Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а-1968/12/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2012 р. Справа №2а-1968/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «Можливо все»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

про визнання протиправною та скасування вимоги,

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство «Можливо все» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 51 від 23.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м. Ялта незаконно винесено податкову вимогу № 51 від 23.01.2012 року про термінове погашення суми податкового боргу, що складає 12100 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні, що відбулося 14.02.2012 року, сторони явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним поштовою кореспонденцією та під розписку.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Від відповідача до дня розгляду справи надійшли заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких він проти задоволення позовних вимог заперечує з причин, викладених у письмових запереченнях, та клопотання про розгляд справи у відсутність ого представник (а.с.57, 59-60).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу у відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Ялта є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Ялта є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Приватне підприємство «Можливо все» (далі - ПП «Можливо все») зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 19.08.2000 року (ідентифікаційний код 36599148) та взяте на облік як платник податків до ДПІ у м. Ялта АР Крим.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Можливо все» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що 07.07.2010 року ДПІ у м. Ялта проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - кафе, розташованого за адресою: м. Алушта, вул. Набережна, 6-А, господарську діяльність у якому здійснює ПП «Можливо все», про що складено Акт (довідка) № 000007 (а.с.52-53).

Перевіркою встановлено порушення п. 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: порушений встановлений порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх зберігання та/або реалізації, а саме: на перевіряємому об'єкті на момент проведення перевірки були відсутні податкові накладні, товарно-транспортні накладні,товарні чеки та інші первинні документи, передбачені Законом України № 996-ХІV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями. Загальна сума неоприбуткованих товарів, а саме алкогольних напоїв, склала 5880,00 грн.

Акт перевірки підписаний без заперечень барменом ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.53).

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Ялта винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008052303 від 30.07.2010 року, яким до ПП «Можливо все» за порушення п. 9, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року, згідно п. 4 ст. 17, ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 12100,00 грн. (340,00 + 11760,00).

Вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008052303 від 30.07.2010 року не було вручено ПП «Можливе все», про що було складено Акт від 07.10.2010 року, було повернуто з позначкою пошти: «за перебігом строку зберігання» та було розміщено на дошці оголошень 07.10.2010 року (а.с.54).

Відповідно до п. 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 15 Закону № 265/95 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 Закону № 265/95 передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтва про державну реєстрацію, патентів, ліцензій.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95 встановлено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Працівниками ДПІ було встановлено відсутність фіскальних чеків на товар, за що відповідачем застосована фінансова санкція в розмірі 340,00грн. (17,00 х 20).

Згідно зі ст. 21 Закону № 265/95 до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Працівниками ДПІ було встановлено не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку запасів на складах та за місцем їх реалізації (перевіркою встановлено наявність товару на загальну суму 5880 грн.), за що відповідачем застосована фінансова санкція в розмірі 11760,00грн. (5880,00 х 2).

Суду не надано доказів оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008052303 від 30.07.2010 року у встановленому діючим законодавством порядку.

Статтею 25 Закону № 265/95 визначено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Стосовно розміщення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008052303 від 30.07.2010 року на дошці оголошень, суд зазначає наступне.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758, затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, від відповідно до якого цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції) (далі - Порядок).

Відповідно до п. 7.7 розділу 7 Порядку 9у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) надсилання (вручення) податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суб'єктам господарювання здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 4.5 - 4.8 розділу 4.

Згідно п. 4.5 - 4.8 розділу 4 Порядку Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі. Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення. Дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення:

а) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків) у разі вручення податкового повідомлення під розписку;

б) працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення.

Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку встановлено, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008052303 від 30.07.2010 року вважається врученим ПП «Можливе все» днем його розміщення на дошці оголошень - 07.10.2010 року, про що свідчить Акт про неможливість вручення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008052303 від 30.07.2010 року від 07.10.2010 року (а.с.54).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року, відповідно до пунктів 59.3, 59.4 статті 59 якого, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, лише якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 статті 95 встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З аналізу наведених норм випливає, що в разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, орган податкової служби зобов'язаний направити платнику податків відповідну податкову вимогу. При цьому стягнення коштів платника податків повинно здійснюватися не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

На підставі зазначених норм, ДПІ у м. Ялта на адресу ПП «Можливо все» було надіслано податкову вимогу № 51 від 23.01.2012 року на суму 12100,00 грн. (а.с.11).

З урахуванням зазначених норм, суд приходить до висновку про правомірність надсилання на адресу позивача податкової вимоги № 51 від 23.01.2012 року на суму 12100,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 51 від 23.01.2012 року задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 1832, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.