Рішення

від 27.06.2012 по справі 5011-61/5140-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/5140-2012 27.06.12

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс» про: стягнення 97 167 грн. 62 коп. Суддя Івченко А.М. Представники Позивача:ОСОБА_1 -дов. від 12.03.2012 № ЯС-12/03/12-ІД; Відповідача:не з'явився В судовому засіданні 27.06.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»про стягнення 97 167 грн. 62 коп. (91 559 грн. 19 коп. -основного боргу, 1 370 грн. 87 коп. -пені, 3 681 грн. 20 коп. -штрафу, 274 грн. 67 коп. -інфляційних збитків та 281 грн. 69 коп. - 3 % річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/5140-2012, розгляд справи призначено на 18.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 30.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 27.06.2012.

Представник відповідача в судове засідання втретє не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином.

Справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт»(позивачем -Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»(відповідачем - Покупцем) був укладений договір поставки № ЯС-07/02/11-6 від 07.02.2011 (надалі -Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти Покупцю яйце куряче харчове (Товар), в погодженому між сторонами асортименті та кількості, а Покупець зобов'язується приймати Товар та оплачувати його на умовах Договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов даного договору, позивачем на підставі видаткових накладних № КПЯСВ008586 від 21.02.2012 на суму 50 904 грн. 00 коп., № КПЯСВ009139 від 23.02.2012 на суму 29 088 грн. 00 коп., № КПЯСВ010207 від 29.02.2012 на суму 17 935 грн. 20 коп. на загальну суму 97 927 грн. 20 коп. було поставлено відповідачу Товар.

Відповідач прийняв Товар, що підтверджується підписом його представника на вищезазначених накладних та печаткою відповідача.

Відповідно до п. 4.5. оплата товару здійснюється в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника в строк 14 календарних днів з моменту поставки Товару.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково товар в загальній сумі в розмірі 6 368 грн. 01 коп. оплатив, що підтверджується банківськими виписками: 02.03.2012 суму в розмірі 30 034 грн. 80 коп., 23.03.2012 суму в розмірі 2 504 грн. 00 коп., 28.03.2012 суму в розмірі 2 000 грн. 00 коп., 12.04.2012 суму в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки продукції від відповідача не надходило, тоді як відповідач за дану продукцію розрахувався лише частково в загальному розмірі 6 368 грн. 01 коп., що підтверджується банківськими виписками (наявні в матеріалах справи) .

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставин, які повідомлені позивачем не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 91 559 грн. 19 коп. визнаються судом такими, які підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 370 грн. 87 коп. та 3 681 грн. 20 коп. -штрафу.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за прострочення оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, а якщо прострочення триває більше 30 календарних днів, Покупець додатково до пені сплачує Постачальнику штраф в розмірі 5 % від суми заборгованості.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд вважає, що розмір пені повинен бути розрахований від суми простроченого платежу та не перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, який відповідає вимогам закону, підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі - 1 370 грн. 87 коп. та штраф у розмірі 3681 грн. 20 коп. 5 % від суми заборгованості.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми в розмірі 281 грн. 69 коп. та інфляційні збитки в розмір 274 грн. 67 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок позивача, який відповідає вимогам закону, підлягає стягненню з відповідача 3 % річних від простроченої суми в розмірі 281 грн. 69 коп. та інфляційні збитки в розмір 274 грн. 67 коп.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»(03113, м. Київ, вул. М. Василенка, 2; код 36883311) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт»(09623, Київська обл., Рокитнянський р-н., с. Ромашки, вул. Леніна, 22 А; код 32619343) 91 559 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 19 коп. -основного боргу, 1 370 (одна тисяча триста сімдесят) грн. 87 коп. -пені, 3 681 (три тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 20 коп. -штраф, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 67 коп. -інфляційних збитків, 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 69 коп. -3 % річних, 1 943 (одна тисяча дев'ятсот сорок три) грн. 35 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 02.07.2012

СуддяА.М. Івченко