Рішення

від 09.07.2012 по справі 16/24/5022-393/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2012 р.Справа № 16/24/5022-393/2012 Господарський суд Тернопільської області у складі:

Судді Хоми С.О.

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль.

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області, вул. Б.Хмельницького, 54, м. Зборів, Тернопільська область.

За участю представників сторін:

позивача: Луків Р.М. -юрисконсульт, доручення №01/1337 від 06.07.2012 року

відповідача: Вельган М.М. -юрисконсульт, довіреність № 01-04/973 від 18.06.2012 року

Суть справи: Ухвалою суду від 25.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 09.07.2012 року на 11 год. 00 хв., керуючись п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, звернулось до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області, вул. Б.Хмельницького, 54, м. Зборів, Тернопільська область, про cтягнення 13927 грн. 96 коп. - основного боргу за поставлений природний газ та послуг з його транспортування, 712 грн. 31 коп. - суми нарахованої пені, 974 грн. 96 коп. - 7% штрафу, 97 грн. 50 коп. - втрат від інфляційних процесів, 139 грн. 34 коп. - 3% річних.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору № 07/Д-002 на постачання і транспортування природного газу від 01.01.2011 року щодо оплати за поставлений природний газ.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав клопотання № 01-04/1064 від 04.07.2012 року, в якому просить суд звільнити його від сплати пені у сумі 712 грн. 31 коп. у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

В ході розгляду справи представнику позивача та представнику відповідача роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Згідно п.1.2 р. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (нова редакція), затвердженого Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" протокол № 14 від 27.04.2011 року по 27.05.2011 року, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз".

Як визначається в п. 1.4 р. 1 Статуту Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз".

01 січня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільгаз" в особі Козівського управління з експлуатації газового господарства (Зборівська дільниця), надалі "Постачальник", з однієї сторони та Управлінням праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області, надалі "Покупець" з другої сторони, було укладено договір на постачання і транспортування природного газу №07/Д-002, у відповідності до п. 1.1. р. 1 якого "Постачальник" в 2011 році постачає і транспортує природний газ, а "Покупець" приймає та оплачує вартість газу і його транспортування.

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 р. 2 договору "Постачальник" зобов'язується здійснити поставку природного газу в мережі "Покупця" згідно реєстрів розподілу лімітів природного газу.

У відповідності до п.п.2.2.2 п. 2.2 р. 2 договору "Покупець" зобов'язується своєчасно оплатити "Постачальнику" вартість природного газу та його транспортування на умовах, обумовлених у даному договорі.

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору, обсяги поставок природного газу по даному договору складають 19,0 тис. метрів кубічних, у тому числі помісячно:

- січень -3,5 тис. м. куб;

- лютий -3.5 тис. м. куб;

- березень -2,5 тис. м. куб

- жовтень -2,5 тис. м. куб

- листопад - 3,5 тис. м. куб

- грудень -3,5 тис. м. куб.

Згідно п. 3.2 р. 3 договору фактична кількість поставленого по даному договору природного газу визначається на підставі щомісячних актів фактичного споживання природного газу, які підписуються між "Покупцем" і "Постачальником".

У відповідності до п. 3.5 р. 3 договору перелік об'єктів, які споживають газ: адмінкорпус.

У п. 4.5 р. 4 договору визначається, що газ вважається проданим "Постачальником" та прийнятим "Покупцем" після підписання повноважними представниками акту, згідно п. 2.1.9; акти прийому-передачі газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяця; акти прийому -передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між "Покупцем " і "Постачальником" за спожитий природний газ та надані транспортні послуги.

Як визначається в п. 5.1 р. 5 договору ціна за 1000 куб. м. газу складає -2624 грн. 64 коп., в т. ч. ПДВ., крім цього:

- цільова надбавка до тарифу за природний газ 2% - 52 грн. 49 коп. в т. ч. ПДВ -20%;

- тариф на постачання газу -64 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ -20%;

- вартість транспортування газу мережами "Постачальника" -258 грн. 36 коп., в т. ч. ПДВ -20%;

Разом до сплати за одну тисячу кубічних метрів природного газу 3022 грн. 85 коп.

У відповідності до п. 5.2 р. 5 договору загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 11.1 р. 11 договору, даний договір вступає в силу з часу підписання і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків -до їх повного виконання.

В подальшому між сторонами було укладено до договору № 07/Д-002 від 01.01.2011 року на постачання і транспортування природного газу:

- доповнення № без номера від 01.01.2011 р.;

- доповнення № 01 від 01.02.2011 р.;

- доповнення № 02 від 01.04.2011 р.;

- доповнення № без номера від 30.06.2011 р.;

- доповнення № без номера від 30.09.2011 р.

Як слідує з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Тернопільгаз" виконало свої зобов'язання за договором № 07/Д-002 від 01.01.2011 року на постачання і транспортування природного газу належним чином: здійснило поставку природного газу відповідачу в період жовтень 2011 року - грудень 2011 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 31 жовтня 2011 року в кількості 0,355 тис. куб. м.

- від 30 листопада 2011 року в кількості 1,531 тис. куб. м.

- від 31 грудня 2011 року в кількості 1,907 тис.куб. м.

Дані акти приймання-передачі природного газу підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача (належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі газу знаходяться в матеріалах справи).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладеного договору на постачання і транспортування природного газу № 07/Д-002 від 01.01.2011 року належним чином не виконав, оплату за поставлений йому природний газ в повному обсязі не здійснив та допустив заборгованість по оплаті за поставлений природний газ в сумі 13927 грн. 96 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної вартості поставленого йому природного газу та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, а, відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13927 грн. 96 коп. грн. заборгованості за поставлений природний газ та послуги по його транспортуванню підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами , регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін" . А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У Постанові Верховного суду України від 09.04.2012 року по справі №20/246-08 висвітлена правова позиція стосовно того, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу , що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Як визначається у Постанові Верховного суду України від 27.04.2012 року по справі № 06/5026/1052/2011 одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України. Оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки , а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, у межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

В пункті 7.2 р. 7 договору сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов п. 6.1 договору "Покупець" зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 712 грн. 31 коп. пені за період з 10.01.2012 року по 10.05.2012 року.

У клопотанні № 01-04/1064 від 04.07.2012 року відповідач просить суд відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України звільнити Управління від сплати пені у сумі 712 грн. 31 коп., обгрунтовуючи дане клопотання скрутним фінансовим становищем та відсутністю коштів, також зазначає, що кошторисним призначенням на 2011 рік для оплати послуг природного газу було виділено 20800 грн. при потребі 34727 грн., вказує, що Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації є бюджетною організацією, фінансується за рахунок коштів державного бюджету і додаткових коштів немає.

Відповідач також подав:

- довідку Управління Державної казначейської служби України у Зборівському районі № 01-08/381 від 04.07.2012 року, у якій вказано, що залишок коштів на реєстраційному рахунку № 35214001000570 по КПКВ 7891010 Управління праці та соціального захисту населення Зборівської РДА станом на початок операційного дня 04.07.2012 року становить 0 грн. 00 коп.;

- копію Кошторису на 2011 рік, згідно якого на оплату природного газу у 2011 році заплановано 10200 грн.;

- копію довідки про зміни річного бюджету (кошторису) на 2011 рік., згідно якої заплановано ще 10600 грн. на оплату природного газу.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994 р., із наступними змінами і доповненнями, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В даному випадку з огляду на те, що:

- Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації згідно Положення (додано до матеріалів справи) є бюджетною організацією, фінансується за рахунок коштів державного бюджету і згідно Кошторису на 2011 рік та змін до Кошторису на оплату природного газу у 2011 році заплановано лише 20800 грн.;

- Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації сумлінно виконувало зобов'язання з оплати за поставлений природний газ до жовтня 2011 року;

- доказів понесення збитків в результаті невиконання договірних зобов'язань відповідачем позивачем не подано

- з наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України,

п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 356 грн. 15 коп. (50% від суми 712 грн. 31 коп.).

В стягненні решти пені слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 974 грн. 96 коп. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості.

Суд, керуючись п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, також зменшити розмір штрафу, стягнувши його в сумі 487 грн. 48 коп. (50% від суми 974 грн. 96 коп. ).

В стягненні решти штрафу слід відмовити.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 139 грн. 34 коп. -3% річних за період з 10.01.2012 року по 10.05.2012 року.

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 139 грн. 34 коп 3% річних , підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 97 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань за січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року .

Перерахувавши суму інфляційних нарахувань, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 97 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань , підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: 13927 грн. 96 коп. - основного боргу, 356 грн. 15 коп. - пені, 487 грн. 48 коп. - 7% штрафу, 97 грн. 50 коп. - втрат від інфляційних процесів, 139 грн. 34 коп. - 3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,82, п. 3 ст. 83, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області, вул. Б.Хмельницького, 54, м. Зборів, Тернопільська область, ідентифікаційний код 03195688, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503:

-13927 грн. 96 коп. - основного боргу,

-356 грн. 15 коп. - пені,

-487 грн. 48 коп. - 7% штрафу,

-97 грн. 50 коп. - втрат від інфляційних процесів,

-139 грн. 34 коп. - 3% річних;

- 1523 грн. 84 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 16 липня 2012 року

Суддя С.О. Хома