Рішення

від 03.07.2012 по справі 27/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/19 03.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

третя особа Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації

зелених насаджень «Київзеленбуд»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1 815, 00 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача не з'явились;

від відповідача не з'явились

від третьої особи не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1 815, 00 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2008 року на перехресті вул. Хрещатик-Прорізна в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Кіа, д/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля марки Сузукі, д/н НОМЕР_1, який був застрахований Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки власником транспортного засобу, яким було спричинено ДТП, станом на момент пригоди було Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року порушено провадження у справі, призначено розгляд на 06.02.2012 року.

Представники сторін у судове засідання 06.02.2012 року не з'явилися, проте через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.02.2012 року відкладено розгляд справи на 14.02.2012 року, витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо того, чи була застрахована станом на 30.12.2008 року цивільно-правова відповідальність будь-якої особи відносно наземного транспортного засобу -Кіа, д/н НОМЕР_2, та у який період.

Представник відповідача у судове засідання 14.02.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2012 року вимоги підтримав та заявив клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 14.02.2012 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 28.02.2012 року.

20.02.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли витребувані судом відомості, з яких вбачається, що станом на 30.12.2008 року цивільно-правова відповідальність відносно наземного транспортного засобу -Кіа, д/н НОМЕР_2 була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта».

Представники сторін у судове засідання 28.02.2012 року не з'явилися, проте від позивача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла письмова заява про заміну первісного відповідача - Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд»належним відповідачем -страховиком цивільно-правової відповідальності особи відносно наземного транспортного засобу -Кіа, д/н НОМЕР_2 - Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Ухвалою суду від 28.02.2012 року замінено первісного відповідача належним відповідачем - Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Розгляд справи відкладено на 13.03.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2012 року позов підтримав, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 13.03.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 13.03.2012 року залучено до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору власника т/з, яким нанесено шкоду - Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд», розгляд справи відкладено на 09.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.04.2012 року подав частково витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 09.04.2012 року не з'явилися, однак від відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов письмовий відзив, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 09.04.2012 року відкладено розгляд справи на 27.04.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 27/19 передано для розгляду судді Стасюку С. В.

Ухвалою суду від 27.04.2012 року справу № 27/19 суддею Стасюком С. В. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 28.05.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року у зв'язку із великою завантаженістю судді Стасюка С. В. та у зв'язку із виходом судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 27/19 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.

Ухвалою суду від 15.05.2012 року справу № 27/19 суддею Дідиченко М. А. прийнято до свого провадження.

Представники сторін у судове засідання 28.05.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року розгляд справи відкладено на 03.07.2012 року.

Представники сторін у судове засідання 03.07.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки ГУ в м. Києві УДАІ МВС України та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2009 року по справі №3-1063/09 вбачається, що 30.12.2008 року о 16 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Кіа, д/н НОМЕР_2, на перехресті вул. Хрещатик-Прорізна в м. Києві, перед початком та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Сузукі, д/н НОМЕР_1, внаслідок чого автомобілі пошкоджено, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2009 року по справі №3-1063/09 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Сузукі, д/н НОМЕР_1 був застрахований на підставі договору № 166171 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 21.08.2008 року, який укладено між Закритим акціонерним товариством «Просто-страхування»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»), за договором страховик, та гр. ОСОБА_2, за договором страхувальник.

Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням позивача 02.02.2009 року було проведено автотоварознавче дослідження (Звіт № 1876/27678 з оцінки транспортного засобу від 02.02.2009 року), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Сузукі, д/н НОМЕР_1 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 3 208, 68 грн.

Як вбачається із страхового акту від 13.07.2009 року, позивачем було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 1 815, 00 грн.

На виконання умов договору № 166171 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 21.08.2008 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 1 815, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 12967 від 11.08.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається (інформація з єдиної централізованої бази МТСБУ від 16.02.2012 року), що станом на момент ДТП між власником т/з, яким нанесено шкоду - Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд»та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» було укладено поліс № ВС/250497 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип І), відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль Кіа, д/н НОМЕР_2. Відповідно до цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000, 00 грн., франшиза -0, 00 грн.).

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», договором І типу є договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, згідно полісу № ВВ / 3538784 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.

Довідкою ГУ в м. Києві УДАІ МВС України та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2009 року по справі №3-1063/09 не встановлено факту керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом транспортним засобом Кіа, д/н НОМЕР_2 не на законних підставах.

Так, Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у даному випадку гр. ОСОБА_1), є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну власнику автомобіля Сузукі, д/н НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.

Відповідно до статті 511 ЦК України, у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням франшизи, оскільки обов'язок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована .

У зв'язку із зазначеним позивач звернувся до ВАТ «НАСК «Оранта» з вимогою щодо виплати страхового відшкодування, на підтвердження чого у справі наявний фіскальний чек № 5584 від 30.03.2012 року.

Згідно п. п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Відповідно до п. п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ); у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У судовому засіданні представник відповідача проти стягненням з ВАТ «НАСК «Оранта»страхового відшкодування заперечував, посилаючись на відсутність у справі доказів проведення позивачем у відповідності до діючого законодавства оцінки шкоди, нанесеної транспортному засобу.

Проте, як було зазначено вище, під час розгляду справи позивачем був поданий відповідний Звіт № 1876/27678 з оцінки транспортного засобу від 02.02.2009 року, тому зауваження відповідача не приймаються до уваги судом.

Так, відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме, у розмірі 1 815, 00 грн.

Частина 1 статті 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий зір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код: 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код: 24745673) 1 815 (одна тисяча вісімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 04.07.12 р.