Рішення

від 03.07.2012 по справі 5017/1189/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2012 р.Справа № 5017/1189/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД"

до відповідача Селянсько (фермерського) господарства "ВІРА"

про стягнення 33656,46грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Клименко Ф.І., довіреність №20/03 від 20.03.12р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Селянсько (фермерського) господарства "ВІРА" про стягнення заборгованості у розмірі 33656,46грн., а саме: основного боргу у розмірі 27720грн., пені у розмірі 2651,30грн., штрафу у розмірі 2772грн. та 3%річних у розмірі 513,16грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.12р. порушено провадження у справі №5017/1189/2012.

17.05.12р. позивач подав у судовому засіданні клопотання(вх.№15045/2012 від 17.05.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи належним чином завірену копію статуту ТОВ"РОСКО ТРЕЙД".

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи копію статуту.

12.06.12р. позивач подав у судовому засіданні клопотання(вх.№18078/2012 від 12.06.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи довідку №014-35-04/431 від 06.06.12р. ПАТ"БТА Банк" про кошти, сплачені відповідачем на поточний рахунок ТОВ"РОСКО ТРЕЙД".

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи довідку банку.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.12р. строк вирішення спору по справі №5017/1189/2012 було продовжено до 04.07.12р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.05.2012р., однак при цьому відзив на позов не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

18.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "ВІРА" (Покупець) було укладено договір №РВ- 11б поставки засобів захисту рослин, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю засоби захисту рослин та іншу хімічну продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно п.п.2.1. договору зазначено, що кількість та асортимент товару - згідно специфікацій, які є частинами даного Договору.

Відповідно до п.3.1. договору: ціна за одиницю, терміни оплати та загальна вартість товару зазначаються у специфікаціях.

У відповідності до п.3.2. договору, оплата товару здійснюється Покупцем в терміни передбачені даним договором, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту договору розрахунковий рахунок Постачальника. Допускається оплата в готівковій формі відповідно до вимог діючого законодавства.

Пунктом 4.2. договору визначено, що товар повинен бути поставлений Покупцю в термін до 20 квітня 2011 року, якщо інші терміни поставки не вказані у специфікаціях, і за умови належного виконання Покупцем вимог п.3.2. даного договору. У випадку невиконання Покупцем вимог п. 3.2. даного договору, Постачальник має право відмовитись від поставки або ж здійснити поставку на власний розсуд. Допускається поставка товару окремими паріями.

Згідно п.6.1. договору у випадку невиконання чи неналежного виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов даного договору.

У відповідності до п.6.2. договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на час порушення зобов'язання) за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати на термін понад 30 календарних днів, Покупець, окрім пені, сплачує штраф розмірі 10 відсотків простроченої заборгованості.

У специфікаціях Сторони визначили, що оплата має бути здійснена Покупцем: по специфікаціям №№1,2 - 100% загальної вартості товару до 31.05.2011р., по специфікації №3 - 100% загальної вартості товару до 20.06.2011р., по специфікації №4 - 100% загальної вартості товару до 29.07.2011р., по специфікації №5 - 100% загальної вартості товару до 31.08.2011р., по специфікації №6 - 100% загальної вартості товару до 15.09.2011р.

На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" виконало свої договірні зобов'язання та поставило відповідачу товар на загальну суму 66120грн.: згідно специфікації №1 від 18.04.2011р. за видатковою накладною №РТ-0000375 від 22.04.2011р., всього товару на загальну суму 36900грн.; згідно специфікації №2 від 29.04.2011р. за видатковою накладною №РТ-0000464 від 05.05.2011р.(довіреність №200708 від 05.05.11р.), всього товару на загальну суму 12000грн.; згідно специфікації №3 від 30.05.2011р. за видатковою накладною №РТ-0000781 від 30.05.2011р., всього товару на загальну суму 2880грн.; згідно специфікації №4 від 30.06.2011р. за видатковою накладною №РТ-0001010 від 30.06.2011р.(довіреність №200709 від 30.06.11р.), всього товару на загальну суму 2880грн.; згідно специфікації №5 від 15.08.2011р. за видатковою накладною №РТ-0001215 від 15.08.2011р.(довіреність від 15.08.11р.), всього товару на загальну суму 10920грн.; згідно специфікації №6 від 01.09.2011р. за видатковою накладною №РТ -0001297 від 01.09.2011р. всього товару на загальну суму 6300грн.

Згідно накладної на повернення від 24.06.11р. було повернуто відповідачем товар вартістю 5760грн., таким чином вартість поставленого йому згідно специфікації №1 від 18.04.2011р. за видатковою накладною №РТ-0000375 від 22.04.2011р. товару скала 31140грн.

В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, та здійснив оплату поставленого йому товару частково - у розмірі 38400грн. наступними платежам: 29.04.2011р. у розмірі 28400грн., що підтверджується банківською випискою про перерахування 50000грн. та рахунку №344 від 19.04.2011р., на підставі якого частина суми у розмірі 21600грн. сплачена відповідачем за насіння соняшника, поставленого по іншому договору №РТ -0000565 РВ-Н-2 від 19.04.2011р.; 29.04.2011р. у розмірі 5700грн., що підтверджується банківською випискою; 29.04.2011р. у розмірі 4300грн.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором №РВ- 11б поставки засобів захисту рослин від 18.04.2011р. позивач надав суду видаткові накладні та довіреності, неоплаченим залишився товар в сумі 27720грн., що складається з різниці між вартістю поставленого: 66120грн. та оплаченого товару 38400грн. (66120грн.- 38400грн. =27720грн.).

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 33656,46грн., а саме: основний борг у розмірі 27720грн., пеню у розмірі 2651,30грн., штраф у розмірі 2772грн. та 3%річних у розмірі 513,16грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Селянсько (фермерського) господарства "ВІРА" по оплаті вартості отриманого товару, проведення відповідачем часткової оплати, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача неоплаченого товару у розмірі 27720грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Селянсько (фермерського) господарства "ВІРА" пені в розмірі 2651,30грн., розрахованої за специфікацією №2 за період з 01.06.11р. по 20.03.12р.(294 днів прострочення) у розмірі 591,78грн., за специфікацією №3 за період з 21.06.11р. по 20.03.12р.(274 днів прострочення) у розмірі 335,10грн., за специфікацією №4 за період з 30.07.11р. по 20.03.12р.(235 днів прострочення) у розмірі 287,41грн., за специфікацією №5 за період з 01.09.11р. по 20.03.12р.(202 днів прострочення) у розмірі 936,72грн., за специфікацією №6 за період з 16.09.11р. по 20.03.12р.(187 днів прострочення) у розмірі 500,29грн., та штрафу у сумі 2772грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 2152,73грн., а саме: за специфікацією №2 за період з 01.06.11р. по 01.12.11р.(183 днів прострочення) у розмірі 368,36грн., за специфікацією №3 за період з 21.06.11р. по 21.12.11р.(183 днів прострочення) у розмірі 223,81грн., за специфікацією №4 за період з 30.07.11р. по 29.01.12р.(183 днів прострочення) у розмірі 223,71грн., за специфікацією №5 за період з 01.09.11р. по 02.03.12р.(183 днів прострочення) у розмірі 847,83грн., за специфікацією №6 за період з 16.09.11р. по 17.03.12р.(183 днів прострочення) у розмірі 489,02грн.

Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем умов договору, а п. 6.2. договору передбачено, що окрім пені, сплачує штраф розмірі 10 відсотків простроченої заборгованості, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 2772грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 513,16грн., розрахованих за специфікацією №2 у розмірі 114,54грн., за специфікацією №3 у розмірі 64,86грн., за специфікацією №4 у розмірі 55,63грн., за специфікацією №5 у розмірі 181,30грн., за специфікацією №6 у розмірі 96,83грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3%річних, судом встановлено, що розрахунок здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано 3%річних та визначено їх розмір, а тому 3%річних підлягає задоволенню в сумі 512,64грн., а саме: розрахованих за специфікацією №2 у розмірі 114,45грн., за специфікацією №3 у розмірі 64,80грн., за специфікацією №4 у розмірі 55,57грн., за специфікацією №5 у розмірі 181,10грн., за специфікацією №6 у розмірі 96,72грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" до відповідача Селянсько (фермерського) господарства "ВІРА" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 27720грн. -основного боргу, 2152,73грн. -пені, 2772грн. -штрафу, та 3%річних у розмірі 512,64грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1585,63грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянсько (фермерського) господарства "ВІРА" (67220, Одеська обл., Іванівський район, с. Конопляне, вул. Жовтнева, буд.12, код ЄДРПОУ 13912518, п/р 26003210199096 у АТ «Прокредит Банк»м. Київ, МФО 320984; п/р 26047300509955 у Іванівському відділі ВАТ Ощадбанку, смт Іванівна, МФО 388119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" (65131, м.Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, буд. 6/1, оф.131, код ЄДРПОУ 36673556, п/р 26000011001200 у ВАТ «БТА Банк»м. Київ, МФО 321723) суму основного боргу у розмірі 27720 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять)грн., пеню у розмірі 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві)грн.73коп., штраф у розмірі 2772(дві тисячі сімсот сімдесят дві)грн., 3%річних у розмірі 512(п'ятсот дванадцять)грн.64коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1585(одну тисячу п'ятсот вісімдесят п'ять)грн.63коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.07.2012р.

Суддя Гут С.Ф.