Постанова

від 12.07.2012 по справі 2а-6991/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/101

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

12 липня 2012 року 13:15 № 2а-6991/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006602303 від 28.09.2011 р., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" (далі -позивач, ТОВ "БК Трансбудінвест") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006602303 від 28.09.2011 р. (далі -ППР № 0006602303).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6991/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-6991/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 14.06.2012 р. прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 14.06.2012 р. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14.06.2012 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 31.08.2011 р. по 02.09.2011 р. ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Саксаул" (код ЄДРПОУ 35509687) за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2011 р. № 1964/2303/36050234 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0006602303, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 134 167,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 01,00 грн., всього на суму 134 168,00 грн.

31 жовтня 2011 року позивач звернувся до ДПА у м. Києві зі скаргою № 31/10 (вх. № 7765/10 від 31.10.2011 р.) на ППР № 0006602303.

Рішенням від 30.12.2011 р. № 12669/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги ДПА у м. Києві залишила без змін ППР № 0006602303, а скаргу позивача -без задоволення.

12 січня 2012 року позивач звернувся до ДПА України зі скаргою (вх. № 679/6 від 13.01.2012 р.) на ППР № 0006602303 та на рішення ДПА у м. Києві від 30.12.2011 р. № 12669/10/25-114.

Рішенням від 31.01.2012 р. № 1916/6/10-2115 ДПС України залишила без змін ППР № 0006602303 та рішення ДПА у м. Києві від 30.12.2011 р. № 12669/10/25-114, а скаргу позивача -без задоволення.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 16.07.1999 р. № 966-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 966-XIV); Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).

За твердженням відповідача, підставою для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій було заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2011 року на суму 134 167,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в період, який перевірявся, між ТОВ "БК Трансбудінвест" та ТОВ "Саксаул" був укладений договір від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1. Предметом договору є надання послуг на організацію перевезення вантажів. Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 р. № ОУ-000016 ТОВ "Саксаул" були надані транспортно-експедиційні послуги. Загальна вартість послуг склала 805 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 134 167,00 грн.

До податкового кредиту в березні 2011 року ТОВ "БК Трансбудінвест" віднесено суму податку на додану вартість згідно податкової накладної від 31.03.2011 р. № 8 у розмірі 805 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 134 167,00 грн. та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за березень 2011 року.

На підтвердження прийняття наданих послуг сторонами вищезазначеного договору було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 р. № ОУ-000016. ТОВ "Саксаул" були надані транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 805 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 134 167,00 грн.

Також в Акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ "БК Трансбудінвест" від ТОВ "Саксаул": відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Оскільки за результатами перевірки було встановлено, що у ТОВ "Саксаул" були відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, то відповідачем було сформульовано висновок про безпідставне віднесення позивачем сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Саксаул" до складу податкового кредиту.

При цьому, відповідач послався на приписи п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України.

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Згідно з умовами договору від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1, контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання по організації перевезення вантажів.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 р. № ОУ-000016 ТОВ "Саксаул" (Виконавцем) були надані транспортно-експедиційні послуги згідно договору від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1.

Разом з тим, судом не отримано жодних доказів здійснення даних транспортно-експедиційних послуг на підставі даного договору від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1, зокрема, товарно-транспортних накладних. Надані представником позивача копії заявок на перевезення ТОВ "Саксаул" вантажу (грунту) не приймаються судом до уваги, оскільки з їх змісту вбачається, що організація перевезення вантажу (грунту) здійснювалась відповідно до іншого договору № 04/03/01-1 від 05.03.11 р., а наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних не стосуються здійснення транспортно-експедиційних послуг на підставі укладеного між позивачем та ТОВ "Саксаул" договору від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1.

Враховуючи наведене, суд вбачає підтвердження висновків Акту перевірки про відсутність у контрагента позивача -ТОВ "Саксаул" необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до приписів п. 14.1.36 ст. 14.1 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 966-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Тобто, надання транспортно-експедиційних послуг на будь-яких умовах надання послуг не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачено законодавством про бухгалтерський облік, а відтак відсутність таких під час проведення перевірки відповідачем свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вищезазначеного Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлено частиною 2 ст. 9 цього Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем не доведено факт здійснення господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Саксаул" належними первинними документами, а копія податкової накладної від 31.03.2011 р. № 8, яка міститься в матеріалах справи, не є належним та допустимим доказом, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 79 КАС України, оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали, у справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Враховуючи вищевказану норму Закону, суд вважає доцільним зазначити, що позивач не надавав суду для огляду та здійснення відповідних процесуальних дій оригінал зазначеної податкової накладної, що свідчить про її відсутність.

Відсутність доказів здійснення транспортно-експедиційних послуг на підставі договору від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договору у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат, з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "БК Трансбудінвест" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова