Рішення

від 02.07.2012 по справі 5015/2080/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.12 Справа№ 5015/2080/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Підприємства Федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні, м. Львів до відповідача:Колективного підприємства «Ясень», с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області про:стягнення коштів в сумі 19794,19 грн. Суддя Артимович В.М.

При секретарі Савчин І.О.

За участю представників:

від позивача: Плахунін В.Ф. - представник;

від відповідача: Шеіна А.А. -представник.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Підприємства Федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні, м. Львів, надалі -позивач, до Колективного підприємства «Ясень», с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області, надалі -відповідач, про стягнення коштів в сумі 19794,19 грн., з яких 18000,00 грн. основного боргу, 108,19 грн. інфляційних нарахувань, 270,00 грн. трьох відсотків річних та 1416,00 грн. пені.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує укладенням 18.08.2011 р. між сторонами спору договору № 4 на виконання (передачу) науково-технічної продукції, а згодом підписання сторонами акту № 21 від 29.09.2011 р. здачі-приймання науково-технічної продукції та накладної № 21 від 29.09.2011 р. про передачу науково-технічної продукції на суму 18000.00 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2012 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 07.06.2012 р. З підстав, викладених в ухвалі суду від 07.06.2012 р. розгляд справи відкладено на 18.06.2012 р. В судовому засіданні 18.06.2012 р. судом оголошено перерву до 02.07.2012 р.

Листом від 15.06.2012 р. позивачем долучено до матеріалів справи ряд документів, що вимагались ухвалами суду.

Через канцелярію суду відповідачем 18.06.2012 р. подано клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просить суд витребувати у позивача завдання на проектування, передбачене п. 1 договору № 4, примірник робочого проекту реконструкції існуючого приміщення, який передавався на першому етапі «Обміри, обстеження. Плани, розрізи», примірник робочого проекту реконструкції існуючого приміщення, який передавався на другому етапі виконання договору «Технологічні рішення». У зазначеному клопотанні відповідач вказує на тому, що, незважаючи на підписанні акту здачі-приймання науково-технічної продукції, відповідач не володіє документацією, яку він просить витребувати.

Листом від 18.06.2012 р. позивачем долучено до матеріалів справи ряд документів.

В судове засідання 02.07.2012 р. з'явилися представники позивача і відповідача. Представник позивача проти задоволення клопотання про витребування доказів заперечив з підстав його невідповідності нормі ст. 38 ГПК України, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у відзиві, в судовому засіданні подав копії завдання на проектування, листа відповідача від 16.08.2011 р. та довідки відповідача від 18.08.2011 р. Представник відповідача просив суд клопотання про витребування доказів задоволити, позовні вимоги заперечив повністю, в судовому засіданні подав копію претензії від 11.10.2011 р.

У відповідності до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

В той же час, відповідачем всупереч вимог ст. 38 ГПК України не представлено суду доказів звернення до позивача з вимогою надати документи, які відповідач просить суд витребувати, та які, як вбачається з акту № 17 від 31.08.2011 р., акту № 21 від 29.09.2011 р., накладної № 17 від 31.08.2011 р., накладної № 21 від 29.09.2011 р., відповідач отримав. Крім того, представником позивача в судовому засіданні подано для огляду суду оригінал завдання на проектування, копія якого долучена до матеріалів даної справи.

Відтак, в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів слід відмовити за безпідставністю.

В судовому засіданні 02.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 07.07.2012 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та відповідачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач звернувся до позивача із листом № 39/1 від 16.08.2011 р. з проханням виготовити проектну документацію на реконструкцію існуючого приміщення з розміщенням пекарської дільниці кафе-бару «Вікторія»КП «Ясень»по вул. Шашкевича, 12б у с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області.

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, 18.08.2011 р. укладено договір № 4 на виконання (передачу) науково -технічної продукції. Відповідно до даного договору замовник доручає (приймає), а виконавець приймає на себе (передає) робочий проект реконструкції існуючого приміщення з розміщення пекарської дільниці кафе-бару „Вікторія" КП „Ясень" по вул. Шашкевича, 12 „б" в с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області.

Згідно п. 1 договору наукові, технічні, економічні і інші вимоги до науково-технічної продукції, яка є предметом договору, викладені в завданні на проектування. Термін здачі робіт згідно договору -14.10.2011 р. Зміст і терміни виконання основних етапів визначаються календарним планом, який є невід'ємною складовою частиною даного договору (додаток № 2).

Як зазначено в п. 2 договору, за виконану науково-технічну продукцію згідно з даним договором замовник перераховує виконавцю відповідно з протоколом про договірну ціну 41500,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 8300,00 грн., а всього 49800,00 грн. Оплата проводиться поетапно за закінчену роботу.

Згідно п. 3 договору при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання науково-технічної продукції і накладну. Замовник на протязі 10 днів з дня одержання здачі-приймання робіт зобов'язаний надати виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.

Термін дії договору встановлюється з моменту його оформлення до повного розрахунку за науково-технічну продукцію (п. 5 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами також укладений додаток № 1 до договору - кошторис на проектні роботи, загальна вартість робіт згідно якого разом з ПДВ становить 49800,00 грн.

У додатку № 2 до договору „Календарний план роботи" встановлені терміни виконання етапів робіт та ціна кожного етапу. Ціна також зазначена у протоколі узгодження договірної ціни на науково-технічну продукцію, який є додатком № 3 до договору.

18.08.2011 р. відповідачем у справі, як замовником, погоджено завдання на проектування реконструкції існуючого приміщення з розміщенням пекарської дільниці кафе-бару «Вікторія»КП «Ясень»по вул. Шашкевича, 12б у с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області.

Судом встановлено, що зазначений вище договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками позивача і відповідача та скріплені їх круглими печатками.

Подані позивачем документи, зокрема акт № 17 від 31.08.2011 р. здачі-приймання науково-технічної продукції по договору № 4 від 18.08.2011 р. та накладна № 17 від 31.08.2011 р., свідчать про виконання позивачем першого етапу робіт згідно договору.

За перший етап робіт відповідач провів повний розрахунок в сумі 12000,00 грн.. що підтверджується виписками по рахунку Львівського відділення ПАТ „Укрсоцбанк" від 05.09.2011 р. та від 10.10.2011 р.

Повне виконання другого етапу робіт позивачем на суму 18000,00 грн. разом з ПДВ підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями акту № 21 від 29.09.2011 р. здачі-приймання науково-технічної продукції до договору № 4 від 18.08.2011 р., накладною № 21 від 29.09.2011 р. та податковою накладною № 3/001 від 29.09.2011 р. При цьому акт та накладна підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх круглими печатками без зауважень з боку відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Із аналізу судом укладеного сторонами спору договору та додатків до нього вбачається, що договір № 4 є договором про надання послуг.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Проте, відповідач в порушення умов договору за виконання другого етапу роботи оплату на користь позивача не провів.

Претензія позивача за № 7 від 14.03.2012 р., отримана відповідачем 17.03.2012 р., щодо погашення заборгованості залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив також з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи той факт, що умовами договору № 4 від 18.08.2011 р. сторони не встановили строку виконання боржником обов'язку по оплаті за виконану роботу, оплата другого етапу робіт мала бути проведена у семиденний строк від дня пред'явлення претензії № 7 від 14.03.2012 р., тобто не пізніше 24.03.2012 р. із врахуванням дати отримання відповідачем претензії - 17.03.2012 р.

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів його звернення до позивача із мотивованою заявою про відмову в підписанні акту протягом 10 днів з дня одержання акту здачі-приймання науково-технічної продукції, як це передбачено розділом 3 договору. Як вбачається з матеріалів справи акт та накладна № 21 від 29.09.2011 р. підписані повноважним представником відповідача та скріплені круглою печаткою без будь-яких зауважень.

Отже, господарське зобов'язання, яке виникло між позивачем та відповідачем за договором про надання послуг в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконане відповідно до вказівок закону та договору.

Таким чином, до стягнення з відповідача правомірно підлягає основний борг у сумі 18000,00 грн.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язння вчиняється у письмовій формі.

Крім того, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Умовами договору № 4 від 18.08.2011 р. сторони не передбачили стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання, а тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1416,00 грн. слід відмовити.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував до стягнення з відповідача суму трьох процентів річних у розмірі 270,00 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 108,19 грн. за період із 01.10.2011 р. по 31.03.2012 р. Оскільки заборгованість у відповідача виникла лише 25.03.2012 р., суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають три відсотки річних за період з 25.03.2012 р. по 31.03.2012 р., що відповідно становить 10,36 грн.

У зв'язку з тим, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла лише 25.03.2012 р., зважаючи на те, що згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. за № 62-97р індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Підприємства Федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні, м. Львів, задоволити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Ясень»(81115, Львівська область, Пустомитівський район, с. Оброшино, вул. Шашкевича, 12б; код ЄДРПОУ 23951910) на користь Підприємства Федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»(01033, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 39/41; код ЄДРПОУ 02576164) в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні (79054, м. Львів, вул. Садова, 2а.; код ЄДРПОУ 25546906) 18000,00 грн. основного боргу, 10,36 грн. три проценти річних та 1464,45 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя Артимович В.М.