Рішення

від 17.10.2008 по справі 44/200пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

17.10.08

р.                                                                                                      

Справа № 44/200пн                              

Господарський

суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі

Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за

позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

(представник ОСОБА_2, довіреність 4842 від 07.10.08 року), до виконавчого

комітету Донецької міської ради (представник Снегірьов О.М., довіреність

01/15-6725 від 12.12.05 року), про визнання права власності суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на нежитлове приміщення

загальною площею 34,2 м2, розташоване в АДРЕСА_1, - 

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1 (далі - Підприємець) звернувся

до суду з позовом до виконавчого комітету Донецької міської ради (далі -

Комітет) про визнання права власності Підприємця на нежитлове приміщення

загальною площею 34,2 м2, розташоване в АДРЕСА_1 (далі - Приміщення). Позовні

вимоги Підприємця ґрунтуються на неузгодженні Комітетом та Бюро питання про

переведення у нежитловий фонд спірного Приміщення, а також щодо державної

реєстрації зазначеної нерухомості, не зважаючи на те, що Приміщення не є

придатним для проживання. Означена бездіяльність відповідача, на думку

позивача, порушує речові права позивача на Приміщення, оскільки Підприємець не

в змозі використовувати Приміщення за призначенням, тобто обмежується право

користування Приміщенням, як складова частина права власності.

Представник

Підприємця в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник

Комітету заперечив проти позову, зазначивши, що підстав для переведення

Приміщення до нежитлового фонду немає, крім того, в матеріалах справи відсутні

дані про оспорювання Комітетом права власності Підприємця, через що позивач був

не вправі подавати поточний позов.

Вислухавши

у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та

оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов

Підприємця підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В

порядку, передбаченому статтями 655-697 ЦК України, 02.06.08 року між продавцем

громадянкою ОСОБА_3. та покупцем Підприємцем укладено договір № 7718 щодо

купівлі-продажу квартири 1 площею 34,2 м2 в будинку 43 по проспекту Ленінському

в місті Донецьку. Означений договір згідно статті 657 ЦК України укладено у

письмовій формі та посвідчено приватним нотаріусом.

В

порядку статей 209-210 ЦК України та згідно вищезазначеного договору, право

власності Підприємця на вказану нерухомість виникло з моменту нотаріального

посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу - з 01.07.08 року.

Таким

чином, виходячи зі змісту норм статей 316-317, 328 ЦК України - Підприємець є

добросовісним набувачем та власником Приміщення, отриманого на підставах, що

передбачені договором та не заборонені законом.

Водночас,

технічний стан Приміщення не дозволяє експлуатувати його у якості житлового,

про що свідчить висновок АТЗТ Проектно-виробниче підприємство

„Донбасреконструкція” № 2240-У/2008, згідно якого Приміщення не відповідає

вимогам ДБН В.2.2-15-2005 „Житлові будівлі”, фізичний знос Приміщення становить

65%, підлога, віна, двері, внутрішнє устаткування, інженерні комунікації

потребують повної заміни, причому для проведення вказаних робіт необхідні

значні працевитрати та кошти, приблизна вартість капітального ремонту

становитиме 93-120% відновлювальної вартості конструктивних елементів.

Виходячи

з норм частини 2 статті 7 Житлового кодексу Української РСР, непридатні для

проживання жилі приміщення, у тому числі Приміщення, мають переобладнуватися для

використання в інших цілях.

Статус

спірної нерухомості як нежитлового приміщення, витікає з висновку АТЗТ

Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція” № 2240-У/2008, за змістом

якого цільовим призначенням Приміщення не може бути проживання громадян.

Вказане в порядку частини 4 статті 4 Житлового кодексу Української РСР означає,

що Приміщення у будь-якому разі не відноситься до житлового фонду і за

висновком суду є нежитловим.

У

відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності

набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не

встановлене судом. Підприємець може вимагати усунення будь-яких порушень його

права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці

порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК

України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі

невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.

Оскільки

згідно змісту позовних вимог та наданих матеріалів, Комітет не погоджує питання

переведення Приміщення до нежитлового фонду (що обмежує права власника), суд

доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого

права власності.

З

огляду на наведене, причиною виникнення спору є невизнання відповідачами права

власності та права на користування нежитловим Приміщенням, а також порушення

Комітетом норм Конституції України, ЦК України, ГК України та інших норм, які

регулюють режим права власності.

Відповідно

до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки

первинним підґрунтям спору є вина позивача у непроведенні дій щодо отримання

вичерпного переліку документів щодо переведення Приміщення до нежитлового

фонду.

На

підставі ст.41-42 Конституції України, ст.ст.328, 655-697 ЦК України, ст.ст.4,

7 ЖК УРСР, ст.ст.1, 2, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити

позов у повному обсязі.

Визнати

право власності суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на

нежитлове приміщення загальною площею 34,2 м2, розташоване в АДРЕСА_1.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному

порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку

протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                           

Мєзєнцев Є.І.                              

Надруковано у 3

примірниках:

1 -позивачу

2 -відповідачу

3 -господарському суду

Донецької області