Ухвала

від 11.07.2012 по справі 2а-2964/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

11 липня 2012 року 2а-2964/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином

ВСТАНОВИВ:

Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином у розмірі 979 068, 28 грн.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 позовна заява Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишена без руху та наданий строк позивачеві для усунення недоліків до 06.07.2012 шляхом надання до суду обґрунтованої позовної заяви, з урахуванням вимог статті 208 Господарського кодексу України та обґрунтуванням позовних вимог у частині наявності умислу з боку відповідача на вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, доказів на підтвердження таких обставин.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем 06.07.2012 на пошту було здано додаткові пояснення та обґрунтування позовних вимог, які надійшли до Київського окружного адміністративного суду 11.07.2012.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та додаткових пояснень в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлені у акті перевірки обставини, що свідчать про те, що правочини, укладені ТОВ «Будтрансгруп МЗ»з ТОВ «ТБК Оріон»вчинені без мети настання реальних наслідків, а відтак є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

Згідно з частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.

В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору, з урахуванням заяви про зміну підстав та предмету позову, є стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином у розмірі 1 285 057, 90 грн. Разом з цим, обставини нікчемності вказаного правочину встановлено позивачем в Акті перевірки від 12.12.2011 № 1341/23-2/35694659 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будтрансгруп МЗ», код ЄДРПОУ 35694659, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТБК ОРІОН»(код ЄДРПОУ 34289808) за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 (далі - Акт перевірки).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що датою виникнення у позивача права на звернення до суду є 12.12.2011.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акта перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 28.12.2011 № 0000642332 №0000632332.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду, передбаченого положеннями Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків контролюючим органом у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, податкове повідомлення-рішення - є правовим актом індивідуальної дії органу державної податкової служби або митного органу, яке приймається у передбачених законом випадках, видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплати суми грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Разом з тим, законодавець не пов'язує право податкового органу на звернення до суду з вимогами про застосування наслідків визнання правочину нікчемним із датою складення податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання або суму штрафних санкцій.

Натомість, акт перевірки, хоча і не створює правових наслідків для платника податків, однак по суті є службовим документом, який фіксує встановлені під час проведення перевірки обставини, факти виявлених порушень законодавства і є підставою для складення податкових повідомлень-рішень та/або надає право для звернення до суду із вимогами про застосування наслідків нікчемності правочину.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у листі від 06.05.2011 № 742/11/13-11 у якому зазначено, що при визначенні строку звернення до суду з позовом про застосування наслідків визнання правочину нікчемним судам слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно строк звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення відповідних санкцій становить шість місяців. Зазначений строк обчислюється з дня, коли податковий орган дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою. Таким днем може бути або день проведення відповідної перевірки, або день надходження до органів державної податкової служби інших документів, які свідчать про вчинення відповідного правочину з протиправною метою, наприклад даних зустрічних перевірок контрагентів платника тощо.

З огляду на зазначене та беручи до уваги ту обставину, що акт перевірки був складений податковим органом 12.12.2011, суд дійшов висновку, що датою виникнення у позивача права на звернення до суду з позовними вимогами про застосування наслідків нікчемності правочину є 12.12.2011.

Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 26.06.2012 (про що свідчить відмітка суду на першому аркуші позовної заяви). Тобто, із порушенням строку на звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними як і будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню, починаючи з 12.12.2011 матеріали даної справи не містять.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу положень частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

З огляду на зазначене та беручи до уваги те, позивач не скористався правом на подання разом із позовною заявою заяви про визнання причини пропуску строку на звернення до суду поважними; жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави обчислювати цей строк від іншої дати ніж з 12.12.2011 матеріали справи також не містять та беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду, у суду відсутні підстави для вирішення питання про повернення судового збору, керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрансгруп МЗ» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,- залишити без розгляду..

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.