Рішення

від 25.06.2012 по справі 19/020-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р. Справа № 19/020-12

За позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна

компанія», м. Біла Церква Київської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами

«Капітал інвест», м. Біла Церква Київської області;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку

регіонів», м. Біла Церква Київської області;

4. Компанії з обмеженою відповідальністю «Компроформ ентерпрайзес лімітед»,

м. Нікосія, Кіпр;

до Акціонерного товариства «Тессон консалтинг корп.», м. Панама;

про визнання договорів купівлі-продажу корпоративних прав недійсними, визнання

недійсними змін до установчих документів та рішень про їх внесення

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників сторін:

від позивача 1: ОСОБА_1 (довіреність від 24.04.2012 р. б/н);

від позивача 2: ОСОБА_1 (довіреність від 24.04.2012 р. б/н);

від позивача 3: ОСОБА_1 (директор, витяг з ЄДР від 23.04.2012 р.);

від позивача 4: ОСОБА_1 (довіреність від 24.04.2012 р. б/н);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»(надалі -позивач 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал інвест», (надалі -позивач 2), Товариство з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів» (надалі -позивач 3), Компанія з обмеженою відповідальністю «Компроформ ентерпрайзес лімітед»(надалі -позивач 4) з позовом до Акціонерного товариства «Тессон консалтинг корп.»(надалі -відповідач) про визнання договорів купівлі-продажу корпоративних прав недійсними, визнання недійсними змін до установчих документів та рішень про їх внесення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори купівлі-продажу корпоративних прав від 02 листопада 2011 року укладені позивачами з відповідачем під впливом тяжких обставин та на невигідних умовах, у зв'язку з чим позивачі просять визнати вказані договори недійсними на підставі ст. 233 Цивільного кодексу України та як наслідок визнати недійсними зміни до установчих документів, внесені за результатами укладання оспорюваних договорів.

Ухвалою від 28.04.2012 р. суд порушив провадження у справі № 19/020-12 та призначив її розгляд на 21.05.2012 р.

Присутній у судових засіданнях 21.05.2012 р., 11.06.2012 р., 25.06.2012 р. представник позивачів підтримував позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 21.05.2012 р., 11.06.2012 р., 25.06.2012 р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 28.04.2012 р. та ухвал від 21.05.2012 р., 11.06.2012 р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Поноважний представник відповідача, що діє від імені Акціонерного товариства «Тессон консалтинг корп.»на території України на підставі довіреності від 13.09.2011 р. за № 1233, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей, належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвали суду від 28.04.2012 р., 21.05.2012 р., 11.06.2012 р. надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та підтверджується довіреністю від 13.09.2011 р. за № 1233.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивачів, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачами (за договорами -продавці) та відповідачем (за договорами -покупець) були укладені чотри договори купівлі продажу корпоративних прав, а саме:

- Договір купівлі-продажу № 1 від 02.11.2011 р. (надалі -Договір купівлі-продажу № 1) між позивачем 1 та відповідачем, відповідно до якого позивач 1 продає та передає, а відповідач приймає у власність та зобовязується оплатити належні продавцю корпоративні права в ТОВ «Інноваційна будівельна компанія», а саме -частку в розмірі 33 відсотки статутного капіталу товариства. Ціна частки складає 600000,00 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на 02.11.2011 р. (1 долар США = 7,9787 гривень), становить 4787220,00 грн. Вартість частки відповідно до статуту Товариства становить 5148000,00 грн. Покупець зобов'язується сплатити ціну частки продавцю шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок продавця протягом 1 (одного) року з дати укладання договору. Право власності на частку переходить від продавця до покупця в момент підписання договору. В день підписання договору продавець зобов'язується підготувати та підписати всі документи, необхідні для реєстрації змін до статуту Товариства, пов'язаних зі зміною складу учасників Товариства, а також виконати всі інші дії, необхідні для цього (п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 3.1., 3.3. договору);

- Договір купівлі-продажу № 2 від 02.11.2011 р. (надалі -Договір купівлі-продажу № 2) між позивачем 2, який діяв в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду «Поступ»не диверсифікованого виду закритого типу, та відповідачем, відповідно до якого позивач 2 продає та передає, а відповідач приймає у власність та зобовязується оплатити належні продавцю корпоративні права в ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», а саме -частку в розмірі 34,5981339 відсотків статутного капіталу товариства. Ціна частки складає 2649053,10 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на 02.11.2011 р. (1 долар США = 7,9787 гривень), становить 21136000,00 грн. Вартість частки відповідно до статуту Товариства становить 21136000,00 грн. Покупець зобов'язується сплатити ціну частки продавцю шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок продавця протягом 1 (одного) року з дати укладання договору. Право власності на частку переходить від продавця до покупця в момент підписання договору. В день підписання договору продавець зобов'язується підготувати та підписати всі документи, необхідні для реєстрації змін до статуту Товариства, пов'язаних зі зміною складу учасників Товариства, а також виконати всі інші дії, необхідні для цього (п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 3.1., 3.3. договору);

- Договір купівлі-продажу № 1 від 02.11.2011 р. (надалі -Договір купівлі-продажу № 3) між позивачем 3 та відповідачем, відповідно до якого позивач 3 продає та передає, а відповідач приймає у власність та зобовязується оплатити належні продавцю корпоративні права в ТОВ «Інноваційна будівельна компанія», а саме -частку в розмірі 33 відсотки статутного капіталу товариства. Ціна частки складає 600000,00 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на 02.11.2011 р. (1 долар США = 7,9787 гривень), становить 4787220,00 грн. Вартість частки відповідно до статуту Товариства становить 5148000,00 грн. Покупець зобов'язується сплатити ціну частки продавцю шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок продавця протягом 1 (одного) року з дати укладання договору. Право власності на частку переходить від продавця до покупця в момент підписання договору. В день підписання договору продавець зобов'язується підготувати та підписати всі документи, необхідні для реєстрації змін до статуту Товариства, пов'язаних зі зміною складу учасників Товариства, а також виконати всі інші дії, необхідні для цього (п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 3.1., 3.3. договору);

- Договір купівлі-продажу № 2 від 02.11.2011 р. (надалі -Договір купівлі-продажу № 4) між позивачем 4 та відповідачем, відповідно до якого позивач 4 продає та передає, а відповідач приймає у власність та зобовязується оплатити належні продавцю корпоративні права в ТОВ «Інноваційна будівельна компанія», а саме -частку в розмірі 7 відсотків статутного капіталу товариства. Ціна частки складає 136864,40 долари США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на 02.11.2011 р. (1 долар США = 7,9787 гривень), становить 1092000,00 грн. Вартість частки відповідно до статуту Товариства становить 1092000,00 грн. Покупець зобов'язується сплатити ціну частки продавцю шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок продавця протягом 1 (одного) року з дати укладання договору. Право власності на частку переходить від продавця до покупця в момент підписання договору. В день підписання договору продавець зобов'язується підготувати та підписати всі документи, необхідні для реєстрації змін до статуту Товариства, пов'язаних зі зміною складу учасників Товариства, а також виконати всі інші дії, необхідні для цього (п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 3.1., 3.3. договору);

Таким чином, загальна ціна відчужених за договорами купівлі-продажу корпоративних прав склала 3799518,71 долрів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на 2 листопада 2011 року, становила 30315220,00 грн.

На виконання п. 3.1 договорів купівлі-продажу, до статутних документів ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» та ТОВ «Український фонд розвитку регіонів» рішеннями загальних зборів учасників, оформлені протоколами зборів учасників № 26 та № 31 відповідно, були внесені зміни, відповідно до яких відповідач був включений до числа учасників ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» та ТОВ «Український фонд розвитку регіонів».

03 листопада 2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області відповідні зміни до статутних документів ТОВ «Інноваційна будівельна компанія»та ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»були зареєстровані у передбаченому законодавстві порядку, а відповідно відповідач зареєстрований учасником вказаних товариств.

Таким чином, позивачі свої зобов'язання за договорами купівлі-продажу виконали у повному обсязі.

При цьому, як вказується позивачами, укладення з відповідачем вищевказаних договорів купівлі-продажу корпоративних прав розглядалось останніми, як єдина угода між сторонами, метою якої є фінансування будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом, що має бути збудований на наступних земельних ділянках: земельній ділянці, розташованій між будинками № 2-а на вулиці Вільшанській та № 16 на вулиці Професора Підвисоцького у Печерському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:82:138:0096 (надалі -земельна ділянка 1), та земельній ділянці, розташованій на вулиці Вільшанській № 2-6 у Печерському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:82:138:0098 (надалі -земельна ділянка 2),

Земельна ділянка 1 передана в оренду на підставі Договору оренди земельної ділянки від 17 січня 2006 року, укладеного між Київською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «Український фонд розвитку регіонів».

Земельна ділянка 2 передана в оренду на підставі Договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2006 року, укладеного між Київською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «Інноваційна будівельна компанія».

Вказані земельні ділянки були передані в оренду позивачу 3 та позивачу 1 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом.

29.08.2008 р. між позивачем 1 та позивачем 3 був укладений Договір «Про делегування функцій Замовника та інвестування будівництва житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2-6, та між будинками № 2-а по вул. Вільшанській та № 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва»№ 22-1/08, відповідно до якого позивач 1 передав позивачу 3 належні йому права замовника будівництва комплексу і, таким чином, позивач 3 став єдиним замовником будівництва житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2-6, та між будинками № 2-а по вул. Вільшанській та № 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва.

Як вбачається з доданих до справи доказів, позивач 3 виявився неспроможним забезпечити належне фінансування будівництва вказаного комплексу в повному обсязі. Зокрема, у позивача 3 виникла заборгованість:

- зі сплати орендної плати за оренду земельної ділянки 1, яка станом на 05 липня 2011 року становила 313228,53 грн., а також зі сплати податку на додану вартість, яка станом на 05 липня 2011 року становила 51575,51 грн., що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 05 липня 2011 року № 9309/9/24-408;

- з виплати недоїмок зі сплати єдиного внеску перед Пенсійним фондом України у розмірі 1328,36 грн., що підтверджується вимогою про сплату боргу управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва від 03.06.2011 р. за № Ю-1168;

- з виплати заробітної плати працівникам, яка станом на 07 вересня 2011 року становила 16360,57 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість із заробітної плати станом на 07 вересня 2011 року, посвідченою керівником позивача 3;

- з оплати послуг Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф»у формі ТОВ за Договором № 53/01 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 15 вересня 2008 року, що підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 26 січня 2012 року у справі № 59/227-9/159-11, яке набрало законної сили.

Крім того, у позивача 1 також виникла заборгованість зі сплати орендної плати за оренду земельної ділянки 2, яка станом на 23 березня 2011 року становила 368085,92 грн., що підтверджується листом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 23 березня 2011 року за № 11585/10/24-111. В результаті існування вказаної заборгованості Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено опис майна позивача 1 та передано у податкову заставу.

Тяжкий фінансовий стан позивача 1 та позивача 3 також підтверджується виданими ПАТ «БТА Банк» довідками № 028-35-01-05-5/249 від 20.04.2012 р. та № 028-35-01-05-5/269 від 26.04.2012 р. про рух грошових коштів на рахунках позивача 1 та позивача 3.

Таким чином, з наданих доказів вбачається, що у позивача 1 та позивача 3 були відсутні достатні кошти для самостійного продовження фінансування будівництва комплексу. З метою отримання додаткових коштів для продовження будівництва житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2-6, та між будинками № 2-а по вул. Вільшанській та № 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва.

У зв'язку з зазначеними обставинами позивачі прийняли рішення про залучення нового інвестора шляхом продажу 40 відсотків корпоративних прав позивача 1 та 40 відсотків корпоративних прав позивача 3 на користь такого нового інвестора.

Після проведення переговорів між позивачем 1, позивачем 2, позивачем 3 та позивачем 4, з одного боку, та ОСОБА_2, громадянкою України (надалі -Інвестор), з іншого боку, були укладені наступні договори:

- Попередній договір № 1 купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 14 вересня 2011 року, відповідно до умов якого сторони договору домовились укласти протягом одного року договір або договори купівлі-продажу частки (часток) в статутному капіталі ТОВ «Інноваційна будівельна компанія», загальний розмір якої (яких) повинен становити 40 відсотків розміру статутного капіталу Товариства. При цьому, позивач 2, позивач 3 та позивач 4, кожний з них, зобов'язались протягом строку дії цього попереднього договору не відчужувати належні їм корпоративні права у статутному капіталі ТОВ «Інноваційна будівельна компанія», як у повному обсязі, так і частину корпоративних прав, на користь інших осіб, включаючи інших продавців за цим попереднім договором (надалі - Попередній договір купівлі- продажу 1);

- Попередній договір № 2 купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 14 вересня 2011 року, відповідно до умов якого сторони договору домовились укласти протягом одного року договір або договори купівлі-продажу частки (часток) в статутному капіталі ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», загальний розмір якої (яких) повинен становити 40 відсотків розміру статутного капіталу Товариства. При цьому, позивач 1, позивач 2 та позивач 4, кожний з них, зобов'язались протягом строку дії цього попереднього договору не відчужувати належні їм корпоративні права у статутному капіталі ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», як у повному обсязі, так і частину корпоративних прав, на користь інших осіб, включаючи інших продавців за цим попереднім договором (надалі - Попередній договір купівлі- продажу 2).

Умовами кожного з попередніх договорів встановлено, що: ціна кожної частки в статутних капіталах ТОВ «Інноваційна будівельна компанія»та ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», що плануються до відчуження, буде погоджена між сторонами на підставі оцінки вартості корпоративних прав вказаних товариств, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, який належним чином зареєстрований та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України. При цьому, ціна всіх відчужуваних на користь Інвестора часток повинна становити не менше 5500000,00 доларів США, або еквіваленту цієї суми в іншій валюті; протягом одного року з дня укладення кожного попереднього договору Інвестор направить іншим сторонам відповідного попереднього договору проекти основних договорів купівлі-продажу корпоративних прав.

Крім того, 31 жовтня 2011 року, у зв'язку з наявністю заборгованості за поточними зобов'язаннями, що пов'язані з будівництвом комплексу, учасниками позивача 3 було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу позивача 3 з 10000000,00 грн. до 61090000,00 грн. за рахунок додаткового внеску позивача 2, як учасника Товариства.

Після залучення власних додаткових коштів, зважаючи на тяжкий фінансовий стан позивача 1 і позивача 3 та неможливістю продовжувати будівництво комплексу власними силами, враховуючи неотримання станом на початок листопада 2011 року від Інвестора проектів договорів купівлі-продажу корпоративних прав, позивачами було прийнято рішення про укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу корпоративних прав. Виходячи з тяжкого фінансового стану позивача 1 та позивача 3, позивачі погодилися продати відповідачу корпоративні права за ціною, що значно нижча за загальну ціну таких корпоративних прав, встановлену попередніми договорами з Інвестором.

Як стверджують позивачі, хоча умовами кожного з договорів було передбачено, що відповідач повинен сплатити вартість придбаних корпоративних прав протягом одного року з дати укладення кожного відповідного договору, втям між позивачами та відповідачем існувала усна домовленість, що відповідач починає перераховувати кошти в якості плати за придбані корпоративні права одразу після укладення договорів купівлі-продажу. Проте, станом на 26 квітня 2012 року відповідач не перерахував на користь позивачів жодних коштів в якості плати за корпоративні права, відчужені на підставі договорів.

При цьому, 13 березня 2012 року було завершено оцінку ринкової вартості 40 відсотків корпоративних прав ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» та 40 відсотків корпоративних прав ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», проведену ТОВ «Консалтингова фірма «Острів».

Відповідно до виписки зі звітів про оцінку ринкової вартості 40 відсотків корпоративних прав ТОВ «Інноваційна будівельна компанія»та 40 відсотків корпоративних прав ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», вартість 40 відсотків корпоративних прав зазначених разом склала станом на 1 листопада 2011 року 46421410,00 грн., що згідно з офіційним курсом Національного банку України на день проведення оцінки становило еквівалент 5819410,00 доларів США.

Таким чином, загальна вартість 40 відсотків корпоративних прав ТОВ «Інноваційна будівельна компанія»та 40 відсотків корпоративних прав ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», за результатами проведеної оцінки станом на 1 листопада 2011 року, перевищує загальну ціну, яку мав сплатити відповідач, відчужених за оспорюваними договорами корпоративних прав.

Крім того, на виконання умов попередніх договорів, 18.04.2012 р. Інвестор, який не був повідомлений про укладення позивачами договорів купівлі-продажу корпоративних прав, надіслав позивачам проекти договорів купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Інноваційна будівельна компанія»та ТОВ «Український фонд розвитку регіонів».

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, як вбачається з встановлених вище обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами, оспорювані договори купівлі-продажу корпоративних прав від 02.11.2011 р. були укладені позивачами під впливом тяжких для них обставин та на вкрай невигідних умовах, у зв'язку з чим останні просять їх визнати недійсними на підставі ст. 233 Цивільного кодексу України.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Статтею 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину.

Крім того, відповідно до статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Таким чином, виходячи з умови п. 7.1. оспорюваних договорів, яким встановлено, що усі спори між сторонами, розв'язуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України, а також враховуючи вищенаведені норми, до правовідносин сторін, що виникли за договорами купівлі-продажу корпоративних прав від 02.11.2011 р., застосовуються норми Господарського та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 233 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину. Позивачам невідомо, чи мав Відповідач інформацію про тяжкі обставини Позивачів при укладенні Договорів та, відповідно, чи є дії Відповідача використанням таких тяжких обставин.

Зокрема, необхідно звернути уваги, що відповідні правочини мають дефекти волі і здійснюються за таких обставин, коли особа змушена вчинити правочин на невигідних для себе умовах. Цей правочин може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був його ініціатором.

З огляду на норму ч. 1 ст. 233 Цивільного кодексу України, для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину.

У зв'язку з чим, необхідно враховувати такі фактори, як майновий стан осіб на момент вчинення правочину; співмірність наданих послуг із вартістю переданого за правочином майна, а також враховувати їх вплив на формування волевиявлення сторін.

Тяжкі обставини слід розуміти як будь-яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, як його крайні форми. Наприклад, крайня нужденність, загроза банкрутства, та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідно терміново укласти цей правочин.

Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин справи. Потерпілий, який оскаржує правочин, повинен довести, що за відсутності тяжких обставин він взагалі або на зазначених умовах не уклав би правочин. Визнання правочину недійсним не може пов'язуватись з тим, чи усвідомлювала сторона користь, яку матиме від нього.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини. Тобто в таких випадках немає обману або помилки.

У зв'язку з чим, судом за наслідками спору встановлено невигідність для позивачів спірних договорів купівлі-продажу корпоративних прав від 02.11.2011 р., а тяжкою обставиною в крайній формі її вираження є повна відсутність коштів для закінчення будівництва житлового комплексу і те, що товариства опинились на межі банкрутства. При цьому, виправлення ситуації залежало від своєчасного надходження коштів від відповідача для покращення матеріального становища позивача 1 та позивача 3.

Крім того, укладення договорів за цінами, що значно нижчі за ринкову вартість відчужуваних корпоративних прав ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» та ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», та за умов тяжкого фінансового стану останніх, суперечить меті діяльності позивачів, які є підприємницькими товариствами, метою яких є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Також, суд звертає увагу на те, що укладення спірних договорів є порушенням умов Ппопередніх договорів та прав Інвестора.

Згідно з частиною першою статті 182 Господарського кодексу України, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Частиною третьою статті 182 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та подані докази, всебічно оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу корпоративних прав, укладені 02.11.2011 р. між позивачами та відповідачем, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої-другої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Отже, з огляду на приписи ст. 216 Цивільного кодексу України, підлягають також задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, оформлені протоколами зборів учасників № 26 та № 31 від 02.11.2011 р., якими були внесені зміни до статутних документів ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» і ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»та на підставі яких відповідач був включений до числа учасників вказаних Товариств.

Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Проте, оскільки позивачами пред'явлено позовні вимоги немайнового характеру, то судовий збір мав бути сплачений ним у розмірі 1073,00 грн.

Проте, з наявних в матеріалах справи оригіналів платіжного доручення від 25.04.2012 р. № 319, платіжного доручення від 25.04.2012 р. № 255, платіжного доручення від 25.04.2012 р. № 435 та квитанції від 26.04.2012 р. № PN366 вбачається, що судовий збір сплачено кожним з позивачів у розмірі 1609,50 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/20114, питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Отже, з огляду на зазначене, зайве сплачені суми судового збору підлягають поверненню з державного бюджету кожному з позивачів у розмірі 536,50 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 1 від 02.11.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»та Акціонерним товариством «Тессон консалтинг корп.».

3. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 2 від 02.11.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал інвест»та Акціонерним товариством «Тессон консалтинг корп.».

4. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 1 від 02.11.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів» та Акціонерним товариством «Тессон консалтинг корп.».

5. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 2 від 02.11.2011 р., укладений між Компанією з обмеженою відповідальністю «Компроформ ентерпрайзес лімітед»та Акціонерним товариством «Тессон консалтинг корп.».

6. Визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»від 02.11.2011 р., оформлені Протоколом № 31 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»від 02.11.2011 р., та затверджені рішеннями зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»(нову редакцію статуту), зареєстровані державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області 02.11.2011 р., номер запису 13531050021004196.

7. Визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів»від 02.11.2011 р., оформлені Протоколом № 26 загальних зборів учасників з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів»від 02.11.2011 р., та затверджені рішеннями зміни до статуту з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів»(нову редакцію статуту), зареєстровані державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області 02.11.2011 р., номер запису 13531050021004262.

8. Стягнути з Акціонерного товариства «Тессон консалтинг корп.» (Республіка Панама, м. Панама, вул. 50, Торре Глобал Пласа, поверх 19, офіс 19-Н; ідентифікаційний номер 4-258-470; адреса представника: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 13/10, кв. 176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 104; код ЄДРПОУ 33058251) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. -витрат по сплаті судового збору.

9. Стягнути з Акціонерного товариства «Тессон консалтинг корп.» (Республіка Панама, м. Панама, вул. 50, Торре Глобал Пласа, поверх 19, офіс 19-Н; ідентифікаційний номер 4-258-470; адреса представника: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 13/10, кв. 176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал інвест» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 104; код ЄДРПОУ 33301420) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. -витрат по сплаті судового збору.

10. Стягнути з Акціонерного товариства «Тессон консалтинг корп.»(Республіка Панама, м. Панама, вул. 50, Торре Глобал Пласа, поверх 19, офіс 19-Н; ідентифікаційний номер 4-258-470; адреса представника: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 13/10, кв. 176) на користь Компанії з обмеженою відповідальністю «Компроформ ентерпрайзес лімітед»(Кіпр, Нікосія, 1060, площа Елефтеріас, офіс 4, 1 поверх, МІТСІ БІЛДІНГ, Стасіну 1; реєстраційний номер НЕ 204883; адреса представника: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 19, кв. 172) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. - витрат по сплаті судового збору.

11. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

12. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 104; код ЄДРПОУ 33058251) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. -судового збору, перерахованого на підставі платіжного доручення від 25.04.2012 р. № 319, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 19/020-12.

13. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал інвест» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 104; код ЄДРПОУ 33301420) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. -судового збору, перерахованого на підставі платіжного доручення від 25.04.2012 р. № 255, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 19/020-12.

14. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 104; код ЄДРПОУ 33058251) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. -судового збору, перерахованого на підставі платіжного доручення від 25.04.2012 р. № 435, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 19/020-12.

15. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України Компанії з обмеженою відповідальністю «Компроформ ентерпрайзес лімітед»(Кіпр, Нікосія, 1060, площа Елефтеріас, офіс 4, 1 поверх, МІТСІ БІЛДІНГ, Стасіну 1; реєстраційний номер НЕ 204883; адреса представника: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 19, кв. 172) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. -судового збору, перерахованого на підставі квитанції від 26.04.2012 р. № PN366, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 19/020-12.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 02.07.2012 р.

Суддя Т.П. Карпечкін