Постанова

від 11.06.2012 по справі 2а/0470/5131/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5131/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Лозицької І.О. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інпекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "ПРІМ" про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «ПРІМ»в рахунок погашення боргу з земельного податку з юридичних осіб, в розмірі 956,37 грн.;

- заборонити розпоряджатися активами Приватного підприємства «ПРІМ», крім розпорядження активами в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідач не сплатив узгодженої суми податкових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб за 2011 рік, у зв'язку з чим, виникла заборгованість в сумі 956,37 грн.

Відповідно до ст.183-2 КАС України, позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні, повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України, за адресою вказаною в довідці з ЄДРПОУ, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідач знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Приватним підприємством «ПРІМ», надано до податкового органу податковий розрахунок земельного податку на 2011 рік №337 від 24.01.2011 року, яким визначено, що сума нарахованого земельного податку, яка підлягає сплаті -складає 655,77 грн. щомісяця.

Приватне підприємство «ПРІМ»станом на 11.04.2012 року, має податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 956,37грн. (відповідно до податкового розрахунку земельного податку №337 від 24.01.2011р.)

На початок 2011 року, підприємство малу переплату по земельному податку з юридичних осіб у сумі 355,14 грн.

Розрахунок боргу по земельному податку з юридичних осіб:

655,77грн. (нараховано відповідно до податкового розрахунку земельного податку №337 від 24.01.2011р.) + 655,74грн. (нараховано відповідно до податкового розрахунку земельного податку №337 від 24.01.2011р.) -355,14 грн. (переплата на початок 2011 року) = 956,37 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості, податковим органом винесено та направлено податкову вимогу №9 від 06.01.2012 року на суму 300,63 грн.

Таким чином, враховуючи не сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, сума заборгованості, складає 956,37 грн.

Статтею 67 Конституції України, передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення, є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації, або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, така сума грошового зобов'язання та/або пені, вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 36.1 -36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок, є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

В іншій частині позовних вимог, суд відмовляє у зв'язку з тим, що Податковий кодекс України, не передбачає такого способу захисту, як заборону розпоряджатися активами, крім розпорядження активами в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 86 КАС України, передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 69, 70, 71, 86, 94, 158 -163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «ПРІМ» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «ПРІМ» (код ЄДРПОУ 21862651), на користь місцевого бюджету 956,37 грн. з земельного податку з юридичних осіб, за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок № 33212811700008 в УДК у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровської області, код 24244847, банк отримувача: ГУДКУ у Дніпропетровської області м. Дніпропетровська, МФО 805012.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя І.О. Лозицька