ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-61/5427-2012 02.07.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євроімпекс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіс»
про стягнення 110 782 грн. 88 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -дов. № б/н від 16.05.2011;
Від відповідача не з'явився
В судовому засіданні 02.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євроімпекс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіс»про стягнення 110 782 грн. 88 коп. (77 378 грн. 33 коп. -сума основного боргу, 28 413 грн. 03 коп. -пені, 4 991 грн. 62 коп. -індексу інфляції).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/5427-2012, розгляд справи призначено на 23.05.2012, зобов'язано сторін вчинити певні дії.
Через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 95 212 грн. 89 коп. (57 802 грн. 03 коп. -основного боргу, 3 387 грн. 00 коп. -3 % річних, 6 184 грн. 82 коп. -інфляційних втрат).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 розгляд справи відкладено на 20.06.2012.
Через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 113 620 грн. 14 коп.
Представник відповідача повторно в судове засідання 08.06.2011 не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання відповідно до ст. 64 ГПК України був повідомлений належним чином.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
18.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Євроімпекс»(надалі також -позивачем, продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Норіс» (надалі також -відповідачем, покупцем) укладено договір № 76/08 (надалі також - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець зобов'язався продати, а покупець -прийняти та оплатити сировину для харчової промисловості (надалі також - продукцію) згідно заявок покупця. Кількість і асортимент кожної партії продукції, яка підлягає поставці, а також термін поставки визначаються згідно заявок покупця. Ціна, кількість та асортимент кожної поставки відображаються у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору.
Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до п. 8.2. договору встановлено, що останній вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2009.
Судом встановлено, що в рамках дії договору позивачем здійснено поставку, а відповідачем в свою чергу належним чином прийнято продукцію за договором. Це підтверджують документи, що знаходяться в матеріалах справи, зокрема, видаткові накладні, довіреності на представників відповідача на отримання продукції, а також підписи представників відповідача на видаткових накладних.
Таким чином, факт поставки позивачем та прийняття відповідачем поставленої продукції вважається підтвердженим.
Згідно з п. 3.1. договору розрахунки за кожну фактичну кількість поставленої партії продукції покупець здійснює безпосередньо з продавцем, у безготівковому порядку, у термін 10-ти банківських днів з дня прийняття продукції на складі продавця та оформлення про це необхідних документів. При відсутності оплати у встановлений термін продавець має право пред'явити штрафні санкції до покупця за порушення строку оплати, в розмірі 0,2 % за кожен прострочений день платежу, але в розмірі не більше подвійної ставки НБУ, що діє на період відстрочки.
Позивач пояснив суду, що розрахунок за отриману продукцію відповідач здійснив не в повному обсязі, в зв'язку з чим сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, яким по результатам звірки розрахунків і документів за 2009 рік було встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2009 становить 78 802 грн. 03 коп. При цьому, суд враховує, що позивач самостійно визначив суму заборгованості позивача в розмірі 78 801 грн. 17 коп.
Позивачем також надано суду документи, що підтверджують часткове виконання зобов'язань відповідачем по зазначеній сумі, зокрема, платіжне доручення № 51 від 02.03.2010 щодо сплати позивачу суми в розмірі 500 грн. 00 коп., № 45 від 31.03.2010 щодо сплати позивачу суми в розмірі 5 500 грн. 00 коп., № 98 від 09.06.2010 щодо сплати позивачу суми в розмірі 15 000 грн. 00 коп. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилась і становила 57801 грн. 17 коп.
Також позивач подав письмові пояснення, що після спливу строку договору правовідносини між позивачем та відповідачем не припинились та враховуючи вищенаведені розрахунки, здійснені відповідачем, позивачем було здійснено поставки товару на підставі видаткових накладних на загальну суму 26 313 грн. 20 коп.
В свою чергу, відповідач частково оплатив згадану суму згідно з платіжним дорученням № 145 від 15.10.2010 в розмірі 2500 грн. 00 коп., а отже сума заборгованості по сплаті згідно видаткових накладних № РН-0000984 від 10.06.2010 на суму 6336 грн. 34 коп., № РН-0001056 від 17.06.2010 на суму 4738 грн. 50 коп., № РН-0001050 від 17.06.2010 на суму 5 935 грн. 24 коп., № РН-0001105 від 24.06.2010 на суму 950 грн. 40 коп., № РН-0001169 від 02.07.2010 на суму 8 352 грн. 72 коп. 15.10.2010 зменшилася до 23813 грн. 20 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо постачання продукції по кількості та якості від відповідача не надходило, в той час як відповідач за отриману продукцію в повному обсязі не розрахувався.
Також, як вбачається із матеріалів справи, відповідач в установленому законом порядку обставин, які повідомлені позивачем не спростував, та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.
За таких обставин вимоги позивача щодо сплати заборгованості за поставлену продукцію визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем у повному обсязі не враховано сум, сплачених відповідачем в кінцевому рахунку, зокрема платіжними дорученнями № 51 від 02.03.2010 на суму 500 грн. 00 коп., № 45 від 31.03.2010 на суму 5 500 грн. 00 коп., № 98 від 09.06.2010 на суму 15 000 грн. 00 коп., а також № 145 на суму 2500 грн. 00 коп., тому підлягає стягненню з відповідача сума в розмірі 81614 грн. 37 коп. (78 801 грн. 17 коп. - 500 грн. 00 коп. - 5 500 грн. 00 коп. - 15 000 грн. 00 коп. + 26 313 грн. 20 коп. - 2 500 грн. 00 коп.).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наведеним розрахунком позивача в уточненні позовних вимог в редакції 20.06.2012, розмір інфляційних втрат позивача становить 7629 грн. 23 коп., з чим суд не може погодитись, оскільки позивачем в основу покладено суму 71 301 грн. 17 коп., розраховану за період з 09.06.2010 по 21.05.2012, в той час як оскільки відповідачем частково виконано свої зобов'язання, то позивач має право вимагати стягнення інфляційних втрат з розрахунку 57801 грн. 17 коп., що за підрахунком суду становить 6011 грн. 32 коп. (розрахунок наведено нижче).
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 09.06.2010 - 21.05.2012 57801.17 1.104 6011.32 Крім того, позивачем в основу розрахунків інфляційних покладалася сума 26 313 грн. 20 коп. за період з 02.07.2010 по 21.05.2012, проте з урахуванням часткової сплати боргу 15.10.2010 на суму 2500 грн. 00 коп. позивач мав розрахувати інфляційні з огляду на суму 26 313 грн. 20 коп. з 02.07.2010 по 15.10.2010, та 23 813 грн. 20 коп. - з 15.10.2010 по 21.05.2012, що за розрахунком суду становить 1026 грн. 21 коп. та 1595 грн. 48 коп., а разом складає 2 621 грн. 69 коп. (розрахунок наведено нижче).
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 02.07.2010 - 15.10.2010 26313.2 1.039 1026.21 15.10.2010 - 21.05.2012 23813.2 1.067 1595.48 Відповідно, 3 % за період з 09.06.2010 по 21.05.2012 із суми 57801 грн. 17 коп. становить 3387 грн. 31 коп.; за період з 02.07.2010 по 15.10.2010 із суми 26 313 грн. 20 коп. та з 15.10.2010 по 21.05.2012 із суми 23813 грн. 20 коп. становить 229 грн. 25 коп. та 1144 грн. 99 коп. відповідно (розрахунок наведено нижче).
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 57801.17 09.06.2010 - 21.05.2012 713 3 % 3387.31 26313.20 02.07.2010 - 15.10.2010 106 3 % 229.25 23813.2 15.10.2010 - 21.05.2012 585 3 % 1144.99 Враховуючи це, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості з оплати за поставлену продукцію, інфляційних втрат, 3 % річних обґрунтованими та задовольняє їх частково в розмірі 95 008 грн. 93 коп.
Витрати по судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіс»(03115, м. Київ, вул. Крамського , б 21-А код ЄДРПОУ 30721881) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євроімпекс»(04210, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 33/35, кв. 67, код ЄДРПОУ 33597200) суму заборгованості в розмірі 81614 (вісімдесят одну тисячу шістсот чотирнадцять) грн. 37 коп.; інфляційних втрат в розмірі 8 633 (вісім тисяч шістсот тридцять три) грн. 01 коп.; 3 % річних в розмірі 4761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 55 коп.; судового збору в розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) грн. 18 коп.
3. В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
4. Видати накази після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення 06.07.2012
Суддя А.М.Івченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2012 |
Оприлюднено | 12.07.2012 |
Номер документу | 25141278 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Івченко А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні