Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а/0470/5219/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5219/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретаріВасиленко К.Е. за участю: представника позивача представника відповідача Нікітіної І.Л. Самсоненка Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним Наказ Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 28.04.2012 р. № 198;

- визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо призначення та проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Дніпронафтопродукт»з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з TOB «Рейнбоу ЛТД»за період з 01.01.2008р. по 31.12.2011 р.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що підставою для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Дніпронафтопродукт», стала постанова старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП м. Дніпропетровська майора податкової міліції Колотило C.B. від 15.03.2012 р., яка передбачає перевірку взаємовідносин ПАТ «Дніпронафтопродукт»та TOB «Рейнбоу ЛТД»за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2011 року в межах розслідування кримінальної страви № 99126902, порушеної відносно головного бухгалтера TOB ПТФ «Авіас»Тихонової C.B., за фактом ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що кримінальна справа, за якою було направлено постанову старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП м. Дніпропетровська майора податкової міліції Колотило C.B. від 15.03.2012 р щодо проведення перевірки саме ПАТ «Дніпронафтопродукт», взагалі, не стосується господарських взаємовідносин ПАТ «Дніпронафтопродукт»та TOB ПТФ «Авіас».

Крім того, повідомлення про призначення перевірки, було направлено на адресу підприємства безпосередньо в день її прийняття 28.04.2012 р. та першого дня її проведення, отримано підприємством лише 04.05.2012 p., тобто на третій день після початку проведення такої перевірки.

Також, отримане повідомлення про проведення перевірки від 28.04.2012 р. № 5561/22-2, не відповідає формі, затвердженій Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 р. № 213.

В судовому засіданні, представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача, у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову, просив відмовити.

В судовому засіданні, представник відповідача надав суду письмове заперечення, в якому зазначив, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, під час винесення оскаржуваного наказу, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 20 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України), в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх, передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка, проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких, передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, а також, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби, документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою, вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Підпунктом 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка, здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно пп.79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка, здійснюється у разі, прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка, здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом, випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка, проводиться посадовими особами органу державної податкової служби, виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В судовому засіданні, встановлено, що до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, надійшла постанова від 15.03.2012 року старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП м. Дніпропетровська майора податкової міліції Колотило C.B. про призначення у рамках кримінальної справи № 99126902, позапланової документальної перевірки ПАТ «Дніпронафтопродукт», дотримання вимог податкового і валютного законодавства України за весь період з 2008 по 2011 pp.

На виконання вказаної постанови, начальником ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, виданий наказ № 198 від 28.04.2012 року про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпронафтопродукт» (код ЄДРПОУ 03481879), з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з TOB «Рейнбоу ЛТД»(код ЄДРПОУ 33324626) за період 01.01.2008 року - 31.12.201 року з 28.04.2012 року.

Так, в ході розгляду справи по суті, представник відповідача довів суду, що норми ПК України, відповідачем не порушені, у зв'язку з тим, що був оформлений наказ від 28.04.2012 р. за № 148 «Про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпронафтопродукт»», надіслано та вручено копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 28.04.2012 р. за № 5561/22-2 про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В судовому засіданні, представником відповідача було надано для огляду оригінал доказу відправлення та вручення позивачу вищезазначених документів.

Крім того, в судовому засіданні, представник відповідача додатково зазначив, що в повідомленні чітко зазначено з посиланням на п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, на підставі 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 та відповідно до п.п.79.1 п.79.2 ст. 79 ПК України, яка саме перевірка призначена та буде проводитись, що необхідно надати всі необхідні документи, та за якою адресою буде проводитись ця перевірка. В кінці, на бланку цього повідомлення, зроблена технічна помилка, зазначено «документальну позапланову виїзну перевірку», яка не може враховуватись суттєвою, з огляду на те, що зі змісту самого повідомлення зрозуміле, що буде проводитись саме документальна позапланова невиїзна перевірка підприємства, це також, вбачається з самого наказу.

У зв'язку з чим, посилання представника позивача на не відповідність формі і змісту повідомлення, є безпідставним.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними, є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд, не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин, не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати понесені Публічним акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт», в сумі 32 грн. 19 коп., не повертаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Таким чином, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваного наказу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними рішення - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 червня 2012 року.

Суддя І.О. Лозицька