Рішення

від 10.07.2012 по справі 5009/1586/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.12 Справа № 5009/1586/12

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вадим" (69035, м. Запоріжжя, пров. Котельний, 2)

про стягнення 7 475 грн. 56 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Білозерська К.О., дов. № 1924/27 від 10.04.2012 р.;

Від відповідача : Воронін Ю.Л., дов. № 01/05-12 від 19.05.2012 р.

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вадим" суми 7 299 грн. 36 коп. основного боргу, 176 грн. 20 коп. 3% річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 26.04.2012 р., справу № 5009/1586/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 27.04.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1586/12, присвоєно справі номер провадження 27/22/12 та призначено судове засідання на 30.05.2012 р.

Представник позивача надав письмову заяву від 30.05.12р., яка долучена до матеріалів справи (арк. справи 94) , з якої вбачається, що при оформлені позову, було допущено описку в сумі основного боргу замість 7 299,36грн, необхідно стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 7 123,16грн., заява позивача не суперечить нормам діючого законодавства, приймається судом, згідно статті 22 ГПК України.

Судом розглядаються уточнена сума основного боргу 7 123,16грн. та 176,20грн. -3% річних.

На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.06.2012 р., з метою надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 25.06.2012р. продовжено строк розгляду справи № 5009/1586/12 на 15 днів -до 10.07.2012р, відповідно до ст. 69 ГПК України, судове засідання призначено на 10.07.2012р.

10.07.2012р. продовжено судовий розгляд справи № 5009/1586/12.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 10.07.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та надав письмові пояснення з приводу заперечень відповідача (додані до матеріалів справи).

Представник відповідача у судовому засіданні 10.07.2012 р. позов не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні від 30.05.2012 р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Рішенням Запорізької міської ради "Про створення Комунальних підприємств теплових мереж" від 11.01.2002 року № 17 створено Концерн "Міські теплові мережі".

Основним предметом діяльності Концерну "Міські теплові мережі" є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій і її збут (п. 2.1, 2.2 статуту МТМ).

Концерн "Міські теплові мережі" відповідно до Закону України "Про природні монополії" відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", позивач не може відмовити у наданні послуг з постачання теплової енергії за наявності технічної можливості.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Господарським судом встановлено, що 01.11.2006р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вадим" (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді № 200151.

Об'єктом теплопостачання, згідно додатку № 1-А до договору є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пров. Котельний, 2.

Відповідно до п. 1.1 теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 9 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України № 955 від 10.07.2006 року (який діяв в спірному періоді) підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. а ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

У відповідності до ст. 13 Закону України „Про теплопостачання" № 2633-ІУ від 02.06.2005 року, серед основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання є встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної форми власності.

31.01.2011 року Виконавчий комітет Запорізької міської ради рішенням № 39 встановлено з 05.02.2011 року двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення. Зазначеним рішенням було встановлено базовий тариф на теплову енергію та передбачена можливість його корегування.

В спірному періоді діяв саме двоставковий тариф.

Згідно п. 2 Порядку двоставковий тариф - це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який складається з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу.

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише палива, електроенергії та покупної теплової енергії. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал).

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробленням, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуги з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і якості технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам, яке в свою чергу визначається виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн./Гкал/год). Споживач сплачує за цією ставкою в незалежності від кількості спожитої теплової енергії, оскільки ця ставка компенсує підприємству ті витрати, які не пов'язані з обсягом виробленої теплової енергії.

Отже, розрахунки із споживачем за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.01.2011 року № 39, яким передбачена оплата за теплову енергію двома ставками; плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць протягом року та плата за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.4 договору споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Всупереч виконанню п. 6.7 договору, відповідач не отримував документи за розрахунковий період. Тому, позивач направляв на адресу відповідача рахунки та акти виконаних робіт за звітний період, що підтверджується реєстрами відправлення поштової кореспонденції.

Згідно п. 6.7.1 договору отриманий акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п. 6.7.2 договору, у разі неотримання акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений цим пунктом договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень.

Акти виконаних робіт були направлені на адресу відповідача простою кореспонденцією, але всупереч умовам договору, відповідач підписані акти виконаних робіт за адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.

Концерном були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2 договору (зі зворотного боку), та, погоджені таким чином акти, є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до п. 3.2.6 договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені умовами договору № 200151.

Претензій з боку відповідача на неналежну якість теплової енергії, що була відпущена за спірний період, на адресу Концерну "МТМ" не надходило.

Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району були виконані всі умови договору.

Позивач, виконуючи договірні зобов'язання, за період з квітня 2011р. по вересень 2011р. поставив відповідачу теплову енергію(плата за приєднане теплове навантаження) на суму 7 123 грн. 16 коп., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач взяв зобов'язання щомісяця приймати та сплачувати за поставлену теплову енергію, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Концерну "Міські теплові мережі" згідно з п. 3.2.6 договору № 200151.

Як зазначив представник позивача у справі - 18.07.2011р. Господарським судом Запорізької області у справі № 22/5009/2433/11 за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району до ТОВ «Фірма «Вадим»про стягнення заборгованості за договором № 200151 від 01.11.2006р., винесено рішення про стягнення на користь Концерну «МТМ»суми заборгованості в розмірі 41 374,14грн.

Відповідач ані до винесення судом рішення у справі № 22/5009/2433/11, ані після винесення рішення оплати для погашення заборгованості не здійснював.

Таким чином, станом на 01.05.11р. у відповідача існувала заборгованість у розмірі 50 598,75грн. до цієї суми заборгованості щомісячно робилися донарахування за спожиту теплову енергію або за приєднане теплове навантаження (абонентську плату), а саме:

-за квітень місяць нараховано суму 4719,56грн.;

-за травень місяць нараховано суму 480,72грн.;

-за червень місяць нараховано суму 480,72грн.;

-за липень місяць нараховано суму 480,72грн.;

-за серпень місяць нараховано суму 480,72грн.;

-за вересень місяць нараховано суму 480,72грн..

Таким чином, загальна сума основного боргу за приєднане теплове навантаження (абонентську плату) складає 7 123,16грн.

Відповідач, в порушення договірних зобов'язань, не здійснив оплату за теплову енергію (вартість приєднаного теплового навантаження). Отже, заборгованість відповідача за спірний період складає 7 123 грн. 16 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу на постачання теплової енергії в гарячій воді.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами.

З урахуванням наведеного , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вадим" 7 123 грн. 16 коп. основного боргу, 176 грн. 20 коп. 3% річних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України -10.07.2012р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення. Позов задоволено.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 69,82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вадим" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вадим" (69035, м. Запоріжжя, пров. Котельний, 2, код ЄДРПОУ 19267148, п/р 26007000030192 у ЗФ АБ «Факторіал-Банк», МФО 313946) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 7 123 (сім тисяч сто двадцять три) грн. 16 коп. основного боргу, 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп. 3% річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 16.07.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.