ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2012 року справа № 5020-498/2012
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5)
до приватного підприємства «Астарта»
(99011, м. Севастополь, вул. Ген.Петрова,2)
про стягнення неустойки у розмірі 49592,02 грн
Суддя Плієва Н.Г.
представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Фонд комунального майна Севастопольською міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства «Астарта»про стягнення неустойки у розмірі 49592,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого майна, внаслідок чого повинен сплатити неустойку в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.05.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 01.06.2012.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 04.07.2012.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місцезнаходження, - вул. Ген. Петрова, 2, місто Севастополь, 99011, яка відповідає відомостям, що містяться у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10). Правом наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
06.11.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та приватним підприємством "Астарта" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 297-06 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення ДОЦ в підвалі триповерхового житлового будинку, загальною площею 82,20 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 22, вартість яких складає, згідно звіту про експертну оцінку від 30.09.2006 - 787 445,00 грн.
Протягом дії Договору сторони неодноразово змінювали його умови шляхом підписання відповідних Протоколів.
Зокрема, Протоколом від 24.05.2007 погодження змін до Договору сторони внесли зміни до пунктів 2.2, 3.2, 3.3, 7.1 Договору, відповідно до яких визначили, що:
- орендна плата складає 1287,45 грн за місяць оренди із застосуванням індексів інфляції станом на січень 2007 року і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця;
- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому;
- договір діє з моменту підписання договору до 24.05.2009.
Протоколом від 31.03.2009 встановлено, що строк дії договору до 25.02.2011.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.10.2010 ( з урахуванням ухвали суду від 27.10.2010) у справі № 5020-4/159 за позовом ФКМ СМР до ПП "Астарта" позов задоволено повністю, зокрема розірвано договір оренди нерухомого майна № 297 -06 від 06.11.2006 та зобов'язано ПП "Астарта" звільнити вбудовані приміщення дитячого оздоровчого центру в підвалі триповерхової житлової будівлі, загальною площею 82,20 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 22 і передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.
Судом встановлено, що на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.10.2010 у справі № 5020-4/159, що набрало законної сили 06.11.2010, судом було видано наказ, який позивачем спрямовано для виконання до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі.
В ході примусового виконання вищезазначеного рішення суду, нежитлові приміщення загальною площею 82,20 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська, 22 -були повернуті Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, про що державним виконавцем складено Акт від 28.09.2011.
Таким чином, орендар до 28.09.2011 безпідставно користувався орендованим майном після розірвання договору за рішенням суду, чим порушив умови договору.
Наведене стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (з наступними змінами і доповненнями) унормовано, що даний Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі -підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Враховуючи, що об'єктом оренди було комунальне майно, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також норми спеціального законодавства в сфері оренди комунального майна, яким є Закон України „Про оренду державного та комунального майна".
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, 06.11.2006 між сторонами укладено Договір № 297-06, який за своєю правовою природою та ознаками є договором оренди.
Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України та частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Протоколом від 24.05.2007 були внесені зміни та доповнення до пункту 3.2. договору оренди № 297-06 від 06.11.2006, згідно яким орендна плата складає 1287,45 грн за місяць оренди з застосуванням індексів інфляції станом на січень 2007 року та перераховується орендатором орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.
Частиною третьою статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
За змістом частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.10.2010 у справі № 5020-4/159 Договір оренди нерухомого майна № 297-06 від 06.11.2006 розірвано, а приватне підприємство „Астарта" зобов'язано на підставі Акта приймання-передачі повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської ради орендоване майно.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
За умовами Договору Орендар зобов'язався повернути орендоване майно протягом тижня з моменту припинення Договору в належному стані з урахуванням його зносу (пункти 2.5, 4.12 Договору).
Статтею 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, Договір оренди комунального майна № 297-06 від 06.11.2006 припинив свою дію з 06.11.2010 (дата набрання рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.10.2010 у справі № 5020-4/159 законної сили).
Відповідач свого обов'язку щодо негайного повернення орендованого за цим Договором майна не виконав, тобто є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Актом державного виконавця підтверджується, що орендоване майно було повернуто позивачу 28.09.2011. Таким чином, період прострочення відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна становить з 06.11.2010 по 27.09.2011.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення наведених приписів відповідачем не надано доказів сплати неустойки за користування орендованим майном протягом вищезазначеного періоду.
Судом перевірено розрахунок неустойки, наданий позивачем /а.с 7/, та визнано його вірним.
За викладених обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 49 592,02 грн є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2 . Стягнути з приватного підприємства "Астарта" (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 2, ідентифікаційний код 32634927, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, р/р 3321387070001 в ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) неустойку в розмірі 49 592,02 грн (сорок дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві грн 02 коп).
3. Стягнути з приватного підприємства "Астарта" (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 2, ідентифікаційний код 32634927, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, р/р 37188003000416 в ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 25750044) судовий збір у розмірі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 09.07.2012.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2012 |
Оприлюднено | 25.07.2012 |
Номер документу | 25159586 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Плієва Наталя Гурамівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні