Постанова

від 12.07.2012 по справі 2а/2470/1415/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/2470/1415/12 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2012 р..                                              м. Чернівці                     Справа № 2а/2470/1415/12                            Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області до Підприємства споживчої кооперації №58 Кам'янського сільського споживчого товариства про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: В поданому до суду адміністративному позові Державна податкова інспекція у Глибоцькому районі Чернівецької області просить суд стягнути з Підприємства споживчої кооперації №58 Кам'янського сільського споживчого товариства податкову заборгованість на загальну суму 1360,00 грн. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1832 КАС України, на адресу відповідача, яка вказана у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на адміністративний позов або заяву про визнання позову. Проте конверт із відміткою пошти від 28.06.2012 року повернувся на адресу суду. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Окрім того, виходячи із ч. 8 ст. 35 КАСУ, вважається що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Частина 11 ст. 35 КАСУ, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи з наявними в ній матеріалами. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що представниками позивача була проведена перевірка Підприємства споживчої кооперації №58. За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, які були направлені відповідачу поштою. Станом на 13.06.2012 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 1360,00 грн. в тому числі з податку на прибуток - 850,00 грн., комунальний податок - 510,00 грн. Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, про те що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований Глибоцькою районною Державною адміністрацією за адресою вул. Емінеску, 14, с. Кам'янка, Глибоцький район, Чернівецька область (а.с. 7). Відповідно до Довідки від 18.03.2010 року №9147 відповідач взятий на облік платника податків з 18.03.2010 року              за №9147 (а.с. 8). Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.2012 на підставі направлень, виданих державною податковою інспекцією у Глибоцькому районі, представниками позивача була проведена позапланова виїзна перевірка Підприємства споживчої кооперації №58 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.03.2010 року по 26.10.2011 року, валютного та іншого законодавства,  відповідно до затвердженого плану перевірки. За підсумками проведеної перевірки складено Акт               від 28.02.2012 року №1/2300/36750834 про результати позапланової виїзної перевірки (а.с. 13-23), в якому зафіксовані наступні порушення: - п.п. 4.1.4 "б" п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п.п. 49.18.2. ст. 49 Податкового кодексу України - підприємствами не подані декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року,              ІІІ квартал 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року. - п.п. 4.1.4 "б" п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  - підприємством не подано розрахунки комунального податку за ІІ квартал 2010 року, за ІІІ квартал 2010 року, за IV квартал 2010 року. На підставі Акта перевірки позивачем прийняті податкове повідомлення-рішення форми "Р"        від 07.03.2012 року №0000062300-501 про збільшення суми грошового зобов'язання за комунальним податком на суму 510,00 грн. (а.с. 9), та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07.03.2012 року №0000052300-500 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 850,00 грн. (а.с. 9). Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані  відповідачем 13.03.2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11). Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком штрафних санкцій по Акту перевірки від 28.02.2012 року (а.с. 12 ), а також розрахунком податкового боргу по податках, зборах і обов'язкових платежів (а.с. 6), відповідно до яких станом на 11.06.2012 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 1360,00 грн., з яких податок на прибуток - 850,00 грн., комунальний податок - 510,00 грн. Дана сума заборгованості являється узгодженою проте не сплаченою. До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору. Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року       № 2755-VI (Податковий кодекс) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк. Згідно 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 6.2.1 ст.6 Закону України від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Враховуючи вищезазначене, повно та всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Згідно до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 1832 цього Кодексу. Керуючись ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. ст. 16, 20,46 Податкового Кодексу України, ст.ст. 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд , -       ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації №58 Кам'янського сільського споживчого товариства (вул. Емінеску, 14, с. Кам'янка, Глибоцький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 36750834) податкову заборгованість у сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 00 коп. 3. Копію постанови направити сторонам та державному реєстратору. 4. Постанова підлягає негайному виконанню. Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                                                                В.О. Григораш