ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.12 Справа№ 5015/2603/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа", м. Житомир, до відповідача:Приватного підприємства "Фігурні елементи мощення", м. Львів, про: стягнення 14'000,00 грн. Суддя М. Синчук При секретарі Григорчук Н. За участю представників: позивача:Шуляк А.О. -довіреність б/н від 05.07.2012 р. відповідача:не з'явився. Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" до Приватного підприємства "Фігурні елементи мощення про стягнення 14'000,00 грн. Ухвалою від 25.06.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.07.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов домовленості не здійснив оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 14'000,00 грн.
В судове засідання 10.07.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав. Вимоги ухвали суду від 25.06.2012 р. виконав.
В судове засідання 10.07.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був завчасно належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №07290642 від 02.07.2012 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 25.06.2012 р. не виконав.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
10.08.2011 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 29'400,00 грн., згідно видаткової накладної №РН-0110807 від 10.08.2011 р.
Відповідач отримав товар, про що свідчить підпис представника на видатковій накладній №РН-0110807 від 10.08.2011 р., повноваження підтверджується Довіреністю ЯНР №930948 від 09.08.2011 р. на отримання товару.
Позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу №196 від 30.12.2011 р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 14'000,00 грн.
07.02.2012 р. відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію, згідно якої претензія розглянута відповідачем і задовольняється повністю. Проте, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відсутня можливість здійснити оплату заборгованості в розмірі 14'000,00 грн. на користь позивача.
На день розгляду справи відповідачем не погашено заборгованість у сумі 14'000,00 грн., доказів зворотнього суду не представлено.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачем направлено претензію від 30.12.2011 р. з вимогою погасити заборгованість, яка визнана відповідачем, однак залишена без задоволення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14'000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Фігурні елементи мощення" (адреса: вул. Листопадна, буд. 1, кв. 33, м. Львів; ідентифікаційний код 22387235 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" (адреса: вул. Промислова, буд. 1/154, м. Житомир, Житомирська область, 10025; ідентифікаційний код 14348468 ) 14'000,00 грн. заборгованості, 1'609,50 грн.
3. Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" (адреса: вул. Промислова, буд. 1/154, м. Житомир, Житомирська область, 10025; ідентифікаційний код 14348468 ) з державного бюджету 31,50 грн. зайво сплачених на оплату судового збору.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2012 |
Оприлюднено | 25.07.2012 |
Номер документу | 25159020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Синчук М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні