Рішення

від 16.07.2012 по справі 5006/4/73/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.07.12 р. Справа № 5006/4/73/2012

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 11.05.2012р. матеріали позовної заяви передані на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом - Командитного товариства "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод" м. Ялта АР Крим

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вик Ар" м. Донецьк

про стягнення 10041,46грн. заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат, пені.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 10041,46грн., з яких: 9427,84грн. - заборгованість, 92,98грн. - 3% річних, які нараховані за період з 02.12.2011р. по 31.03.2012р., 85,13грн. - інфляційні витрати, які нараховані за період з 02.12.2011р. по 31.03.2012р., 435,51грн. - пеня, яка нарахована за період з 02.12.2011р. по 31.03.2012р. відповідно до умов п. 5.2 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки № 009/12-з від 01.12.2011р., видаткові накладні № 00027702 від 02.12.2011р. на суму 2660,48грн., № 00027888 від 06.12.2011р. на суму 1469,19грн., № 00028161 від 09.12.2011р. на суму 523,60грн., № 00028394 від 13.12.2011р. на суму 878,50грн., № 00028895 від 20.12.2011р. на суму 1831,13грн., № 00029371 від 27.12.2011р. на суму 286,43грн., № 00029382 від 27.12.2011р. на суму 2363,89грн., гарантійний лист відповідача від 07.02.2012р., яким визначений борг, претензію № 231 від 05.04.2012р.

Відповідач неодноразово був повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Повідомлення суду повернуті поштовим відділенням з написом «за закінченням терміну зберігання». У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Відповідач, якому були направленні повідомлення за зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 322393 від 12.04.2012р. адресою не повідомив про зміну своєї юридичної адреси чи місцязнаходження. своїх контрагентів за договорами і державного реєстратора, що є порушенням Закону України „Про державну реєстрацію..." та ст..58 Господарського кодексу України, яка, зокрема, зазначає, що відомості суб'єктів господарювання залучаються до їх реєстраційної справи та включаються до ЄДРПОУ, визначеному законом.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за достатністю документів, наданих в оригіналі позивачем без явки представників сторін, які не скористались своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого були належним чином повідомленні у строки визначені статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

2

При дослідженні матеріалів справи, оригіналів документів, надісланих позивачем на вимогу суду,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 009/12-з від 01.12.2011р. товар, а також 3% річних, інфляційних витрат та пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 009/12-з від 01.12.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 01.12.2011р. сторонами підписаний договір поставки № 009/12-з, відповідно до п. 1.1 якого продавець (позивач) передає у власність покупця (відповідача) продукти харчування в асортименті згідно прайс-листа (відсутній) продавця, а покупець приймає та оплачує цю продукцію. Згідно п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент тощо), кількість та ціна продукції визначаються в рахунках (відсутні) та накладних, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 договору встановлений порядок оплати продукції покупцем, а саме: не пізніше семи днів з дня отримання продукції. Строк дії договору сторони узгодили в п. 6.1 договору: з 01.12.2011р. по 31.12.2012р. (рік виправлений ручкою), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладним № 00027702 від 02.12.2011р. на суму 2660,48грн., № 00027888 від 06.12.2011р. на суму 1469,19грн., № 00028161 від 09.12.2011р. на суму 523,60грн., № 00028394 від 13.12.2011р. на суму 878,50грн., № 00028895 від 20.12.2011р. на суму 1831,13грн., № 00029371 від 27.12.2011р. на суму 286,43грн., № 00029382 від 27.12.2011р. на суму 2363,89грн. позивач передав, а представник відповідача отримав обумовлений в договорі товар, всього на загальну суму 10013,22грн.

З накладних вбачається, що прийнятий товар відповідачем не на всю суму, так як було встановлено повернення \частини товару на суму 585,38грн., після чого сума отриманого товару склала 9427,84грн.

Цей факт підтверджується гарантійним листом директора підприємства від 07.02.2012р., яким він просив позивача надати можливість розрахуватись з боргом до 01.04.2012р.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно п. 3.1 договору оплату ціни продукції покупець здійснює не пізніше семи днів з дня її отримання.

Таким чином, відповідач повинен був оплати товар, отриманий по накладним № 00027702 від 02.12.2011р. на суму 2660,48грн. до 08.12.2011р. включно, № 00027888 від 06.12.2011р. на суму 1469,19грн. - до 12.12.2011р. включно, № 00028161 від 09.12.2011р. на суму 523,60грн. - до 15.12.2011р. включно, № 00028394 від 13.12.2011р. на суму 878,50грн. - до 19.12.2011р. включно, № 00028895 від 20.12.2011р. на суму 1831,13грн. - до 26.12.2011р. включно, № 00029371 від 27.12.2011р. на суму 286,43грн. - до 02.01.2012р. включно, № 00029382 від 27.12.2011р. на суму 2363,89грн. - до 02.01.2012р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар не сплачений, сума заборгованості складає 9427,84грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 9427,84грн. в повному обсязі.

Враховуючи не сплату відповідачем товару у встановлені договором строки, позивач просить стягнути з нього 92,98грн. 3% річних та 85,13грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з 02.12.2011р. по 31.03.2012р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 92,98грн. 3% річних та 85,13грн. інфляційних, та провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 435,51грн. пені, яка нарахована за період з 02.12.2011р. по 31.03.2012р. відповідно до умов п. 5.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 5.2 договору, відповідно до якого, за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань, передбачених договором, за весь період, протягом якого порушуються ці зобов'язання, продавець може застосувати неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від належної до оплати суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 3.1 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 5.2 договору - пеня); в) розмір пені (п. 5.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, розрахований з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, та провівши власний, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 435,51грн. пені частково в розмірі 355,35грн., оскільки позивач невірно визначив момент виникнення права вимоги, який з урахуванням п. 3.1 договору виникає по накладним № 00027702 від 02.12.2011р. з 09.12.2011р., № 00027888 від 06.12.2011р. з 13.12.2011р., № 00028161 від 09.12.2011р. з 16.12.2011р., № 00028394 від 13.12.2011р. з 20.12.2011р., № 00028895 від 20.12.2011р. з 27.12.2011р., № 00029371 від 27.12.2011р. з 03.01.2012р., № 00029382 від 27.12.2011р. з 03.01.2012р.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1589,73грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

4

Господарським судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в сумі 1641,00грн., що перевищує розмір, встановлений діючим законодавством, який становить на час звернення з позовом - 1609,50грн. Таким чином, господарський суд повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір з державного бюджету в сумі 31,50грн. на підставі ст.7 Закону України „Про судовий збір".

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та, керуючись статтями 75,49,82,84,85,81-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Командитного товариства "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод" м. Ялта АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вик Ар" м. Донецьк про стягнення 10041,46грн., з яких: 9427,84грн. - заборгованість, 92,98грн. - 3% річних, 85,13грн. - інфляційні витрати, 435,51грн. - пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вик Ар" м. Донецьк-83000, вул. Маяковського, буд. 23, кв. 3, ЗКПО 37348525 на користь Командитного товариства "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод" м. Ялта Автономна Республіка Крим-98600, вул. Ізобільна, буд. 7, ЗКПО 00443714 заборгованість в сумі 9427,84грн., 92,98грн. 3% річних, 85,13грн. інфляційних витрат, 355,35грн. пені, 1596,65грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Державного бюджету на користь Командитного товариства "ТОВ "Ялтинський м'ясозавод" м. Ялта Автономна Республіка Крим-98600, вул. Ізобільна, буд. 7, ЗКПО 00443714 судовий збір в сумі 31,50грн. як надмірно сплачений.

Повернути позивачу з супровідним листом оригінали накладних: № 00027702, 00027888, 00028161, 00028394, 00028895, 00029371, 00029382.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 16.07.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.