Рішення

від 05.07.2012 по справі 5015/2221/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.12 Справа № 5015/2221/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Львівської обласної благодійної організації Бней Бріт «Леополіс»імені Еміля Домбергера, м. Львів,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», м. Луцьк, в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»м. Львів,

про: стягнення 164 420 грн. 12 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Пікман Г.Ш. -президент ЛОБО Бней Бріт «Леополіс»ім.. Е. Домбергера;

Від відповідача: Гончарова Ю.І. -представник (довіреність в матеріалах справи).

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Львівської обласної благодійної організації Бней Бріт «Леополіс»імені Еміля Домбергера до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»про стягнення 159 180 грн. 22 коп. заборгованості за договором депозитного вкладу, 2 865 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 2 374 грн. 66 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.06.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.06.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач -11.06.2012 року рекомендованою поштою № 79007 1572774 5 та рекомендованою поштою № 79007 1572777 0, відповідач -11.06.2012 року рекомендованою поштою № 43005 0219574 1 та 13.06.2012 року рекомендованою поштою № 79007 1574144 6 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 14.06.2012 року відкладено на 05.07.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

В судовому засіданні 05.07.2012 року оголошено перерву з 10 год. 40 хв. до 16 год. 00 хв.

Представник позивача в судове засідання 05.07.2012 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії -у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги в частині суми основної заборгованості за договором визнав, в судовому засіданні подав клопотання про направлення справи за підсудністю у зв'язку з тим, що юридична особа-відповідач знаходиться за адресою: 43005, Волинська область, м. Луцьк, Проспект Перемоги, буд. 15, а Львівська філія ПАТ «Західінкомбанк»не наділена правами відповідача.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Львівська обласна благодійна організація Бней Бріт «Леополіс»імені Еміля Домбергера є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРОПУ 22412631, знаходиться за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Шолом-Алейхема, буд. 12 (адреса для листування: 79007, Львівська область, м. Львів, а/с 3269), що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АВ № 975660, Випискою з ЄДРПОУ серії ААБ № 736649, Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АА № 501264 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АА №570497 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 19233095, знаходиться за адресою: 43005, Волинська область, м. Луцьк, Проспект Перемоги, буд. 15, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №152919 та Довідкою Головного управління статистики у Волинській області з ЄДРПОУ серії АА № 034665/250 та Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 14.06.2012 року № 14052342 (докази в матеріалах справи).

Львівська філія Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»є структурним підрозділом ПАТ «Західінкомбанк», знаходиться за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Шолом-Алейхема, буд. 11, що підтверджується Довідкою головного управління статистики у Волинській області з ЄДРПОУ серії АА № 531528 та Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 14.06.2012 року № 14052342 (докази в матеріалах справи)

Пунктом 1.1. Положення про Львівську філію Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»(нова редакція), затвердженого Наказом тимчасового адміністратора ПАТ «Західінкомбанк»від 01.10.2009 року № 01-0Д визначено, що дане положення визначає порядок створення, діяльності і припинення діяльності Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк».

Відповідно до пункту 1.4. Положення про ЛФ ПАТ «Західінкомбанк» філія є відокремленим структурним підрозділом банку, має окремий баланс, працює через консолідований кореспондентський рахунок банку по третій моделі обслуговування рахунків комерційних банків в системі електронних платежів Національного Банку України, має круглу печатку, кутовий штамп зі своїм найменуванням, філія не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені банку.

Пунктом 7.2. Положення передбачено, що Керуючий філією, середі іншого, діє від імені банку на підставі довіреності у відповідності з Положенням про філію та представляє інтереси філії в органах державного управління, судових та інших органах, укладає кредитні та інші договори за дорученням банку.

Відповідно до статті 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої -третьої цієї статті в залежності від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Тобто, будь-яких обмежень щодо судового представництва філією відповідача в зазначеному Положенні судом не встановлено.

Згідно пункту 27.1 рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/120 від 27.06.2007 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцезнаходженням відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє в межах наданих повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє структурний підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

17.01.2007 року між Львівською обласною благодійною організацією Бней Бріт «Леополіс»імені Еміля Домбергера (надалі -позивач вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк»в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»(надалі -відповідач, банк) укладено Договір про депозитний вклад з правом поповнення і зменшення суми депозитного вкладу «Депозитна лінія»№ 3 (надалі - договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним Договору на тимчасове платне користування місцями для розміщення рекламних засобів від 01.02.2010 року №310 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором банківського вкладу.

Частиною першою статті 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № 26109301647 в ЛФ КБ «Західінкомбанк», а вкладник перераховує на цей рахунок грошові кошти в сумі 50 000 грн. 00 коп. на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору термін його дії до 16.01.2008 року.

Згідно пункту 1.5. договору сума не знижувального залишку на депозитному рахунку встановлюється в розмірі не менше 50 000 грн. 00 коп.

Розділом 2 договору передбачено умови договору, розділом 3 -права та обов'язки сторін.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору відсоткова ставка за користування коштами, зазначеними, зазначеними в пункті 1.1. договору, складає 14,5 відсотка річних.

Пунктом 2..2 договору встановлено, що нарахування процентів на депозитний вклад починається з наступного після надходження від вкладника грошових коштів дня і закінчується в той день, який передує поверненню грошових коштів вкладнику з депозитного рахунку вкладника. Нарахування відсотків по даному договору здійснюється по методу «факт-факт»та на фактичну суму на депозитному рахунку.

Відповідно до пункту 3.1. договору вкладник має право, серед іншого, своєчасно та в повній сумі отримати суму вкладу та відсотки за користування депозитом, а також вносити та знімати кошти на депозитний рахунок згідно пункту 1.4. та 1.5. договору.

Згідно пункту 3.4. договору банк зобов'язався нараховувати вкладнику відсотки за користування депозитом згідно положень договору, а також повернути суму депозиту (з нарахованими відсотками за користування депозитом)на рахунок вкладника в порядку ,передбаченому договором.

Розділом 4 договору встановлено строк дії договору, розділом 5 -інші умови договору.

Так, згідно пункту 4.1. договору він вважається укладеним з дати підписання його уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 4.2. договору датою початку дії договору вважається день надходження грошових коштів на депозитний рахунок.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до пункту 5.1. договору зміни та доповнення до договору укладаються в письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками сторін з обов'язковим посиланням на договір, є його невід'ємними частинами.

Згідно пункту 5.2. договору спори між сторонами договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Додатком до договору від 16.01.2008 року № 1 сторони продовжили термін дії договору до 14.01.2009 року та визначили, що відсоткова ставка за користування коштами, зазначеними в пункті 1.1. договору, складає 15 відсотків річних. Всі інші пункти договору залишено без змін.

Додатком до договору від 01.04.2008 року № 2 сторони визначили, що відсоткова ставка за користування коштами, зазначеними в пункті 1.1. договору, складає 16,5 відсотків річних. Всі інші пункти договору залишено без змін.

Додатком до договору від 14.01.2009 року № 3 сторони продовжили термін дії договору до 14.01.2010 року та визначили, що відсоткова ставка за користування коштами, зазначеними в пункті 1.1. договору, складає 18,5 відсотків річних. Всі інші пункти договору залишено без змін.

Додатком до договору від 01.07.2008 року № 4 сторони погодили викласти пункт 3.2. договору в наступній редакції: «виплата відсотків здійснюється щомісячно, в останній робочий день шляхом перерахування фактичної суми боргу з рахунку №26187301647 в ЛФ КБ «Західінкомбанк»на поточний рахунок №26005012875 в ПЛФ Кредобанк, МФО 325365». Всі інші умови договору залишено без змін.

Додатком до договору від 14.01.2010 року № 5 сторони продовжили термін дії договору до 14.04.2010 року та визначили, що відсоткова ставка за користування коштами, зазначеними в пункті 1.1. договору, складає 17 відсотків річних. Всі інші пункти договору залишено без змін.

Додатком до договору від 20.04.2010 року № 6 сторони продовжили термін дії договору до 20.07.2010 року та визначили, що відсоткова ставка за користування коштами, зазначеними в пункті 1.1. договору, складає 17 відсотків річних. Всі інші пункти договору залишено без змін.

Додатком до договору від 20.07.2010 року № 7 сторони продовжили термін дії договору до 20.10.2010 року та визначили, що відсоткова ставка за користування коштами, зазначеними в пункті 1.1. договору, складає 8 відсотків річних. Всі інші пункти договору залишено без змін.

Додатком до договору від 20.10.2010 року № 8 сторони продовжили термін дії договору до 20.10.2011 року та визначили, що відсоткова ставка за користування коштами, зазначеними в пункті 1.1. договору, складає 12,5 відсотків річних. Банк зобов'язувався щоквартально (у січні, квітні та у жовтні) впродовж дії договору виплачувати вкладнику з вкладу по 20 000 грн. 00 коп. Всі інші пункти договору залишено без змін.

Вказані додатки до договору підписано повноважними представниками сторін та завірена відтисками печаток юридичних осіб -сторін за договором.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, перерахував на розрахунковий рахунок банку суму, передбачену пунктом 1.1. договору.

Відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 159 180 грн. 22 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач 13.12.2011 року направив на адресу відповідача Претензію вих. № 27-вих з вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 159 180 грн. 22 коп. на поточний рахунок позивача, яку відповідачем залишено без реагування та відповіді.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 159 180 грн. 22 коп., станом на час вирішення спору по суті доказів її погашення сторонами суду не подано та не заявлено.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського договору про депозитний вклад з правом поповнення і зменшення суми депозитного вкладу «Депозитна лінія»від 17.01.2008 року № 3.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 865 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 2 374 грн. 66 коп. трьох відсотків річних за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року включно, нарахованих у відповідності до статті 625 ЦК України (інфляційних втрат та розрахунок трьох відсотків річних в матеріалах справи).

В судовому засіданні 05.07.2012 року перераховано розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які належить стягнути з відповідача на користь позивача і вони становлять:

Інфляційні втрати:

(159 180 грн. 22 коп. х 100,1% х 100,2 % х 100,2 % х 100,2 % х 100,3% х 100,0 %) -159 180 грн. 22 коп. = 1 598 грн. 02 коп.

Три відсотки річних:

159 180 грн. 22 коп. х 3 % / 365 х (30 + 31 + 31 + 29 + 31 + 30) = 2 381 грн. 16 коп.

Таким чином, сума інфляційних втрат, які належить стягнути з відповідача на користь позивача, становить 1 598 грн. 02 коп., сума трьох відсотків річних -2 374 грн. 66 коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши подані документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника: Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»(43005, Волинська область, м. Луцьк, Проспект Перемоги, буд. 15; код ЄДРПОУ 19233095) на користь стягувача: Львівської обласної благодійної організації Бней Бріт «Леополіс»імені Еміля Домбергера (юридична адреса: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Шолом-Алейхема, буд. 12, адреса для листування: 79007, Львівська область, м. Львів, а/с 3269; код ЄДРПОУ 22412631) 159 180 грн. 22 коп. заборгованості за договором, 1 598 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 2 374 грн. 66 коп. трьох відсотків річних та 3 263 грн. 06 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

05.07.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.