Постанова

від 20.06.2012 по справі 0870/3407/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року 17:55 Справа № 0870/3407/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників

позивача: Тронь М.М.;

відповідача: Кріль Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО»

до Державної казначейської служби України в особі Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області

про зобов'язання вчинити певні дії

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО» (далі - позивач або ТОВ «КАЛІПСО») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України в особі Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області (далі - відповідач або Управління) в якій просять суд зобов'язати Управління перерахувати з Державного бюджету України ТОВ «КАЛІПСО» витрати за судово-економічну експертизу в розмірі 4512,00 грн.

В зв'язку з тим, що адміністративний позов було подано з порушенням вимог, встановлених ст.106 КАС України, ухвалою від 17 квітня 2012 року суд зобов'язав позивача усунути недоліки в адміністративному позові в строк до 17 травня 2012 року.

Позивач усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі від 17.04.2012.

Ухвалою суду від 21 травня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 07 червня 2012 року.

Ухвалою суду від 07 червня 2012 року, розгляд справи відкладався до 19 червня 2012 року.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 20 червня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив, з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов (вх.№24430 від 05.06.2012) просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2011 року господарським судом Запорізької області на виконання постанови господарського суду Запорізької області від 22.05.2009 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 по справі №23/217/08-АП видано виконавчий лист №23/217/08-АП від 16.09.2011 про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «КАЛІПСО» - 4512,00 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Вказана експертиза була призначена з ініціативи господарського суду Запорізької області.

Відповідно до заяви від 05.10.2011 №99 позивач подав виконавчий лист до Відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області. Постановою відділу від 10.10.2011р. позивачу відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу на підставі ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» і рекомендовано звернутися до органу Державного казначейства України.

10.11.2011 ТОВ «КАЛІПСО» подало заяву за вих.№121 і виконавчий лист до Управління державного казначейства у Василівському районі з проханням перерахувати 4512,00 грн. на відповідний банківський рахунок стягувача.

Відповідно до листа від 17.11.2011 вих.02-04.2/1945-2546 про повернення документів без виконання, відповідач не виконав рішення суду, кошти не перерахував, виконавчий лист повернув без виконання і порекомендував позивачу звернутися за відшкодуванням витрат до суду, який видав виконавчий лист.

За роз'ясненням, яка державна установа зобов'язана виконати рішення суду і повертати позивачу з бюджету 4512,00 грн., ТОВ «КАЛІПСО» 21.02.2012 р., звернулося до: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області., Господарського суду Запорізької області., Прокуратури Запорізької області, Головного управління юстиції у Запорізькій області (Заяви за вих.№11, вих.№12, вих.№13, вих.№14 від 21.02.2012).

Звернення позивача до Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області та Прокуратури Запорізької області були передані для розгляду і надання відповіді до Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Згідно відповіді Головного управління юстиції у Запорізькій області від 21.03.2012 за № 1065/10-03, позивачу надано роз'яснення, що згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення суду про повернення витрат з Державного бюджету України на користь стягувача виконуються органами Державного казначейства України (правонаступником якого є Державна казначейська служба України) в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до викладеного в запереченнях на адміністративний позов, Управління вважає, що вони є неналежним відповідачем, оскільки витрати пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, призначеної з ініціативи суду, повинні відшкодовуватись Державною судовою адміністрацією. В обґрунтування вказаної позиції зазначає, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» витрати, пов'язані з призначенням експертизи в адміністративній справі з ініціативи суду, або у разі звільнення від сплати судових витрат компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат. Таким чином, саме органами Державної судової адміністрації проводиться компенсування витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз.

Однак, суд не погоджується з даною точкою зору виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до підпунктів 1 та 3 пункту 9 розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України. Зазначені рішення передаються до Державної казначейської служби України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державною казначейською службою України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

У разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Також, відповідно до Преамбули Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999 зі змінами та доповненнями, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з п.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» і пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року за №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 зазначеного Порядку, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

В пункті 3 Порядку зазначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Отже, посилання відповідача на те, що стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, за проведення судово-бухгалтерської експертизи, на підставі виконавчого документу, повинно здійснюватись Державною судовою адміністрацією є безпідставним.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що виконавчі документи пред'являються до виконання:

1) органам Казначейства протягом одного року з наступного дня після набрання рішеннями про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом (у разі виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів).

2) органам державної виконавчої служби у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (у разі виконання рішень про стягнення коштів з боржників).

Надсилання для виконання органами Державної судової адміністрації виконавчих документів (як зазначив відповідач в наданих запереченнях) даним Порядком не передбачено.

В пункті 5 Порядку зазначено, що органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання та ведення обліку виконавчих документів. Після повного виконання виконавчий документ суду повертається до суду з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також прокурорів та державних виконавців.

В пункті 7 Порядку зазначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо).

8. Органи Казначейства після отримання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку:

приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві про виконання рішення про стягнення коштів зазначається дата надходження і вхідний номер;

здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

повідомляють стягувача (представника стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Зважаючи на те, що відповідачем по судовій справі №22/217/08-АП 2008р. є Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області, кошти з Державного бюджету за проведення судової експертизи перерахувати позивачу зобов'язане Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області, як це передбачено Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011р. №845.

Всі доводи відповідача, викладені в запереченнях, спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Державною казначейською службою України в особі Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області не доведено правомірність та обґрунтованість відмови щодо перерахування коштів з Державного бюджету України за проведення судово-економічної експертизи, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «КАЛІПСО» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69,70,71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО» задовольнити.

2. Зобов'язати Державну казначейську службу України в особі Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області перерахувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каліпсо» (код ЄДРПОУ 32017827, на банківський рахунок №26005055886501 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя, МФО 313399) витрати за судово-економічну експертизу, на підставі виконавчого листа господарського суду Запорізької області по адміністративній справі №23/217/08-АП 2008р., в розмірі 4512 (чотири тисячі п'ятсот дванадцять) гривен 00 (нуль) копійок.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каліпсо» судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ю.П. Бойченко