Рішення

від 09.07.2012 по справі 1833-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

09.07.2012Справа №5002-21/1833-2012

За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел»,

про стягнення 423 613,09 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

03 липня 2012 року

Від позивача ОСОБА_2, юрисконсульт;

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 07-2011 від 01.07.2011, представник;

09 липня 2012 року

Від позивача ОСОБА_2, юрисконсульт;

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 07-2011 від 01.07.2011, представник

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 413 692,05 грн., пеню в розмірі 7 103,19 грн., 3 % річних в розмірі 2817,85 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № КТ-АР-09/2003 від 18 вересня 2003 року в частині своєчасної та повної оплати відповідачем послуг одержаних від позивача, що привело до утворення заборгованості.

02 липня 2012 року відповідачем до Господарського суду Автономно Республіки Крим поштою було надіслано клопотання про призначення судово-технічної експертизи, оскільки відповідач заперечує проти позову відповідача та вказує, що заборгованість утворилась внаслідок злочинних дій невідомих осіб, за фактом чого було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 361 Кримінального кодексу України.

Крім того, 02 липня 2012 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим поштою від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 1097 від 27.06.2012, у якому відповідач проти позову заперечує, та вказує, що 06 січня 2012 року невідомими зловмисниками було здійснено втручання до роботи мережі електрозв'язку оператора ТОВ «Кримтел» в результаті чого було зламане програмне забезпечення та здійснений за період з 06.01.2012 по 10.01.2012 транзит міжнародного трафіку через технічні засоби компанії та інших операторів України на телекомунікаційну мережу іншої держави тривалістю 51105 хвилин, вартість яких складає 428 694,00 грн. За вказаним фактом відповідач звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про порушення кримінальної справи та про прийняття заходів, направлених на встановлення та затримання злочинців. Постановою начальника відділення СВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим від 20 січня 2012 року було порушено кримінальну справу за фактом незаконного втручання в роботу мережі електрозв'язку. Приймаючи до уваги те, що транзит міжнародного трафіку через технічні засоби компанії та інших операторів України на телекомунікаційну мережу іншої держави був здійснений не абонентами відповідача та не абонентами оператора ТМЗК, які мають доступ до мережі ТОВ ВК «Кримтел», відповідач не сплачує 428 692,05 грн.

Представник позивача у засіданні суду 03 липня 2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив призначити по справі судову експертизу.

Судом клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи задоволено не було, оскільки втручання інших осіб у власні мережі відповідача не є предметом спору і не впливає на вирішення цього спору.

У засіданні суду, яке відбулося 03 липня 2012 року, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 09 липня 2012 року.

У засіданні суду 09 липня 2012 року представник позивача вимоги позову підтримав.

06 липня 2012 року відповідачем до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим було здано клопотання за вих. № 1104 від 05.07.2012 у порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України, у якому відповідач просить провадження по справі зупинити до вирішення кримінальної справи № 12012003090014 по факту незаконного втручання в роботу мережі електрозв'язку, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 361 Кримінального кодексу України.

Суд вважає не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки зазначені у клопотанні підстави не передбачені статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, а також не впливають на вирішення спору у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18 вересня 2003 року між Спільним підприємством «Український мобільний зв'язок» (яке перейменоване зі зміною типу та назви в Приватне акціонерне товариством «МТС Україна») та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» був укладений договір № КТ-ВР-09/2003.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Як встановлено умовами договору - предметом договору є надання Підприємством (відповідачем) послуги переадресації (перемаршрутизації) викликів абонентів операторів телефонної мережі загального користування на мережу УМС (позивача) з залученням міського номерного ресурсу Підприємства. Предметом договору також є взаємопідключення мереж УМС та Підприємства з ціллю: надання Підприємством абонентам та користувачам УМС послуг завершення їх викликів на мережі Підприємства та телефонної мережі загального користування м. Сімферополя; надання УМС абонентам Підприємства та абонентам операторів телефонної мережі загального користування, які мають доступ до мережі Підприємства - послуг завершення їх викликів на мережі УМС.

Згідно з пунктом 2.3.1. договору обов'язком сторін визначено здійснювати розрахунки з іншою стороною у відповідності з умовами розділу 3 договору.

Статтею 33 Закону України «Про телекомунікації» обумовлено, що вказані послуги підлягають оплаті абонентом.

Розділом 3 договору сторони встановили вартість та порядок розрахунків, а саме. За надання УМС абонентам Підприємства та абонентам операторів телефонної мережі загального користування, які мають доступ до мережі Підприємства, послуг завершення їх викликів на мережі УМС, Підприємство здійснює оплату УМС виходячи з розрахункової такси - тарифні зони «У межах мережі УМС» - розрахункова такса за кожну хвилину виклику (без ПДВ) - 0,70 грн. Обсяг надання послуг підтверджується документально та узгоджується сторонами щомісячно до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, після чого складається акт звіряння наданих послуг. Розрахунки між сторонами здійснюються щомісячно. Не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, сторони узгоджують акт звіряння наданих послуг, на підставі якого виконується залік зустрічних однорідних вимог між сторонами. Різниця, яка виникла в результаті проведення заліку зустрічних однорідних вимог між сторонами, підлягає оплаті стороною - боржником протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту звіряння.

У процесі виконання договору сторони здійснили залік зустрічних однорідних вимог, підписавши акт звіряння та заліку зустрічних однорідних вимог від 31 січня 2012 року, відповідно якому заборгованість відповідача перед позивачем склалася в розмірі 449 747,86 грн., включаючи надані послуги завершення з'єднань за напрямком Куба на суму 428 692,05 грн.

У відповідності з пунктом 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем було здійснено частковий платіж на суму 21 055,81 грн. (27 лютого 2012 року), на суму 10 000,00 грн. (15 березня 2012 року) на суму 5 000,00 грн. (23 квітня 2012 року). Несплаченою було залишено суму в розмірі 413 692,05 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав заперечень щодо розрахунку суми позову, та пояснив, що розрахунок зроблено за встановленими тарифами.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на втручання до мереж відповідача сторонніх осіб.

Судом вказані заперечення до уваги не приймаються, оскільки статтею 323 Цивільного кодексу України встановлено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 103,19 грн.

Пунктом 4.3. договору передбачена відповідальність за прострочення платіжних обов'язків, вказаних в пункті 3.11. договору, та встановлено, що Сторона - боржник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, включаючи день оплати.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані послуги зв'язку, споживачі даних послуг сплачують пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2 817,85 грн. 3 % річних.

Статей 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 09 липня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 10 липня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. О. Невського, 11; р/р 260029800449 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 384618, р/р 26000000130915 в ПАТ «ЧБРР», МФО 384577, код ЗКПО 20701466, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; код ЄДРПОУ 14333937, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 413 692,05 грн., пеню в розмірі 7 103,19 грн., 3 % річних в розмірі 2 817,85 грн., а також судовий збір в розмірі 8 472,27 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова