Рішення

від 17.07.2012 по справі 12/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.07.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17 липня 2012 року Справа № 5028/12/37/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик",

юридична адреса: вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601

поштова адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ансері",

юридична адреса: вул. Радіозаводська, 19, м. Чернігів, 14000

поштова адреса: вул. Примакова, 1, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 11526,89 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

Від позивача: Скорик М.О., довіреність від 31.12.2011 року, представник

Від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 8866 грн. 84 коп. боргу за поставлений товар та 2660 грн. 05 коп. штрафу за неналежне виконання зобов"язань, згідно Договору поставки № 1209 від 13.01.2012 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але повноважного представника в судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 06.07.2012 року суду не надав. Заяв та клопотань від відповідача на дату розгляду справи до суду не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Відповідно до пошукового запиту в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Ансері": вул. Радіозаводська, 19, м. Чернігів, 14000. В спірному договорі поставки № 1209 від 13.01.2012 року, зазначена адреса ТОВ "Ансері": вул. Примакова, 1, м. Чернігів, 14000.

Суд вжив всіх заходів щодо попередження відповідача про розгляд даної справи, але ухвали суду від 06.07.2012 року, направлені на юридичну адресу: вул. Радіозаводська, 19, м. Чернігів, 14000 та поштову адресу: вул. Примакова, 1, м. Чернігів, 14000 товариства з обмеженою відповідальністю "Ансері", повернулись до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 06.07.2012 року, сторони були повідомлені, що не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 17.07.2012 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

В судовому засіданні 17.07.2012 року судом було здійснено огляд оригіналів: договору поставки № 1209 від 13.01.2012 року і додатку до договору щодо права підпису; видаткових накладних № 22953/22754 від 03.04.2012 року, № 22954/22755 від 03.04.2012 року, № 27519/27201 від 19.04.2012 року, № 31214/30855 від 04.05.2012 року, товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв серії 01 ААБО № 762838 від 03.04.2012 року, серії 01 ААБО № 124837 від 19.04.2012 року, серії 01 ААБО № 121331 від 04.05.2012 року.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

13.01.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ансері" (покупець) було укладено договір поставки № 1209, відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки, постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс" (в редакції 2000р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Згідно п.п.5.1.- 5.3. договору, ціна на товар визначена у Прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

На виконання умов договору поставки № 1209 від 13.01.2012 року, позивач поставив відповідачу товар по видаткових накладних, підписаних сторонами та скріплених печатками, копії яких додано до матеріалів справи, а саме згідно: видаткової накладної № 22953/22754 від 03.04.2012 року на суму 4870,38 грн., видаткової накладної № 22954/22755 від 03.04.2012 року на суму 2735,82 грн., видаткової накладної № 27519/27201 від 19.04.2012 року на суму 984,72 грн., видаткової накладної № 31214/30855 від 04.05.2012 року на суму 1411,74 грн. Всього покупцю (відповідачу) було поставлено товар на загальну суму 10 002 грн. 66 коп.

Факт поставки товару підтверджується також товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв: серії 01 ААБО № 762838 від 03.04.2012 року, серії 01 ААБО № 124837 від 19.04.2012 року, серії 01 ААБО № 121331 від 04.05.2012 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1. зазначеного договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати.

Таким чином, по видатковій накладній № 22953/22754 від 03.04.2012 року на суму 4870,38 грн. відповідач зобов»язаний був розрахуватись в строк до 17.04.2012 року включно; по видатковій накладній № 22954/22755 від 03.04.2012 року на суму 2735,82 грн. -до 17.04.2012 року включно; по видатковій накладній № 27519/27201 від 19.04.2012 року на суму 984,72 грн. -до 03.05.2012 року включно; по видатковій накладній № 31214/30855 від 04.05.2012 року на суму 1411,74 грн. -до 18.05.2012 року включно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання не виконав і за отриманий товар розрахувався частково: згідно платіжного доручення №106 від 13.04.2012 року сплачено 700 грн. та згідно платіжного доручення №108 від 18.04.2012 року сплачено 435 грн. 82 коп., призначення платежу: оплата за напої згідно рахунку №22954/22755 від 03.04.2012 року, що підтверджується копіями платіжних доручень №106 від 13.04.2012 року та №108 від 18.04.2012 року, доданих до матеріалів справи. Всього покупцем (відповідачем) здійснено оплату на суму 1135 грн. 82 коп.

З урахуванням здійснених відповідачем оплат, заборгованість становить 8866 грн. 84 коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2660 грн. 05 коп. штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого ним від позивача.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.1. договору поставки № 1209 від 13.01.2012 року передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 15 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 30% від суми боргу.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого товару, у відповідності до п. 7.1. договору поставки (більше ніж на 15 календарних днів), тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано штраф за порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару в сумі 2660 грн. 05 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався та позовні вимоги не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 8866,84 грн. боргу та 2660,05 грн. штрафу за порушення покупцем строків оплати вартості одержаного товару.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ансері", юридична адреса: вул. Радіозаводська, 19, м. Чернігів, 14000; поштова адреса: вул. Примакова, 1, м. Чернігів, 14000 (п/р 26007101 АТ „Ерсте Банк" м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 33469538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", юридична адреса: вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601; поштова адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026 (р/р 26005010008373 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 35871504, іпн.№1358715026516) 8866,84 грн. боргу, 2660,05 грн. штрафу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 17.07.2012 року.

Суддя Л.М.Лавриненко