Постанова

від 13.07.2012 по справі 2а/0270/2487/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/0270/2487/12 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м. Вінниця 13 липня 2012 р.                                                                                    Справа № 2а/0270/2487/12 Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс-ойл" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ : 31.05.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області (далі –УПФ України в м. Козятині та Козятинському районі) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс-ойл" (далі –ТОВ "Техпромсервіс-ойл") заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 21 175,90 грн., з яких недоїмка за листопад 2008 року у розмірі 4582,13 грн. та фінансові санкції у розмірі 16 593,77 грн. Представник позивача в судове засідання на виклик суду не з'явився та подав заяву про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заявлений адміністративний позов підтримує у повному обсязі.                         Відповідач у судове засідання на виклики суду не з'явився, поважність причин неявки не повідомив, заперечень на адміністративний позов та заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання його представника також не подавав. Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи у відсутності сторін в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів. Встановлено, що відповідач ТОВ "Техпромсервіс-ойл" (ідентифікаційний код юридичної особи 34377459) в органах Пенсійного фонду України зареєстрований 15.02.2007 року, до 01.01.2011 року був платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску (а.с. 5-9). Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку на даний час визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На момент виникнення у відповідача спірної заборгованості діяв Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-IV), яким визначено принципи і структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними. Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Згідно із п. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески. У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від сплати. Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 10-15), 30.12.2011 року УПФ України в м. Козятині та Козятинському районі проведено планову перевірку ТОВ "Техпромсервіс-ойл" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.10.2008 року по 30.11.2011 року. За наслідками такої перевірки складено акт № 1 від 30.12.2011 року, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV внаслідок безпідставного зменшення страхових внесків за листопад 2008 року на суму 4582,13 грн. Згідно із приписами ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Як встановлено судом, ТОВ "Техпромсервіс-ойл" отримало вимогу позивача № Ю-437 від 30.12.2011 року про сплату недоїмки в сумі 4582,13 грн., однак у встановленому законом порядку до суду її не оскаржило та з органами Пенсійного фонду України не узгодило. Крім того, 06.01.2012 року на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону 1058-IV УПФ України в м. Козятині та Козятинському районі винесено рішення № 01/03-31 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі у розмірі 16 593,77 грн. за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством (а.с. 17-18). Вказане рішення 12.03.2012 року було вручено ТОВ "Техпромсервіс-ойл", проте у визначений абзацом 2 ч. 13 ст. 109 Закону № 1058-IV строк ним не оскаржувалося. Таким чином, станом на 10.05.2012 року заборгованість відповідача перед УПФ України в м. Козятині та Козятинському районі зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 21 175,90 грн., з яких 4582,13 грн. – недоїмка за листопад 2008 року та фінансові санкції у розмірі 16 593,77 грн., що повністю підтверджується зібраними та дослідженими доказами. Зазначена заборгованість на час розгляду справи судом залишається не сплаченою. Відповідно до абзацу 8 ч.3 ст. 106 Закону 1058-IV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору і враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується належними доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс-ойл" (22109 Вінницька область, Козятинський район, с. Козятин, вул. Молодогвардійська, 86, код ЄДРПОУ 34377459) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 21 175 (двадцять одна тисяча сто сімдесят п'ять) грн. 90 коп. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                      Суддя                                                   Сало Павло Ігорович