Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а-6463/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2012 року 13:56 № 2а-6463/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272360 від 31.01.2012 року. Суддя Смолій І.В.

Секретар судового засідання Саратова О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -довіреність № б/н від 20.06.2012р. ОСОБА_2 -довіреність № б/н від 20.06.2012р. ОСОБА_3 -довіреність № б/н 08.05.2012р. Від відповідачаОСОБА_4 -довіреність № 37/10-021 від 30.03.2012р. На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 21.06.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272360 від 31.01.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.12р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 24.05.12р.

У судових засіданнях 24.05.12р., 06.06.12р. судом оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю надати суду додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 21.06.12р. представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп»(надалі - позивач), зареєстроване як юридична особа Святошинською районною державною адміністрацією міста Києва 30.04.2010р. (код ЄДРПОУ 34296642), та перебуває на обліку, як платник податків, у Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі -відповідач).

З 29.12.2012р. по 10.01.2012р. Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ювента-груп»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Еліт Консалт»(код ЄДРПОУ 37240498) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт № 19/23-60/34296642 від 17.01.2012р. (далі -Акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення:

Згідно ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 236 Цивільного кодексу України, правочини здійснені між ТОВ «Ювента-груп»та ТОВ «Еліт Консалт»за червень 2011 на загальну суму -660 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -110 000,00 грн. визнані нікчемними та, як наслідок недійсними з моменту їх вчинення.

- п.п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 201.6 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 VI (із змінами та доповненнями), а саме завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму -110 000,00 грн.

31.01.2012р. Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272360, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 110 000,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду про їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема з акту перевірки податковий орган прийшов до переконання про заниження позивачем податку на додану вартість у зв'язку із віднесенням позивачем коштів при взаємодії з ТОВ «Еліт Консалт».

Судом встановлено, що фінансово - господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «Еліт Консалт», здійснювались згідно Договору № 05-11 від 05.05.2011р., відповідно до якого ТОВ «Еліт Консалт»(Постачальник) зобов'язувалося поставити ТОВ «Ювента-груп»(Покупець) обладнання для басейнів та очистки води, фітинги.

Також встановлено, що 01.06.2011р. між ТОВ «Ювента-груп»та ТОВ «Еліт Консалт»був укладений Договір № 06-11 про виконання робіт, відповідно до якого ТОВ «Еліт Консалт» (Виконавець) зобов'язувалося виконати монтажно-будівельні роботи із оснащення басейну та передати їх ТОВ «Ювента-груп»(Замовник).

На виконання Договору № 06-11 про виконання робіт від 01.06.2011р. ТОВ «Еліт Консалт»виконав Позивачу робіт на загальну суму 660 000,00 грн., в тому числі ПДВ 110 000,00 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

В свою чергу позивачем були здійснені безготівкові розрахунки з ТОВ «Еліт Консалт», що підтверджується платіжним дорученням №954 від 23.06.2011р.

ТОВ «Еліт Консалт»виписало Позивачу податкову накладну на загальну суму 660 000,00 грн., в тому числі ПДВ 110 000,00 грн., що підтверджується податковою накладною № 11 від 24.06.2011р.

Відповідач дійшов до висновку про нікчемність правочинів між Позивачем та ТОВ «Еліт Консалт», однак в Акті перевірки навіть не посилається на Договір № 06-11 про виконання робіт від 01.06.2011р.

В Акті перевірки Відповідач зазначає, що у TOB «Еліт Консалт»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

У зв'язку з чим під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Еліт Консалт»здійснювалися поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить що фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Еліт Консалт»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених Позивачем та ТОВ «Еліт Консалт»з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачами правочини з ТОВ «Еліт Консалт»мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів -не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених між Позивачем то ТОВ «Еліт Консалт»та не надано рішень суду про визнання таких правочинів недійсними.

Листом ВАСУ від 02.06.2011р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність угоди та реальність настання її умов.

Суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ «Еліт Консалт».

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Консалт»останній був належним чином зареєстрований як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Еліт Консалт», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Еліт Консалт»в загальному розмірі 110 000,00 грн.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. є також протиправним.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000272360 від 31.01.2012 року.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі..

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000272360 від 31.01.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В.Смолій