Ухвала

від 09.07.2012 по справі 13/308

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"09" липня 2012 р. Справа № 13/308

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіЗапорощенка М.Д. (доповідач у справі) суддів :Акулової Н.В. Владимиренко С. В. перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора м. Києва та рішення на постановуГосподарського суду міста Києва від 07.12.2011р. Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. у справі№13/308 господарського суду міста Києва за позовомКиївської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агенства земельних ресурсів України та Державного агенства водних ресурсів України

до 1.Київської міської ради 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівобережжя Плюс" 3.Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

проВизнання недійсним та скасування рішень Київської міської ради, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Подана Заступником прокурора м. Києва касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Всупереч вимог, викладених у п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України, касаційна скарга Заступника прокурора м. Києва містить лише загальні посилання на норми матеріального та процесуального права, без зазначення того, які саме норми матеріального і процесуального права було порушено чи застосовано неправильно і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Відповідно, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність поданої касаційної скарги вимогам щодо її оформлення.

Наслідки недотримання скаржником вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України визначено п. 6 ч. 1 ст.111 3 ГПК України, згідно якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 86, 107, 111, п. 6 ч. 1 ст. 111 3 , 111 7 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Повернути касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2011р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. скаржнику, а справу -до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя:М. Д. Запорощенко Судді: Н.В. Акулова С. В. Владимиренко