5019/658/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" липня 2012 р. Справа № 5019/658/12 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛНЕТ - УКРАЇНА" до товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся -Агро" про стягнення 6 559, 68 грн. Суддя Гудзенко Я.О. Представники сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛНЕТ - УКРАЇНА" (далі–позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся -Агро" (далі –відповідач) про стягнення 6 559, 68 грн. боргу за поставлений товар. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.04.2012 порушено провадження у справі № 5019/658/12, розгляд якої призначено на 25.04.2012 р. У зв'язку з нез'явленням представників сторін в судове засідання 23.05.12 р. розгляд справи відкладено на 13.06.2012 р. В судове засідання 13.06.12 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення не вручений з підстав "адресат за даною адресою невідомий". Водночас представником позивача на вимогу ухвали суду було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про місцезнаходження відповідача - ТОВ "Полісся -Агро" станом на 11.06.12 року, в якому зазначено, що відповідач зареєстрований за іншою адресою. 13.06.12 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.07.12 р. у зв'язку з нез'явленням в засідання представника відповідача та за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи № 5019/658/12 до 09.07.2012 року включно. У судове засідання 04.07.12 р. представники сторін не з'явилися, хоча про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи (а.с. 46, 48). У відповідності з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Суд вважає достатніми матеріали справи для її розгляду у відсутності сторін у справі відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи. Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом. У судовому засіданні 04.07.12 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Рівненської області - ВСТАНОВИВ: 26 жовтня 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛНЕТ - УКРАЇНА" було направлено товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся -Агро" рахунок-фактуру № СФ-0000659, предметом якої було придбання товару на умовах та за ціною вказаною в ній. Відповідно до надісланого рахунка позивачем була оформлена видаткова накладна від 27.10.10 р. № РН-0000570 на суму 6 559,68 грн. заборгованість з оплати якої є предметом позову. Суд зазначає, що видаткова накладна № РН-0000570 від 27.10.10 р. про передачу відповідачу ламп в кількості 80 штук на суму 6 559, 68 грн. скріплена підписами уповноважених осіб та печатками як ТОВ "ПОЛНЕТ - УКРАЇНА" , так і ТОВ "Полісся -Агро" (а.с. 9), що є належним доказом у підтвердження отримання товару відповідачем. Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначена норма не визначає в якості обов'язкового реквізиту номер та дату договору, який може бути підставою для господарської операції, а лише вказує на обов'язковість, зокрема, зазначення змісту та обсягу господарської операції, якою, згідно ст. 1 Закону, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. У даному випадку накладна, яка скріплена печаткою відповідача, підтверджує здійснення позивачем господарської операції (передачі товару) та відповідачем - отримання товару, що викликає певні зміни у структурі зобов'язань. Крім того, отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреністю від 26.10.2010 р. № 264 виданою ТОВ "Полісся -Агро" на отримання ламп в кількості 100 штук від ТОВ "ПОЛНЕТ - УКРАЇНА" (а.с. 12). Згідно п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, зокрема, товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Таким чином вказана вище довіреність є належним доказом у підтвердження отримання товару відповідачем за накладною доданою позивачем до позовної заяви. Вказані докази надавались позивачем суду в оригіналі для огляду в судовому засіданні. Статтею 202 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Частинами 1, 3 Господарського кодексу України (далі–ГК України) визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо, у двадцятиденний строк після одержання договору. Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Оферта може мати письмовий вигляд коли вона має форму єдиного документа, тобто проекту договору, листа, телеграми тощо, що надсилаються акцептанту поштою чи за допомогою іншого технічного засобу зв'язку. Наслідком надання оферти є те, що коли адресат оферти відізветься й у будь-якій формі висловить згоду укласти договір на зазначених в оферті умовах, його слід визнати укладеним. Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Із змісту даної статті вбачається, що акцепт можливий й у вигляді конклюдентних дій, тобто здійснення особою, що отримала оферту, дій по виконанню вказаних в ній умов договору. Для конклюдентних дій характерно, що їх здійснення свідчить про волевиявлення особи укласти договір. Отже, відповідно до вищезазначених норм ЦК України, дослідивши матеріали, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку про те, що рахунком-фактурою від 26.10.2010 року № СФ-0000659 позивачем було направлено відповідачу пропозицію укласти договір та відповідачем було прийнято пропозицію позивача, про що свідчить відсутність будь-яких застережень щодо умов оферти у відповіді на пропозицію - видатковій накладній від 27.10.10 р. № РН-0000570 на суму 6 559,68 грн. та довіреності від 26.10.2010 р. № 264 виданою ТОВ "Полісся -Агро". Тобто, розбіжностей щодо умов зазначених в оферті не було, відповідачем було прийнято товар без зауважень та застережень. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги. 24 березня 2012 року позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою про оплату боргу за поставлений товар, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ТОВ "Полісся -Агро" від 30.03.12 р. та фіскальним чеком поштового відділення. Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив. Наявність заборгованості перед позивачем за поставлений товар та її розмір підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України не спростована. Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду. Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся -Агро" (35314, Рівненська область, Рівненський район, село Олишва, вул. Лісова, 1, код 31894444) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛНЕТ - УКРАЇНА" (23232, Вінницька область, Вінницький район, село Горбанівка, вул. Леніна, 2-А, код 34609976) 6 559 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 68 коп. заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. 3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛНЕТ - УКРАЇНА" (23232, Вінницька область, Вінницький район, село Горбанівка, вул. Леніна, 2-А, код 34609976) з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 31 грн. 50 коп. 4. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України. Повне рішення складено 09.07.2012 року Суддя Гудзенко Я.О.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2012 |
Оприлюднено | 26.07.2012 |
Номер документу | 25159616 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Гудзенко Я.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні