Рішення

від 09.07.2012 по справі 5009/1553/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/43/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.12 Справа № 5009/1553/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69002, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі", 69035, м. Запоріжжя, АДРЕСА_2

про стягнення 4 197,45 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2., довіреність від 15.07.11 № 836

від відповідача: Борисов К.Б., довіреність від 28.03.12 б/н

СУТЬ СПОРУ:

25.04.12 до господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі" (далі ТОВ "Плодоовочі") про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 4 197,45 грн., з яких: 4 000 грн. - основний борг, 75,80 грн. - індекс інфляції та 121,65 грн. - 3% річних.

У відповідності до ст. 2 1 ГПК України, 25.04.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ФОП ОСОБА_1. до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 25.04.12 судом порушено провадження у справі № 5009/1553/12, справі присвоєно номер провадження 17/43/12, судове засідання призначено на 23.05.12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 23.05.12 судом строк вирішення спору за клопотанням уповноваженого представника відповідача продовжено на 15 днів (до 10.07.12), розгляд справи відкладено на 09.07.12.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 09.07.12, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві від 24.04.12, позовні вимоги обґрунтовував наступним. 15.01.11 між сторонами у справі був укладений договір № 1/Д оренди приміщення. Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.09.11 у справі № 15/5009/4475/11, що набрало законної сили, встановлено, що договір оренди приміщення від 15.01.11 розірвано за взаємною згодою сторін - 18.04.11. Разом з тим, позивачем було проведено передплату по договору в розмірі 4 000 грн. за період з 15.04.11 по 15.05.11. Отже, на думку позивача, грошові кошти в сумі 4 000 грн. були отримані безпідставно та повинні бути повернуті ФОП ОСОБА_1. Також, позивач керуючись ст. 625 ЦК України на суму основного боргу нарахував 3 % річних в розмірі 121,65 грн. та 75,80 грн. індексу інфляції. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 3, 11, 15, 16, 625 Цивільного кодексу України, позов задовольнити та стягнути з відповідача 4 000 грн. основного боргу, 75,80 грн. - індексу інфляції та 121,65 грн. - 3% річних.

Відповідач у письмовому відзиві від 22.05.12 № 28 та у додаткових поясненнях від 06.07.12 № 33 до відзиву проти позовних вимог заперечив повністю, вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Відповідач вважає, що саме по собі зазначення періоду, за який сплачується орендна плата, в квитанціях жодним чином не має вирішального значення для підтвердження оплати саме за вказаний період оскільки для цього також додатково потрібно встановити факт відсутності заборгованості з орендної плати за минулі періоди. Проте позивачем не надано жодного доказу сплати орендної плати за договором від 15.01.11 № 1/Д за минулі періоди, що саме по собі спростовує факт оплати позивачем орендної плати за період з 15.04.11 по 15.05.11, та відповідно і наявності підстав у позивача для звернення до суду з вимогою про сплату безпідставно отриманих коштів. Також, відповідач зазначив, що сума в розмірі 4 000 грн. є сплатою оренди за 1 місяць оренди відповідно до п. 3.1. договору. Проте, позивачем в квитанціях зазначено період 1 місяць 1 день. Крім того, в рішенні господарського суду Запорізької області від 26.09.11 у справі № 15/5009/4475/11, на думку відповідача, допущено численних помилок, у зв'язку з чим, факти встановлені у вказаному рішенні ставляться відповідачем під сумнів. В копіях квитанцій від 15.04.11, які подані позивачем до матеріалів справи не зазначено особи, яка завірила їх копію, а отже суд, як вказує відповідач, не повинен визнавати їх у якості доказів. Також, відповідач вважає, що розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, здійснений позивачем невірно. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.11 між товариством з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди №1/Д приміщення за адресою: АДРЕСА_2, за умовами якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 23,7 кв. м., для розміщення закусочної.

Згідно з п.п. 7.1.-7.3. договору, даний договір діє з 15.01.11 до 14.01.12. Всі зміни та доповнення до договору вносяться шляхом укладення договору про внесення змін та доповнень, які оформлюються сторонами. Договір може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою будь-якої з сторін тільки при згоді іншої сторони. При цьому, сторона яка виступає ініціатором розірвання договору, зобов'язана повідомити іншій стороні за 1 місяць до його розірвання.

Вбачається, що 07.04.11 ТОВ "Плодоовочі" надіслано на адресу позивача вимогу № 21 про повернення орендованого приміщення до 18.04.11 та припинення дії договору оренди з 18.04.11.

06.05.11 ФОП ОСОБА_1 надано відповідь на вимогу, в якій повідомляється про незгоду з наявністю заборгованості за договором. При цьому, позивач керуючись ч. 1 ст. 784 ЦК України повідомив відповідача про розірвання спірного договору оренди з 18.04.11, оскільки передане приміщення не відповідає умовам договору та його призначенню.

20.05.11 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення за договором оренди приміщення від 15.01.11 № 1/Д за адресою: м. Запоріжжя АДРЕСА_2.

Предметом позовних вимог у справі № 5009/1553/12 є стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 4 000 грн., а також 3 % річних в сумі 121,65 грн. та індексу інфляції в сумі 75,80 грн.

Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана його повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо повернення безпідставно набутого майна, необхідно встановити факт набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою (в даному випадку відповідачем) за рахунок іншої; факт належності такого майна іншій особі (позивачу); відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Отже, враховуючи викладене, до предмету доказування у даній справі входить вирішення питання: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача, чи були для цього достатні правові підстави та чи настав у відповідача термін виконання зобов'язання з повернення безпідставно перерахованих грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи № 5009/1553/12, позивачем 15.04.11 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму грошових коштів в розмірі 4 000 грн., про що свідчать квитанції від 15.04.11 за №№ 8737.430.1, 8737.430.4. Так, за змістом квитанції від 15.04.11 за № 8737.430.4 позивачем було сплачено орендну плату за договором оренди від 15.01.11 № 1/Д в розмірі 2 000 грн. за період з 15.04.11 по 30.04.11. Крім того, згідно з квитанцією від 15.04.11 за № 8737.430.1, сума в розмірі 2 000 грн. була сплачена позивачем за оренду плату за вказаним договором за період з 01.05.11 по 15.05.11.

Факт надходження грошових коштів в сумі 4 000 грн. відповідачем в ході розгляду справи не заперечувався.

Матеріали справи свідчать, що спірний договір від 15.01.11 № 1/Д був розірваний сторонами в установленому законом порядку з 18.04.11. Отже, грошові кошти, які перераховані позивачем в якості орендної плати за період з 19.04.11 по 15.05.11, були набуті відповідачем в силу ст. 1212 ЦК України без достатньої правової підстави.

Оскільки строк виконання відповідачем його зобов'язання щодо повернення перерахованих коштів не був визначений, то термін виконання цього зобов'язання закріплений частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивач не дотримався вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України та не пред'явив відповідачу вимогу щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів, а тому строк виконання такого зобов'язання у відповідача перед позивачем не настав, так як термін його виконання не встановлено.

Отже, позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача щодо своєчасності здійснення розрахунків.

Частиною 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ін. обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1. у справі № 5009/1553/12 про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 4 000 грн. У зв'язку з чим, у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Крім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення 75,80 грн. індексу інфляції та 121,65 грн. 3% річних.

Оскільки матеріалами справи не доведено наявності суми основної заборгованості в розмірі 4 000 грн., суд дійшов висновку, що підстави для нарахування на вказану суму індексу інфляції та 121,65 грн. 3% річних відсутні. За таких обставин, у задоволені позову в цій частині відмовляється.

При цьому, судом визнаються надуманими та безпідставними твердження директора ТОВ "Плодоовочі" Лілякевич А.Л. викладені в додаткових поясненнях за вих. від 06.07.12 № 33 у справі № 5009/1553/12 в частині того, що в рішенні господарського суду Запорізької області від 26.09.11 № 15/5009/4475/11, на яке посилається позивач у справі № 5009/1553/12, судом допущенні численні помилки.

Підставою для такого висновку суду є те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 26.09.11 у справі № 15/5009/4475/11 (суддя Горохов І.С.) судом задоволено позов ТОВ "Плодоовочі" до ФОП ОСОБА_1. і вказаним рішенням суд вирішив стягнути з ФОП ОСОБА_1. на користь ТОВ "Плодоовочі" суму подвійного розміру орендної плати за час прострочення повернення приміщення в розмірі 8 361,29 грн. Вказане рішення у справі № 15/5009/4475/11 у встановленому чинним законодавством порядку ні ТОВ "Плодоовочі", ні ФОП ОСОБА_1 не оскаржувалось та набуло законної сили. Більш того, на виконання вказаного рішення судом стягувачу, яким у справі № 15/5009/4475/11 є ТОВ "Плодоовочі", видано наказ.

А тому, оскільки ТОВ "Плодоовочі", яке було позивачем у справі № 15/5009/4475/11 (суддя Горохов І.С.), вважає, що в цьому рішенні господарського суду Запорізької області від 26.09.11 у справі № 15/5009/4475/11, яким до речі, задоволено у повному обсязі позовні вимоги того ж ТОВ "Плодоовочі", допущенні численні помилки, вказане товариство мало право та можливість оскаржити до суду апеляційної інстанції наведене рішення господарського суду. А оскільки такого вчинено не було і рішення набуло законної сили, директор ТОВ "Плодоовочі" Лілякевич А.Л. безпідставно стверджує про численні помилки в рішенні від 26.09.11 у справі № 15/5009/4475/11.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 ,4 3 ,4 5 ,22, 33, 34, 44, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 13.07.2012.