Рішення

від 03.07.2012 по справі 1630-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2012Справа №5002-15/1630-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистриб'юшн» (99804, м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10; 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15; ідентифікаційний код 35526000)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (96100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 6 043,44 грн.

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_3, представник, довіреність від 03.05.2012

Від відповідача - не з'явився

Обставини справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистриб'юшн» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 6 043,44 грн. заборгованості, а саме: 4 931,28 грн. основного боргу, 774,41 грн. інфляційних втрат та 337,75 грн. 3% річних.

У судовому засіданні представник позивача представив суду клопотання, відповідно до якого, відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 774,41 грн. інфляційних втрат та 337,75 грн. 3% річних, просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 2 000,00 грн. основного боргу на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та просить суд стягнути з відповідача 2 931,28 грн. основного боргу.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 774,41 грн. інфляційних втрат та 337,75 грн. 3% річних, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с.27).

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистриб'юшн» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договори поставки DJA-00074567 від 31.07.2009 та DJA-00074624 від 01.08.2009 (далі - Договори, а.с.9-11).

Згідно пункту 1 Договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві у встановлений строк товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього.

Відповідно до пункту 4 Договорів, покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 банківських днів з моменту одержання товару.

За період з 31.07.2009 по 01.08.2009 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 755,08 грн., що підтверджується видатковими накладними DJA-00074567 від 31.07.2009 на суму 5 531,28 грн. та DJA-00074624 від 01.08.2009 на суму 223,80 грн. (а.с.9-11).

Також, факт поставки товару позивачем на загальну суму 5 755,08 грн. відповідачу підтверджується податковими накладними №0731DJA000742 від 31.07.2009 на суму 5 531,28 грн. та №0731DJA000751 від 01.08.2009 на суму 223,80 грн. (а.с.12-14).

19.03.2012 сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого, заборгованість відповідача перед позивачем згідно видаткових накладних DJA-00074567 від 31.07.2009 та DJA-00074624 від 01.08.2009 становить 4 931,28 грн.

Гарантійним листом від 29.06.2012 відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 4 931,28 грн. згідно видаткових накладних DJA-00074567 від 31.07.2009 та DJA-00074624 від 01.08.2009 та зобов'язується її погасити.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаними договорами призвело до утворення заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 4 931,28 грн., що й стало приводом для звернення позивача з даним позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення позивачем з даним позовом до суду відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 2 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №1672050018 від 02.07.2012 на суму 2 000,00 грн.

Приписами пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, зокрема у випадку, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 2 000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сума заборгованості в цій частині погашена.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договорами щодо оплати вартості поставленого товару на загальну суму 2 931,28 грн. грн., отже, дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Гарантійним листом від 29.06.2012 відповідач визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 4 931,28 грн. та взяв на себе обов'язок погасити дану заборгованість наступними частинами: до 02.07.2012 - 2 000,00 грн., до 01.08.2012 - 1 465,64 грн. , до 20.08.2012 - 1 465,64 грн.

Позивач відносно даного графіку погашення заборгованості не заперечував, однак, позовні вимоги підтримав.

Суд вважає за необхідне роз'яснити, що після винесення судом рішення по справі, сторони вправі звернутися до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 774,41 грн. інфляційних втрат та 337,75 грн. 3% річних підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від заявлених вимог.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 06.07.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись пунктами 1-1, 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (96100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистриб'юшн» (99804, м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10; 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15; ідентифікаційний код 35526000) 2931,28 грн. основного боргу та 1 313,31 грн. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 774,41 грн. інфляційних втрат та 337,75 грн. 3% річних припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Провадження у справі в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя І.А. Іщенко