Рішення

від 03.07.2012 по справі 5011-30/7468-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/7468-2012 03.07.12

За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування

житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради

До Приватного підприємства «Альта-Ком»

Про стягнення 2 128,33 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 5 від 04.01.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради до Приватного підприємства «Альта-Ком»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 990/Б від 18.08.09. в розмірі 2 128,33 грн., а саме:

- сума основного боргу - 2021,81 грн.;

- компенсація плати на землю -106, 52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті орендної плати за користування приміщенням, внаслідок чого у Приватного підприємства «Альта-Ком»перед Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.12. порушено провадження у справі № 5011-30/7468-2012, розгляд справи було призначено на 03.07.12. о 10-50.

В судовому засіданні 03.07.12. представник позивача підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 03.07.12. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/7468-2012 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 362007 від 25.06.12.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/7468-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

18.08.09. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м. Києві ради»(Орендодавець) та Приватним підприємством «Альта-Ком»(Орендар) укладено Договір № 990/Б оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) Орендодавець та орендар на підставі розпоряджень Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.07., № 1714 від 13.10.08. передає, а Орендар приймає в орендну нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, буд. 103.

Згідно п. 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 9,1 кв.м., у тому числі підвал -9,1 кв.м.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем по сплаті орендної плати по сплаті за фактичне користування приміщенням за період з 12.12.11. по 05.05.12. в розмірі - 2021,81 грн; та по сплаті компенсації плати за землю за період з 12.12.11. по 05.05.12. -106,52 грн., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 128,33 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3.9 Договору, орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до:

- дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві;

- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди.

Уразі не підписання акту прийому-передачі (додаток № 2 Договору) Договір вважається не укладеним.

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі 18.08.09., відповідно до якого Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Альт-Ком»об'єкт оренди, визначений п.2.1 Договору, розташований за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 103.

Згідно ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу України, оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідно до п. 2.2 Договору визначено, що вартість об'єкту оренди згідно із звітом про експертну оцінку станом на 31.08.08. становить 27 955,20 грн.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві радою від 20.12.2006 р. № 101, або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності.

Орендна плата на момент укладання Договору встановлюється у розмірі 10% від вартості майна і становить 232,96 грн. на місяць.

Згідно до п. 3.2 Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору передбачено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п. 3.8 Договору, Орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1, 3.7) та інші платежі (п.п. 3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно п. 9.1 Договору визначено, що строк дії Договору встановлено з 18.08.09. до 13.09.2011.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч.1 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що Орендар, після закінчення терміну дії Договору, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження Договору оренди на новий термін.

Згідно п. 9.2 Договору визначено, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку Договору оренди та його умови, вирішуються на підставі письмового звернення Орендаря до органу виконавчої влади ( в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну Договору, оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатком до цього Договору оренди, або укладанням нового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних заяв на продовження строку дії Договору відповідачем не було направлено відповідним органам, згідно п. 9.2 вищезазначеного Договору.

По акту прийому-передачі відповідач об'єкт оренди не повернув, тому Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради на підставі п. 3.9 Договору здійснювались відповідні нарахування з орендною плати.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по сплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням за період з 01.12.11. по 05.05.12 не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 2021,81 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п. 3.5 Договору компенсацію видатків по сплаті за землю.

Згідно п. 3.5 Договору визначено, що крім орендної плати Орендар компенсує Орендодавцеві його видатки по оплаті за землю (Додаток № 3).

Відповідно п. 3.8 Договору, Орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1, 3.7) та інші платежі (п.п. 3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно п. 3.9 Договору визначено, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються Орендарем починаючи з дати підписаення акту приймання-передачі. Орендна плата нараховується до:

- дати підписання Сторонами акту прийоу-передачі при поверненні обєкта оренди Орендодавцеві;

- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що позивачем сплачувався податок на землю, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями, саме: № 1847 від 01.12.11. № 2274 від 04.01.12., № 2667 від 31.01.12., № 2696 від 02.02.12., № 3069 від 01.03.12., № 3840 від 03.05.12., № 3462 від 02.04.12.

Враховуючи вищезазначене, з Приватного підприємства «Альта-Ком» підлягає стягненню компенсація плати за землю за період з 01.12.11. по 05.05.12 в розмірі 106,52 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Альта-Ком»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, б.20, код ЄДРПОУ 35918882) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6 код ЄДРПОУ 35756919) 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 33 коп., - заборгованості за користування приміщенням, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано

Повне рішення

складено 09.07.12.

Суддя Т.М. Ващенко