Постанова

від 04.07.2012 по справі 2а-6370/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-6370/12/0170/8 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 04 липня 2012 р.  Справа №2а-6370/12/0170/8    Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Кушнова А.О. одноособово, розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби до Приватного підприємства «Саторі-плюс» про припинення юридичної особи, Суть спору: Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим  Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Саторі-Плюс». Ухвалою суду від 14.06.2012 року в адміністративній справі відкрито скорочене провадження, відповідачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали від 14.06.2012 року для подачі до суду заперечень проти позову, у разі незгоди з позовними вимогами, всіх необхідних документів та доказів на підтвердження своїх заперечень або заяви про визнання позову. Доведено до відома сторін про розгляд справи суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами. Надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (а.с.3-5), Витягу з ЄДРПОУ Головного управління статистики в АР Крим від 02.03.2012 року № 05.3-8.1/352 (а.с.7), у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 14.03.2012 року (а.с.12) та у самостійно поданому відповідачем до податкового органу звітному розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою за І квартал 2010 року (а.с.10), ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим про відкриття скороченого провадження від 14.06.2012 року, повернулась з відміткою про незнаходження за зазначеною адресою. Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Статтею 58 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються суб'єктами господарювання. Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації визначаються Законом України від 15.05.2003 року, № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» зі мінами та доповненнями (далі – Закон № 755). Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону № 755 державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Судом встановлено, Приватне підприємство «Саторі-плюс» зареєстроване у якості юридичної особи Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 09.11.2006 року та йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 34671379 (а.с.7-8, 12). Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV, у тому числі в частині перереєстрації та припинення реєстрації. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вивчивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши законодавство, що діяло на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та на момент винесення судового рішення, суд встановив наступне. Здійснюючі господарську діяльність, юридичні особи – платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року зі мінами та доповненнями (який діяв на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI) платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових  платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до  пп. «а», «б», «в» п. 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, № 2181-III зі змінами та доповненнями (що діяв на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та втратив чинність з 01.01.2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI) (далі – Закон № 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року та ін. Суд підкреслює, що на час прийняття судового рішення по справі Закон 2181-III втратив чинність. Правові норми, що регулюють спірні правовідносини, знайшли своє відображення у Податковому кодексі України № 2755 від 02.12.2010 року, що набрав законної сили з 01.01.2011 року. Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом господарювання, зареєстрованим в установленому законом порядку у якості платника податків, зобов'язаний подавати декларації з податків щомісячно, щоквартально та щорічно. Судом встановлено, що Приватне підприємство «Саторі-плюс» з жовтня 2010 року документи фінансової та податкової звітності до податкового органу не надає.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Таким чином, судом встановлено, що відповідач під час здійснення господарської діяльності не виконав вимог ст. 67 Конституції України, п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97, пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року,  п.п. «а», «б», «в» п. 4.1.4. статті 4  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III. Згідно п.п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих  (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251 від 25.06.1991 року, що діяв на час реєстрації фізичної особи-підприємця у якості платника податків, передбачена відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України. Згідно з п.п. 47.1.1 ст. 47 ПК України юридичні особи несуть відповідальність в тому числі за неподання податкової звітності контролюючим органам у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини другої ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Частиною 2 статті 33 Закону  України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Відповідно до частини першої ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи. Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163, 1832 КАС України,                                             ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 2. Припинити юридичну особу - Приватне підприємство «Саторі-плюс», зареєстроване Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 09.11.2006 року (ідентифікаційний код 34671379). 3. Копію постанови направити державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.       Суддя                                                                          Кушнова А.О.