Рішення

від 11.07.2012 по справі 5024/610/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р. Справа № 5024/610/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Гафюк Е.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампес", м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Херсон

про стягнення 378482 грн. 76 коп.

за участі представників:

від позивача: Бабенко Д.А., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Білгород-Дністровським МВ ГУМВС України в Одеській області, директор

від відповідача: Юрченко Н.С. - юрисконсульт, довіреність №6 від 09.07.12

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампес" (позивач) звернувся до суду з позовом та з урахуванням уточнення просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач) заборгованості за договором поставки №112 від 01.05.2011р. в сумі 373747 грн., 3% річних в сумі 2656 грн. 98 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 2078 грн. 78 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає та пояснює, що причиною виникнення заборгованості стало погіршення фінансового стану підприємства. Також відповідач просить надати відстрочку виконання рішення до 01.10.2012р.

Справу розглянуто понад встановлений ст. 69 ГПК України двохмісячний термін, що ухвалою від 18.05.2012р. було продовжено на 15 днів.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 01 травня 2011 року було укладено договір поставки №112 (далі договір), згідно якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити продукти харчування, безалкогольні напої в асортименті партіями (далі товар) на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість даного договору визначається шляхом складання вартості всіх партій товару, переданих по окремих видатковим, товарно-транспортним) накладним у відповідності до умов даного договору.

Протягом 2011-2012 р.р. позивач поставив відповідачу продукти - банани свіжі на загальну суму 1217916 грн. 20 коп., що підтверджено видатковими накладними (т.1 а.с 32-155, т.2 а.с 1-152, т.3 а.с. 1-151, т. 4 а.с. 1-10).

Відповідно до ч.3 п.13 наказу Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальником може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Надані позивачем копії накладних засвідчені підписами та печатками відповідача.

У відповідності до п. 3.2 договору відповідач здійснює оплату партії товару з відстрочкою платежу 21 банківський день з моменту поставки партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст . 656 Цивільного Кодексу України).

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належно виконав свої зобов'язання за договором поставки: поставив відповідачу товар загальною вартістю 1217916 грн. 20 коп., а відповідач прийняв товар, проте в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства не виконав свої зобов'язання по сплаті товару у строк та у повному обсязі, сплативши частково 844169 грн. 20 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 373747 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Керуючись вищезазначеною правовою нормою позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за період з 27.12.2011р. по 19.04.2012р. в сумі 2556 грн. 98 коп. та інфляційні втрати за період з 27.12.2011р. по 19.04.2012р. в сумі 2078 грн. 78 коп.

Відповідач не надав доказів добровільного погашення заборгованості.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 373747 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 2656 грн. 98 коп., інфляційні в сумі 2078 грн. 78 коп.

Відповідач подав заяву в якій просить надати відстрочку виконання рішення до 01.10.2012р.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до Роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996р. за № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування ст.121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання відстрочки виконання судового рішення посиланням на скрутний фінансовий стан підприємства, але документального підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано.

В розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання відстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Надаючи оцінку доводам поясненням відповідача та викладеним у заяві доводам, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність відстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання. На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім - 97" (73000 м. Херсон, вул. Ілліча, 86/88, п/р 260030131511 в ЗАТ "Банк НРБ", МФО 320627, код ЄДРПОУ 24121211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кампес" (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 19. кв. 11, п/р 26003205331 в ПАТ "Марфін Банк", МФО 328168, код ЄДРПОУ 35566305) заборгованості в сумі 373747 грн., 3% річних в сумі 2656 грн. 98 коп., інфляційні в сумі 2078 грн. 78 коп., а також 7569 грн. 67 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.07.2012р.

Суддя Л.М. Немченко