Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а-861/11/11/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2012 р. (12:57) Справа №2а-861/11/11/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Фурлетової Г.Ю., прокурора - Рибкіна О.О., представника відповідача - Сеїтяг 'яєвої Е.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Військовий радгосп «Євпаторійський»

до Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся до Окружного адміністративного суду АРК із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Військовий радгосп «Євпаторійський» до Євпаторійської міської ради АР Крим з такими позовними вимогами:

- визнання незаконним та скасування рішення Євпаторійської міської ради №5-39/117 від 29.12.2008р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп» та про передачу цієї земельної ділянки ОСОБА_2»;

- визнання незаконним та скасування рішення Євпаторійської міської ради №5-48/79 від 26.08.2009р. «Про внесення змін до рішення міської ради № 5-39/117 від 29.12.2008р.»;

- відновлення становища, яке існувало до видання рішень Євпаторійської міської ради №5-39/117 від 29.12.2008р., №5-48/79 від 26.08.2009р. шляхом витребування із незаконного володіння громадянки ОСОБА_2 та повернення до постійного користування Держави в особі Міністерства оборони України земельної ділянки площею 0,1000га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №0110900000:01:058:0011);

- внесення до Державного статистичного звіту "Про наявність земель та їх розподілення по власникам землі, землекористувачам, угіддям та видам економічної діяльності" (форма 6-зем) і інших документів відповідні відомості щодо повернення до постійного користування Держави в особі Міністерства оборони України земельної ділянки площею 0,1000га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №0110900000:01:058:0011).

Ухвалою суду від 14.01.2011 року військовому прокурору відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про витребування із незаконного володіння громадянки ОСОБА_2 та повернення до постійного користування Держави в особі Міністерства оборони України земельної ділянки площею 0,1000га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №0110900000:01:058:0011) та про внесення до Державного статистичного звіту "Про наявність земель та їх розподілення по власникам землі, землекористувачам, угіддям та видам економічної діяльності" (форма 6-зем) і інших документів відповідні відомостей щодо повернення до постійного користування Держави в особі Міністерства оборони України земельної ділянки площею 0,1000га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №0110900000:01:058:0011).

Ухвалами суду від 14.01.2011р. провадження у справі відкрито, до справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, після закінчення підготовчого провадження справу призначеного до судового розгляду.

Позов вмотивовано тим, що оскаржуваними рішенням Євпаторійської міської ради передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, яка не є комунальною власністю, а входить до державного майна та належить на праві постійного користування військовому радгоспу «Євпаторійський» Міністерства оборони України. Рішення про передачу земельної ділянки прийнято у тому числі на підставі клопотання директора ТОВ «ВС Євпаторійський», який не мав відповідних повноважень щодо надання згоди на вилучення земельної ділянки, оскільки ТОВ «ВС Євпаторійський» користувався зазначеною земельною ділянкою на праві оренди відповідно до договору із Фондом майна АРК. Земельна ділянка, що надана ОСОБА_2, входить у межі земельної ділянки, на яку видано державний акт на право постійного користування землею ДП «Військовий радгосп «Євпаторіський» МО України, а не ТОВ «ВС Євпаторійський».

Також, прокурор зазначив, що земельна ділянка була передана у власність всупереч Положенню про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 22.12.1997 № 483.

У судовому засіданні військовий прокурор позов підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував. У матеріалах справи містяться пояснення Євпаторійської міської ради, згідно із якими ТОВ «ВС Євпаторійський» укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства військовий радгосп «Євпаторійський», а відтак, директор ТОВ «ВС Євпаторійський» був наділений повноваженням добровільної відмови від права користування земельною ділянкою.

Представники позивачів та третьої особи у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглядати справу за відсутності представників позивачів та третьої особи, за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши прокурора і представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Євпаторійської міської ради від 29 грудня 2008 року № 5-39/117 припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп» за адресою: АДРЕСА_1; передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 0110900000:01:058:0011) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та будівель за рахунок земель жилої та громадської забудови Євпаторійської міської ради.

Пунктом 2 зазначеного рішення доручено міському управлінню земельних ресурсів внести зміни в облік та перерозподіл земель міста; внести зміни у державний акт на право постійного користування ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп». Відповідно до пункту 3 вирішено оформити та видати ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Рішенням Євпаторійської міської ради від 26.08.2009р. № 5-48/79 внесено зміни до рішення № 5-39/117 в частині назви землекористувача, право постійного користування земельною ділянкою якого припиняється: замість ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп» вважати військовий радгосп «Євпаторіський» Міністерства оброни України, а також в частині уточнення адреси земельної ділянки на державній мові: замість «АДРЕСА_1» вважати «АДРЕСА_1» (а.с.17).

Згідно повідомлення голови Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 02.04.2010р. вих. № 2256/10-18 площа земельної ділянки, що займає Державне підприємство Міністерства оборони України «Військовий радгосп «Євпаторійський» зменшилась на 0,1000 га на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 29.12.2008р. № 5-39/117 (а.с. 13-15).

Вирішуючи питання про обґрунтованість та законність винесених Євпаторійською міською радою рішень від 29 грудня 2008 року № 5-39/117 та від 26.08.2009р. № 5-48/79 судом встановлено наступне.

На підставі рішення Євпаторійської міської ради № 4-34/199 від 29.09.2005р. Військовому радгоспу "Євпаторійський" був виданий Державний акт на право постійного користування землею площею 40,3868 га - ділянка Нова, ГСП-2, м. Євпаторія, АРК з цільовим призначення «для іншого сільськогосподарського призначення», який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 248 від 05.12.2006 року (а.с. 11).

Відповідно до Статуту військового радгоспу «Євпаторійський», затвердженого заступником Міністра оброни України по тилу 23.11.1994р., перереєстрованого розпорядженням № 169 від 28.11.1994р. виконавчого комітету Сакської районної ради народних депутатів Республіки Крим, військовий радгосп «Євпаторійський» заснований на майні Міністерства оброни України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерству оборони України (Орган управління майном).

Згідно із п. 4.2 цього Статуту майно підприємства є державною власністю і закріпляється за ним на правах повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту. Здійснення функцій по управлінню майном Підприємства покладено на Орган управління майном

Пунктом 4.4 Статуту встановлено, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю закріплене за Підприємством, здійснюється за погодженням з Органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції Підприємства і є державною власністю.

Підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства (п. 4.6 Статуту, а.с. 138-144).

Відповідно до договору оренди від 06.06.2005р. Фондом майна АР Крим цілісний майновий комплекс Державного підприємства військовий радгосп «Євпаторійський» передано у строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» (а.с.20-22).

Відповідно до пункту 2.2 цього Договору оборотні матеріальні засоби у сумі - 258,2 тис. грн. Орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього Договору.

Пунктом 1.5 Договору зазначається, що цей договір є підставою для виникнення у Орендаря права користування земельними ділянками, на яких розміщено Підприємство, відповідно до чинного законодавства (ЦКУ ст. 796).

Майно Підприємства враховується окремо від іншого майна Орендаря на окремому балансу із зазначенням того, що це майно є орендованим (п. 1.8).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що передача Підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником підприємства залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Як було встановлено вище, рішенням Євпаторійської міської ради припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп» за адресою: АДРЕСА_1, та передано її у власність ОСОБА_2 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та будівель.

Надаючи оцінку правомірності цього рішення суд керувався нормами Земельного кодексу України у відповідності до його редакції від 25.12.2008р., тобто редакції, якою керувався відповідач при винесенні рішення.

Частиною 1 статті 92 ЗК України визначено поняття права постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Військовим радгоспом «Євпаторійський» отримано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 40,3868 га, ділянка Нова, ГСП 2, м. Євпаторія, серії ЯЯ № 000388 від 05.12.2006р.

Відповідно до договору оренди від 06.06.2005р. цілісний майновий комплекс військового радгоспу «Євпаторійський» передано у платне строкове користування ТОВ «ВС Євпаторійський». У пункті 1.7 цього договору вказано, що орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства.

Відповідно до повідомлення секретаря Євпаторійської міської ради від 19.05.2010р. рішення цієї ради від 29.12.2008р. прийнято у тому числі на підставі заяви керівника Військового радгоспу «Євпаторійський» та заяви ОСОБА_2 (а.с.18).

Судом встановлено, що заявою без номеру та дати директор ТОВ «ВС Євпаторійський» на підставі клопотання громадянки ОСОБА_2, у зв'язку із приватизацією жилого будинку АДРЕСА_1, у відповідності зі статтями 25, 118, 151 Земельного кодексу України, просив вилучити з використання Євпаторійського військового радгоспу земельну ділянку площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1 та передати у приватну власність громадянці ОСОБА_2 (а.с. 19).

Оскаржуване рішення відповідача від 29.12.2008р. прийнято у тому числі відповідно до ст. 142 ЗК України, якою встановлюється добровільна відмова як підстава для припинення права постійного користування земельною ділянкою. Також цим рішенням міське управління земельних ресурсів зобов'язано внести зміни до обліку земель та у державний акт на право постійного користування ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп».

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

З викладеного суд дійшов висновку, що припиняючи право постійного користування земельною ділянкою та передаючи її у власність ОСОБА_2 за оскаржуваним рішенням, відповідач розглядав заяву керівника ТОВ «ВС Євпаторійський» як добровільну відмову користувача від земельної ділянки та керувався вимогами ст. 142 ЗК України.

Суд не може погодитись із такими висновками відповідача з наступних підстав.

Як зазначалося вище, землекористувачем спірної земельної ділянки було Державне підприємство Міністерства оборони України «Військовий радгосп «Євпаторійський», про що було видано державний акт на право постійного користування землею від 05.12.2006р. серії ЯЯ за №000383.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відтак, оскільки право користування спірною земельною ділянкою було зареєстровано за Державним підприємством Міністерства оборони України «Військовий радгосп «Євпаторійський», останній і є землекористувачем у розумінні Земельного кодексу України.

Зі змісту ст. 142 ЗК України, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення, слідує, що припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється саме за заявою землекористувача, яким у даному випадку було Державне підприємство Міністерства оборони України «Військовий радгосп «Євпаторійський», а не ТОВ «ВС «Євпаторійський».

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення порушив вимоги вищевказаної норми оскільки припинив право користування землею не на підставі заяви землекористувача.

Окрім того, відповідно до заяви директора ТОВ «ВС Євпаторійський» Вовкодавец С.В. без номеру та дати, ТОВ «ВС Євпаторійський» згідно із ст.ст. 25, 118, 151 Земельного кодексу Україна просить вилучити з користування Євпаторійського військового радгоспу ділянку АДРЕСА_1 та передати у приватну власність ОСОБА_2

Статтею 141 ЗК України серед підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою зазначається:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу ( ч. 3 ст. 149 ЗК України).

Статтею 151 ЗК України встановлюється порядок погодження питань, пов'язаних з вилученням та викупом земельних ділянок.

З викладеного вбачається, що керівником ТОВ «ВС Євпаторійський» було надано згоду на вилучення земельної ділянки для інших потреб згідно із статтями 149, 151 ЗК України.

Вилучення земельної ділянки згідно із ст. 151 ЗК України відбувається за заявою зацікавленої особи, яка повинна погодити розмір та розташування земельної ділянки із землекористувачем або власником та відповідним органом державної влади чи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради тощо. До заяви про вибір земельної ділянки особою надаються наступні документи:

а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;

б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Викладене свідчить про особливий порядок вилучення земельних ділянок, який передбачає не тільки погодження місця розташування земельної ділянки, умови її вилучення, а також надання зацікавленою особою обґрунтування необхідності вилучення земельної ділянки та засвідчену нотаріально письмову згоду землекористувача.

Отже, суд зазначає, що добровільна відмова від постійного користування земельною ділянкою та згода на вилучення земельної ділянки є різними поняттями, оскільки добровільна відмова є підставою для припинення права постійного користування землею, при цьому надання згоди землекористувачем на вилучення земельної ділянки є лише однієї з умов припинення права на земельну ділянку з підстав її вилучення.

Вивчивши заяву директора ТОВ «ВС Євпаторійський» суд зазначає, що вказана заява не є заявою про добровільну відмову землекористувача від земельної ділянки на користь ОСОБА_2, при цьому в цій заяві міститься прохання вилучення земельної ділянки та посилання на норму ст. 151 ЗК України, у відповідності до якої надається ця заява.

Вказане також свідчить про необґрунтованість прийняття відповідачем рішення від 29.12.2008р. № 5-39/117 в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп».

Вирішуючи питання щодо правомірності передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що третя особа була працівником Державного підприємства Міністерства оборони України «Військовий радгосп «Євпаторійський».

Статтею 25 ЗК України передбачається право працівників державних та комунальних підприємств на приватизацію земель цих підприємств, розташованих на території відповідної ради. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням (ч. 9, 10 ст. 25 ЗК України).

З викладених норм вбачається, що для земель сільськогосподарського призначення, які надаються у власність громадянам-працівникам сільськогосподарських підприємств, встановлюється окремий порядок їх передачі, що передбачає обов'язковість створення резервного фонду для подальшого їх перерозподілу за цільовим призначенням.

Згідно із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Військовий радгосп «Євпаторійський» земельна ділянка площею 40,3868 га передана з цільовим призначенням «для іншого сільськогосподарського використання».

Як викладено у рішення відповідача від 29.12.2008р., право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп» припинено та її передано у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та будівель за рахунок земель житлової та громадської забудови Євпаторійської міської ради.

Однак, у зазначеному рішенні не вирішено питання щодо зміни цільового призначення цієї земельної ділянки з сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови.

Більш того, відповідно до норм ст. 25 ЗК України для надання у власність громадян земель сільськогосподарських підприємств державної та комунальної власності такі земельні ділянки переводяться у резервний фонд для подальшого розподілення за цільовим призначенням.

Згідно із ч. 2 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Отже, відповідач, при прийнятті рішення про припинення права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у цьому випадку повинен був перевести її й резервний фонд, а після цього вирішити питання про зміну цільового призначення.

Відповідачем не дотримано вимог ст. 25 та ст. 20 ЗК України, а відтак, порушений порядок надання земельної ділянки у власність громадянину.

Оскаржуване рішення відповідача від 29.12.2008р. прийнято в порядку ст. 118 ЗК України, якою передбачається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України.

Зазначена стаття встановлює, що громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що рішення від 29.12.2008 р. винесено відповідачем на підставі технічної документації з передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2

Відповідно до технічної документації, розробленої ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», підставою для виконання землевпорядних робіт вказано рішення Євпаторійського міського суду від 15.04.2005р., справа № 2-1137/05. У матеріалах технічної документації міститься висновок управління архітектури та містобудування Євпаторійської міської ради, висновок міського управління земельних ресурсів, матеріали, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1, схематичний план, ситуаційна схема та інші документи.

Зазначеним рішення Євпаторійського міського суду у справі № 2-1137/05 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (а.с.69).

З вищевикладеної норми ст. 118 ЗК України, що діяла на момент надання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, вбачається, що громадяни - працівники держаних та комунальних підприємств надають клопотання до відповідного органу держаної влади або місцевого самоврядування про вибір місця розташування земельної ділянки, до якої додаються документи, передбачені ч. 5 ст. 151 ЗК України, у тому числі нотаріально завірена копія згоди землекористувача. Органи, уповноважені розглядати цю заяву, надсилають її копії до органів з питань земельних ресурсів, містобудування та архітектури, охорони спадщин тощо, які у свою чергу надають висновки про можливість її відведення. Після отримання висновків цих органів відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими (ч. 11 ст. 151 ЗК України).

З викладених норм судом встановлено, що для передачі громадянину у власність земельної ділянки з земель сільськогосподарського підприємства розробляється проект із відведення земельної ділянки, а не технічна документація із землеустрою.

Відповідно до вимог статей 50 та 55 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003р.) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003р.) проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років.

Вказані норми свідчать про необхідність складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки при її наданні (вилученні), а не технічної документації, оскільки проекти землеустрою містять не тільки технічну документацію щодо місцезнаходження земельної ділянки, а сукупність інших документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель.

Крім того, розроблення проекту відведення земельної ділянки у цьому випадку повинно було проводитись не на підставі рішення суду про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, яке в подальшому було скасовано рішенням суду апеляційної інстанції (а.с.136,137), а на підставі рішення відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування про дозвіл на розроблення проекту відведення та встановлення відповідних вимог щодо такого відведення.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Як зазначалось вище, у матеріалах технічною документацією з землеустрою ОСОБА_2 наявні висновки органу з земельних ресурсів, містобудування та архітектури, тобто висновки природоохоронних, санітарно-епідеміологічних органів та органів охорони культурної спадщини у матеріалах технічної документації із землеустрою відсутні.

Отже, при винесенні рішення про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_2 відповідачем не прийнято до уваги невідповідність наданих документів із землеустрою вимогам ЗК України, оскільки такі рішення повинні прийматись лише на підставі проекту землеустрою, а не технічної документації.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність прийняття відповідачем рішення від 29.12.2008р. № 5-39/117 про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп» та надання у власність цієї земельної ділянки ОСОБА_2, а відтак, похідне від цього доручення міському управлінню земельних ресурсів внести зміни в облік та перерозподіл земель міста, внести зміни у державний акт на право постійного користування ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп», рішення щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 також підлягають визнанню протиправними.

Відтак, судом встановлено незаконність оскаржуваного рішення Євпаторійської міської ради № 5-39/117 від 29.12.2008р., а тому воно підлягає скасуванню.

Рішенням Євпаторійської міської ради від 26.08.2009р. № 5-48/79 внесено зміни до рішення № 5-39/117 в частині назви землекористувача, право постійного користування земельною ділянкою якого припиняється: замість ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп» вказано вважати військовий радгосп «Євпаторіський» Міністерства оброни України, а також в частині уточнення адреси земельної ділянки на державній мові: вказано замість «АДРЕСА_1» вважати «АДРЕСА_1».

У зв'язку зі встановленням незаконності рішення Євпаторійської міською радою від 29.12.2008р. № 5-39/117 та його скасування рішення щодо внесення в нього змін також підлягає визнанню протиправним, оскільки це є необхідним правовим наслідком скасування незаконного рішення.

Протиправність рішення Євпаторійської міської ради від 26.08.2009р. № 5-48/79 є підставою для його скасування.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 31 травня 2012 року, у повному обсязі постанову складено 05.06.2012 р.

Керуючись ст.ст. 158-161, ч.1 ст.162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати рішення Євпаторійської міської ради №5-39/117 від 29.12.2008р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га ТОВ «Євпаторійський військовий радгосп» та про передачу цієї земельної ділянки ОСОБА_2».

Визнати протиправним і скасувати рішення Євпаторійської міської ради №5-48/79 від 26.08.2009р. «Про внесення змін до рішення міської ради № 5-39/117 від 29.12.2008р.».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.