Рішення

від 11.06.2012 по справі 5006/36/83пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.12 р. Справа № 5006/36/83пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Нєразік М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Донецькагропроект», м. Донецьк

до відповідача Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального і науково-дослідного об'єднання « УкрДНІагропроект», м. Київ

за участю третьої особи комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м.Донецьк

про визнання права власності

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Жуковська Я.А. за посвідченням №174

Кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут «Донецькагропроект», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального і науково-дослідного об'єднання « УкрДНІагропроект», м. Київ, про визнання права власності на адміністративну будівлю літ. А-4 площею 671,9 кв.м та гараж літ. Б площею 52,3 кв.м, які розташовані по вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що протягом більше двадцяти років сумлінно, відкрито та безперервно володіє, користується та утримує адміністративну будівлю та гараж, які розташовані за адресою: вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька, на земельній ділянці, постійним користувачем якої є позивач згідно акту на постійне користування землею, виданого Донецькою міською радою народних депутатів 28.11.1995р.

Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнанти право власності на адміністративну будівлю літ. А-4 площею 2680,8 кв.м, яка розташована по вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька. Заяву про уточнення позовних вимог суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав уточнені позовні вимоги.

Ухвалою від 21.05.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/36/83пн/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без участі свого представника. Аналогічне клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника надала до суду третя особа. Клопотання судом розглянуті та задоволені, оскільки неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору між сторонами.

Третя особа, БТІ м. Донецька підтвердила в судовому засіданні факт користування спірним майном саме позивачем та долучила до матеріалів справи документи.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут «Донецькагропроект» є правонаступником інституту «Донецькагропроект», створеного на виконання наказу Держаргопрому УРСР №139 від 11.04.1986р. «Про вдосконалення управління проектно-вишукувальними організаціями Держаргопрому УРСР». Згідно вказаного наказу новоствореному інституту станом на 01.07.1986р. передані за актами прийому-передачі майно, матеріали, документація та кадри інституту «Донецькагропроект».

13.01.1992р. виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради народних депутатів за №20/4р зареєстровано статут кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Донецькагропроект». Відповідно до п. 4.2 статуту майно інституту є кооперативно-державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, інститут володіє, користується та розпоряджається вказаним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

13.01.1992р. виконавчим комітетом Донецької міської ради проведено державну реєстрацію інституту, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 266 120 0000 007273.

Протоколом №2 від 04.10.2007р. загальних зборів учасників інституту затверджено статут у новій редакції. Відповідно до п. 1.2 статуту учасниками є наступні юридичні особи: Міністерство аграрної політики України, Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне і науково-дослідне об'єднання « УкрДНІагропроект».

23.12.2011р. внесено зміни до статуту, згідно яких до складу учасників увійшли держава Україна в особі Міністерства аграрної політики України, Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне і науково-дослідне об'єднання « УкрДНІагропроект», товариство з обмеженою відповідальністю «АРСЛАН ЛСВ».

Позивач є користувачем земельної ділянки по вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька згідно акту на постійне користування землею, виданого Донецькою міською радою народних депутатів 28.11.1995р. Адміністративна будівля інституту знаходиться за вказаною адресою з моменту його створення по теперішній час. Зазначений вище об'єкт нерухомості, був проінвентаризований та за даними БТІ адміністративна будівля літ. А-4, розташована по вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька, має площу 2680,8 кв.м, про що свідчить відповідний технічний паспорт, який знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до довідки кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Донецькагропроект» адміністративна будівля знаходиться на балансі інституту, первісна вартість будівлі - 903944,91 грн., залишкова вартість станом на 01.05.2012р.становить 488447,40 грн.

В березні 2009р. Позивач звернувся до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» для оформлення права власності на адміністративну будівлю та отримав відмову у зв`язку з відсутністю актів прийому-передачі майна, що ввійшло до статутного фонду інституту, що підтверджується листом №ор/931 від 27.03.2009р. Вказані акти прийому-передачі майна у позивача відсутні. Листом від 23.04.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою надати копії актів, на що відповідач листом №132-02/159 від 24.04.2012р. повідомив про втрату актів прийому-передачі в процесі ліквідації інститутів та створення об`єднань.

Фактичні обставини, щодо відкритого, безперервного володіння нерухомим майном протягом більше десяти років, обумовили звернення позивача до суду, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Оцінюючи вимоги позивача та матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з приписами ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на які-небудь правові підстави набувальної давності і розповсюджується на випадки фактичного, безтитульного володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.

Зміст статті 344 Цивільного кодексу України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме: володіння має бути добросовісним, тобто якщо володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю; володіння мусить бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним; володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків, зокрема, для рухомого майна протягом 5 років.

Таким чином, визнання права власності на безхазяйну рухому річ, має місце тоді, коли особа доведе, що мало місце добросовісне заволодіння чужим майном та відкрите, безперервне володіння ним протягом десяти років.

Дані щодо вимог третіх осіб про повернення зазначеного майна із володіння позивача в матеріалах справи відсутні.

Долучені до матеріалів справи докази свідчать, що спірне майно, а саме адміністративна будівля літ. А-4 площею 2680,8 кв.м, розташована по вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька, набуто у володіння позивачем та знаходився у володінні безперервно, відкрито більш ніж десять років.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнає позов в повному об"ємі згідно ст. 78 ГПК україни. Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову в частині визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання права власності за набувальною давністю на адміністративну будівлю літ. А-4 площею 2680,8 кв.м, розташовану по вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з того, що з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Донецькагропроект», м. Донецьк, до відповідача Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального і науково-дослідного об'єднання « УкрДНІагропроект», м. Київ, за участю третьої особи комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м.Донецьк, про визнання права власності на адміністративну будівлю літ. А-4 площею 2680,8 кв.м, розташовану по вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька - задовольнити.

Визнати за кооперативно-державним проектно-вишукувальним інститутом «Донецькагропроект» (83086, м. Донецьк, вул. Постишева, 30; код ЄДРПОУ 05455248) право власності на адміністративну будівлю літ. А-4 площею 2680,8 кв.м, розташовану по вул. Постишева, 30, у Ворошиловському районі м. Донецька.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриник М.М.