Постанова

від 23.04.2012 по справі 2а-3175/12/0170/23

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2012 р. (16:24) Справа №2а-3175/12/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Фурлетовій Г.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Сонячна Долина»

до Державної податкової інспекції в Чорноморську районі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032301 від 01.03.2012 року

за участю представників:

від позивача - Золотухіна Ю.П. за довіреністю №б/н від 07.09.2011 р.,

від відповідача - не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Сонячна Долина» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Чорноморську районі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2012 року №0000032301

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом невірно застосовані норми Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що податковим органом нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виключенням суми податкового кредиту у червні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Вірабуд". Позивач підкреслює, що висновки відповідача про нікчемність правочину, укладеному між позивачем та постачальником позивача, не відповідає фактичним обставинам справи, реальність господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами та наступним використанням отриманого товару в господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2010р. (по взаємовідносинах з ТОВ «Вірабуд» (ЄДРПОУ 35268768), за результатами якої 23.02.2012 р. був складений акт №3/23-01/31833727 (далі - Акт перевірки).

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму у сумі 119373,40 грн. за червень 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 01.03.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032301, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 149216,75 грн., у тому числі за основним платежем 119373,40 грн., та за штрафними санкціями 29843,35 грн.

Не погодившись з відповідачем, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогами про визнання протиправними та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд проходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач у акті перевірки зазначав, що операції позивача з ТОВ «Вірабуд» не підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

Також, відповідач зазначив, що у ТОВ «Вірабуд» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності.

В той час, в матеріалах справи міститься договір надання підряду № 2/05 від 06 травня 2010 р. укладений між Приватним підприємством «Сонячна долина» та ТОВ «Вірабуд» (а.с. 24-30).

Обсяг, характер і вартість робіт передбачених договором визначається кошторисом, якій є невід'ємною частиною названого договору, вартість робіт за вказаною угодою складає 119373,40 грн.

Відповідно до умов договору підряду підрядчик ТОВ «Вірабуд» був зобов'язаний виконати будівельні роботи, а саме по зовнішній обробці сбірно-щитових будинків6 Україниа, АР Крим, Чорноморський район, с. Оленівка, вул. Єлісжжва, 12-14, 19.

Виконання робіт за вказаною угодою підтверджується Актом прийняття підрядних робіт №1 від 09.06.2010 р. (а.с. 38)

ТОВ «Вірабуд» була виписана податкова накладна № 490627 від 09.06.2010 року (а.с. 41).

Згідно п. 1.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна долина", зареєстровано в Чорноморському районі державної адміністрації АР Крим 01.08.2011 року, номер запису 11361450000000564, створене у відповідність із Цивільним кодексом України та чинним законодавством України. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна долина" є повним правонаступником усіх прав та обов'язків приватного акціонерного товариства "Санаторій " Сонячна долина".

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Згідно п.п. 14.1.156 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України).

Також, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.179., 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1. ст. 181 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). (п. 198,2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4. ст. 201.4 встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.5, 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України).

Викладені норми закону свідчать про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними.

Відповідачем у порядку ст. 71 КАС України не надано доказів відсутності відповідних повноважень у ТОВ «Вірабуд» на видачу податкових накладних.

Також, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом МФ України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

"Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм ".

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), або податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Виходячи з положень вказаних норм закону, суд, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкової накладної з боку ТОВ «Вірабуд» приходить до висновку про те, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманої податкової накладної, яка відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Отже, висновки викладені в Акті документальної невиїзної перевірки Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим від 23.02.2012 р. про завищення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 119373,40 грн. не підтверджуються матеріалами справи.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем Податкового кодексу України з підстав проведення позивачем з ТОВ «Вірабуд» операцій без мети реального настання правових наслідків, а також висновків про нікчемність правочинів суд зазначає наступне.

З матеріалів справи, вбачається, що ТОВ «Вірабуд» зареєстровано в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та на час здійснення господарських операцій з позивачем було належним чином зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Відтак, на час здійснення господарських операцій ТОВ «Вірабуд» було юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, мають, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України позивачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказане підприємство на момент укладення угод було виключені з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим були не наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вказане свідчить про те, що відповідач зробив висновки про нікчемність договору позивача з ТОВ «Вірабуд» безпідставно, без фактичного дослідження усіх первинних документів, які підтверджують факт виконання господарських зобов'язань сторонами.

За таких обставин суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №3/23-01/31833727від 23.02.2012 р. щодо завищення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 119373,40 грн. за червень 2010 року в період часу, який перевірявся, зроблені при неповному вивчені первинної документації позивача, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятих відповідачем за наслідками вивчення матеріалів перевірки.

В судовому засіданні, яке відбулось 23.04.2012 р., проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ постанову складено в повному обсязі 27.04.2012 р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим № №0000032301 від 01.03.2012р., яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 149216,75 грн., а саме - за основним платежем у розмірі 119373,40 грн.; штрафними санкціями у розмірі 29843,35 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна Долина" (вул. Єлісєєва, 25, с. Оленівка, Чорноморський район, 96440, ЄДРПОУ 31833727) судовий збір в сумі 1492,17 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Алексєєва Т.В.