним.

Отже, відповідач зробивши висновок в акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ПП "Анілді" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту №13/15-321/13936625 від 14.02.2012 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Господарчі товари ЛТД" по питанню взаємовідносин із ПП "Анілді" за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року", суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Дії службових осіб Кременчуцької ОДПІ були направлені на складання вищевказаного акту, який не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, та сам по собі не створює ніяких наслідків для позивача. Податковому повідомленню -рішенню, винесеному на підставі висновків даного акту, та який є актом індивідуальної дії, що впливає на права та обов'язки позивача, правова оцінка суду надана вище. Інших неправомірних дій відповідача, які б створювали правові наслідки для позивача або мали вплив на його права, обов'язки та інтереси позивачем не наведено, а судом не виявлено.

Отже, адміністративний позов ТОВ «Господарчі товари ЛТД»підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено державне мито у розмірі 32 грн. 19 коп. згідно платіжного доручення від 11.05.2012 № 158 (а.с. 2 том.1) на оплату позовної вимоги про визнання дій відповідача протиправними, а також державне мито у розмірі 193 грн. 72 коп. згідно платіжного доручення від 11.05.2012 № 159 (а.с. 3 том 1) на оплату позовної вимоги про скасування податкового повідомлення -рішення на загальну суму 19 371 грн. 66 коп., тобто 1% від суми позовної вимоги.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення -рішення, то з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 193 грн. 72 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення №000022160051 від 28 лютого 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 19 371 грн. 66 коп. (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят одна гривень шістдесят шість копійок), в т.ч. за основним платежем 15 497 грн. 33 коп. (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'ятсот сім гривень тридцять три копійки), за штрафними (фінансовими) санкціями 3874 грн. 33 коп. (три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні тридцять три копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари ЛТД" витрати зі сплати судового збору в розмірі 193 грн. 72 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2012 року.

Суддя Л.О. Єресько