Постанова

від 18.07.2012 по справі 2а/1270/5059/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5059/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Горпенюк О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Малого приватного підприємства «Сервісстрой» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2012 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства «Сервісстрой» про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

Мале приватне підприємство «Сервісстрой» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінської МДПІ.

Станом на 01.06.2012 має податковий борг в загальній сумі 59583,00 грн., внаслідок донарахування 22.03.2012 року Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду та розпорядженням від 31.01.2012 року та окремої ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року. Борг з податку на додану вартість залишається не сплаченим, у зв'язку з чим позивач просить стягнути кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 59583,00 грн.

Ухвалою від 03 липня 2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог. Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: 91000, Луганська область, м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, 17 повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 27). Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Мале приватне підприємство «Сервісстрой» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 21 квітня 1999 року за № 13821200000000695. (а.с.6). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції в м. луганську Луганської області державної податкової служби.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями п. 203.2 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що відповідач узгодив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, подавши декларації з податку на додану вартість від 20.08.2004 №68318, уточнюючі розрахунки №94008 та №95245 за грудень 2004 року.

У зв'язку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість виникла податкова заборгованість в сумі 59583,00 грн., що підтверджується висновком податкового органу (а.с. 20), обліковою карткою платника. (а.с. 21-23) та розрахунком податкового боргу (а.с.24).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Позивачем винесено відносно відповідача першу податкову вимогу від 26 березня 2012 року № 898/10933/24-505, яку було направлено платнику податків з повідомленням про вручення.

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Таким чином, оскільки податкові вимоги є чинними, сума податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 59583,00 грн. на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою та визнана відповідачем позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Малого приватного підприємства «Сервісстрой» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Сервісстрой» (код ЄДРПОУ 30279712, 91055, м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, 17) кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 59583,00 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 00 копійок) на користь Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяО.А. Горпенюк