Постанова

від 06.07.2012 по справі 2а-1549/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2012 р. Справа № 2a-1549/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М

за участю:

представника позива Савчук М.Я.,

представника відповідача Степаненко Б.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Івано-Франківської області

до відповідача: приватного підприємства "Ельдорадо"

про стягнення податкового боргу в сумі 3722,49 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до приватного підприємства "Ельдорадо" (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 3722,49 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг по податку на прибуток, а також податковий борг по орендній платі за землю в загальній сумі 3722,49 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечив, підтвердив наявність такого податкового боргу ПП "Ельдорадо" перед бюджетом.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 57.1 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.129.1.1 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Статтею 59.1 Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно відповідач, повинен керуватись Земельним кодексом України і Законами України "Про плату за землю" та "Про оренду землі".

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Ельдорадо" згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є юридичною особою та взяте на облік Державною податковою інспекцією у Рожнятівському районі Івано-Франківської області як платник податків. Дані обставини підтверджуються витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9-10).

Відповідачем до Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Івано-Франківської області подано податкові декларації, а саме: з податку на прибуток підприємства за 2012 рік та з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2012 роки (а.с.14-18).

Відповідно до поданих декларацій, відповідач самостійно визначив та задекларував суму, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.

Позивачем надіслано боржнику податкову вимогу про необхідність сплати суми заборгованості, які відповідачем залишені без розгляду та задоволення (а.с. 12).

Вказана заборгованість підтверджується дослідженими в судовому засіданні податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства за 2012 рік та з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2012 роки (а.с. 14-18), податковою вимогою про необхідність сплати суми заборгованості (а.с. 12), довідкою позивача (а.с.8), обліковими картками платника (а.с. 21 - 23).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового зобов'язання по податку на прибуток та пені, а також по орендній платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) становить в загальній сумі 3722,49 грн. відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 3722,49 грн.

При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Ельдорадо" (77611, вул. Січових Стрільців, 1, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 31563028) в дохід бюджету податковий борг в сумі 3722 (три тисячі сімсот двадцят дві) гривні 49 копійок, з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 10.07.2012 року.