Рішення

від 03.07.2012 по справі 9/045-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2012 р. Справа № 9/045-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІР"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології"

Про стягнення 76 201, 81 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № б/н від 01.06.2012 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. № б/н від 05.06.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології" про стягнення 76 201, 81 грн.

Ухвалою суду від 23.05.2012 р. порушено провадження у справі № 9/045-12 та призначено розгляд справи на 12.06.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

06.06.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає існування заборгованості перед позивачем по сплаті орендної плати за період травень-вересень 2011 р. та з врахуванням витрат на теплову енергію у розмірі 25 387,00 грн. Відповідач також зазначив, що у позовній заяві позивачем безпідставно зазначено період заборгованості травень-грудень 2011 р., оскільки акти про надання послуг за період жовтень-грудень 2011 р., які підтверджували б факт оренди приміщення, позивачем суду надані не були.

У судове засідання 12.06.2012 р. представники сторін з'явився та надали суду частину витребуваних документів та пояснень.

Ухвалою суду від 12.06.2012 р. розгляд справи відкладено на 03.07.2012 р.; зобов'язано позивача подати: докази направлення актів на адресу відповідача; зобов'язано відповідача подати: докази звільнення відповідачем приміщення.

У судове засідання 03.07.2012 р. представники сторін з'явилися, надали суду пояснення по суті позовних вимог. Представником позивача надані додаткові письмові пояснення та документи, витребувані ухвалою суду від 12.06.2012 р.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача (та/або Відповідача), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІР" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології" (далі - відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 0209/10-К405-407 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. позивач, в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується передати відповідачу у строкове платне користування, а відповідач зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення -кімнати № 405, 406, 407, загальною площею 45,50 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Семашка, буд. 13, та зобов'язується сплачувати позивачу орендну плату.

Згідно п. 2.1. при переданні приміщення, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується представниками сторін і є невід'ємною частиною даного договору.

Приміщення, що орендується, вважається переданим в орендне користування з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 2.2. договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 0209/10-К405-407 від 02.09.2010 р., позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення -кімнати № 405, 406, 407, загальною площею 45,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Семашка, буд. 13, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 02.09.2010 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх мокрими печатками.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо передачі в строкове платне користування нежитлове приміщення відповідно до договору № 0209/10-К405-407 від 02.09.2010 р.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу п. 3.1. договору розмір місячної орендної плати складає 5 004,00 грн., в тому числі ПДВ: 834,00 грн.

Орендна плата сплачується за поточний місяць в безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача. Позивач до 10-го числа поточного місяця надає рахунок відповідачу. Сторони до останнього числа кожного місяця зобов'язані підписувати двосторонній акт про надання послуг, який підтверджує факт оренди приміщення в поточному місяці (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору відповідач повинен сплатити орендну плату не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Згідно п.п. 3.5, 3.6. договору, відповідач компенсує позивачу витрати за спожиту відповідачем електроенергію, які розраховуються та сплачуються додатково на підставі виставлених позивачем рахунків, відповідно до показників лічильника. Компенсація витрат електроенергії здійснюється за минулий місяць, на підставі рахунків позивача, які він виставляє до останнього числа поточного місяця. Відповідач здійснює оплату зазначених рахунків позивача протягом п'яти календарних днів, з моменту отримання відповідачем такого.

Компенсація відповідачем позивачу плати за спожиту теплову енергію здійснюється пропорційно орендованої площі за фактично отримані послуги на підставі рахунків позивача у термін 6 днів з моменту отримання цих рахунків відповідачем та не входить до орендної плати.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що в суму орендної плати зараховані витрати за комунальні послуги (вода, каналізація, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, зовнішнє освітлення територій загального користування, прибирання прилеглої території).

В силу п. 5.1.2 договору відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Згідно п. 9.1. цей договір вступає в дію з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє з 02.09.2010 р. по 31.12.2010 р. включно.

Як зазначає позивач, в період з вересня 2010 р. по квітень 2012 р. відповідач здійснював користування приміщенням на підставі укладеного договору, що підтверджується виписками по рахунку позивача щодо перерахування відповідачем коштів та актами виконаних робіт, підписаних сторонами. Тобто, своїми діями щодо користування приміщенням та оплатою орендних платежів, відповідач продовжив дію договору.

Проте, за ствердженням позивача, з травня 2011 р. орендна плата відповідачем не сплачувалась.

В зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором, у ТОВ "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології" утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати та компенсації витрат за теплову енергію, що на момент звернення позивача до суду становить 40 399,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по розрахунковому рахунку позивача.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендних платежів, позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу вих. № 11-12-29/1 від 29.12.2011 р. щодо сплати заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення у розмірі 31 068,00 грн. та заборгованість по компенсації витрат за спожиту енергію в розмірі 367,00 грн., що підтверджується наданою представником позивача копією повідомлення-вимоги з відміткою про його отримання уповноваженим представником відповідача.

Позивач, зокрема, повідомив про дострокове припинення дії договору у відповідності до п.п. 4.2.3., 6.1., 6.2., 8.1.2. та 9.3.3. договору, та вимагав від відповідача звільнення займаного приміщення та повернення його по акту приймання-передачі уповноваженому представнику ТОВ «НВП «ВІР»протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даного повідомлення-вимоги. Також, позивач зазначив, що у випадку невиконання зазначеної вимоги до відповідача будуть застосовані штрафні санкції, передбачені ст. 785 ЦК України в вигляді подвійної орендної плати за час прострочення повернення приміщення.

Згідно п. 4.2.3. позивач має право виступати з ініціативою щодо внесення змін у договір або його розірвання у разі систематичного порушення відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором. Під систематичним порушенням зобов'язань розуміється створення заборгованості за строк більше як один місяць.

Відповідно до п. 8.1.2. договору у разі систематичного порушення відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати та інших платежів, передбачених договором, позивач має право розірвати даний договір. Під систематичним порушенням зобов'язань розуміється створення заборгованості за строк більше як один місяць.

Пунктом 9.3. договору встановлено, що дія договору припиняється у випадку повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором; у випадку ліквідації відповідача, позивача; у випадку дострокового розірвання договору за ініціативою позивача, якщо відповідач порушує умови договору.

Пунктами 9.6., 9.7. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний за ініціативою однієї з сторін (сторона-ініціатор зобов'язана попередити протилежну сторону про розірвання договору за 15 календарних днів до дати припинення дії договору). Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.

Всупереч положенням вищезазначених пунктів договору, відповіді на вказане повідомлення-вимогу відповідач не надав, заборгованість за договором № 11-12-29/1 від 29.12.2011 р. не погасив та не повернув орендоване приміщення за актом приймання-передачі приміщення, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду.

У відзиві на позовну заяву від 06.06.2012 р. представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем було надано суду акти про надання послуг включно по вересень 2011 р. (без акту за червень 2011 р.). Акти про надання послуг за період жовтень-грудень 2011 р. позивачем надані не були, а також не були надані докази їх надіслання на адресу відповідача.

Вищезазначені заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що 02.07.2012 р. представником позивача були надані додаткові письмові пояснення по справі разом з актами про надання послуг за період з жовтня 2011 р. по грудень 2011 р. та доказами їх направлення на адресу відповідача (конверт та опис поштового вкладення знаходяться в матеріалах справи).

Крім того, відповідач зазначив, що ТОВ "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології" визнає існування заборгованості перед позивачем по сплаті орендної плати лише за період травень-вересень 2011 р. та витрати на теплову енергію у розмірі 25 387,00 грн., оскільки, за його ствердженням, у вересні 2011 р. відповідач звільнив спірні приміщення.

Судом встановлено, що п.п. 6.1., 6.3. договору оренди нежитлового приміщення № 11-12-29/1 від 29.12.2011 р. передбачено, що приміщення, що орендується, повинно бути передане відповідачем та прийняте позивачем протягом 5 календарних днів з моменту закінчення строку орендного користування. При переданні приміщення, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується представниками сторін і є невід'ємною частиною даного договору.

Тобто, відповідно до умов договору, факт звільнення та повернення об'єкта, що орендується, підтверджується актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим їх печатками. Проте, представник відповідача вказаний акт суду не надав.

З огляду на вищезазначене, посилання відповідача на звільнення спірного приміщення у вересні 2011 р. судом до уваги в якості доказу не приймаються.

Таким чином, судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 11-12-29/1 від 29.12.2011 р., проте, відповідач, в порушення умов договору, належним чином не сплатив орендні платежі за період з травня 2011 р. по грудень 2011 р. у розмірі 40 399, 00 грн., що підтверджується актами про надання послуг, наявними в матеріалах справи.

Частиною 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

В силу ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач в судове засідання з'явився, суму боргу перед позивачем визнав частково у розмірі 25 387,00 грн.; всупереч положенням вищезазначених статтей, відповідач не надав суду доказів повної відсутності боргу.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІР" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології" суми основного боргу у розмірі 40 399, 00 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивачем була заявлена вимога щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за період з 11.01.2012 р. по 27.04.2012 р. у розмірі 35 802,81 грн. на підставі ст. 785 ЦК України.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок відповідача повернути майно позивачу за актом приймання-передачі протягом 5 календарних днів в разі припинення договору оренди передбачений пунктами 6.1., 6.2, 6.3. договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на зазначені законодавчі приписи та умови договору оренди, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІР" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології" неустойки у розмірі 35 802,81 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІР" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології" заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Базальтові технології" (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, буд. 3, корпус Б, код ЄДРПОУ 36170273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВІР" (03142, м. Київ, Святошинський район, вул. Семашка, буд 15-А, код ЄДРПОУ 32596342) суму основного боргу у розмірі 40 399 (сорок тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп., неустойку у розмірі 35 802 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дві) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 1 069 (одна тисяча шістдесят дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 09.07.2012 р.