Рішення

від 03.07.2012 по справі 5020-643/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року справа № 5020-643/2012

за позовом Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в місті Севастополі (99007, м. Севастополь, вул. Олега Кошевого, 6)

до товариства з обмеженою відповідальністю спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство" (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

про стягнення заборгованості у розмірі 4 155,36 грн

Суддя Плієва Н.Г.,

за участю:

представника позивача - Чернікової Т.Є., довіреність б/н від 06.02.2012

представник відповідача - не з'явився

Суть спору:

Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство" про стягнення заборгованості у розмірі 4 155,36 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2012 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.07.2012.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що участь у господарських засіданнях це право сторони.

Оскільки явка представника відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження взаємовідносин сторін суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між державною аварійно-рятувальною службою управління ГУ МНС України в м. Севастополі і товариством з обмеженою відповідальністю спільне російсько-українське підприємство" Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство" (об'єкт) було укладено договір № 30.04/952 від 13.05.2009 на постійне та обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єктів та окремих територій.

Предметом договору є організація та здійснення «Аварійно-рятувальною службою» аварійно-рятувального обслуговування об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованій на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Вартість обслуговування і порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 4 Договору.

Так, вартість функціонування структурних підрозділів «Аварійно-рятувальної служби» у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 5 оперативних одиниць складає 12466,08 грн у тому числі ПДВ 2077,68 грн на рік. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджуючих документів (актів, відомостей обліку робочого часу, тощо). Плата за обслуговування об'єкта «Аварійно-рятувальною службою» здійснюється щомісячним перерахуванням коштів, у визначені строки, згідно з наданим рахунком.

Додатковою угодою від 25.01.2010 сторони дійшли згоди розірвати договір № 30.04/952 від 13.05.2009 з 01.03.2010.

Листом № 19/1152 від 18.03.210 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за договором № 30.04/952 від 13.05.2009 за листопад, грудень 2009 і січень, лютий 2010.

02.03.2012 Управління МНС України в м. Севастополі направило на адресу відповідача претензію № 02-25/831 та акт звірки взаєморозрахунків.

Несплата відповідачем заборгованості за договором у розмірі 4155,36 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги з постійного обслуговування об'єкта на виконання аварійно-рятувальних робіт в листопаді 2009 року на суму 1038,84 грн, в грудні 2009 року на суму 1038,84 грн, в січні 2010 року на суму 1038,84 грн, в лютому 2010 року на суму 1038,84 грн, а всього на загальну суму 4155,36 грн у вказаний період. Зазначена обставина підтверджується актами здавання-приймання послуги за договором від 30.11.2009, 31.12.2009 і 01.03.2010, які підписані сторонами.

До даного часу відповідач свій обов'язок щодо оплати наданих послуг не виконав, що також підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 25.06.2012, підписаним сторонами.

За таких обставин, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту третього Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розмірі мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Згідно з положеннями статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» з 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата складала 1073,00 грн, отже з вимог майнового характеру сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1609,50 грн (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви майнового характеру).

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1069,50 грн.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1641,00 грн, що є більш ніж встановлено законом.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету судового збору сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом в у сумі 31,50 грн (1641,00 грн - 1609,50 грн).

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське адміралтейство" (ідентифікаційний код 30394016, 99011, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, відомості щодо рахунків не відомі) на користь Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в місті Севастополі (ідентифікаційний код 08683257, 99007, м. Севастополь, вул. Олега Кошевого, 6) заборгованість у розмірі 4155,36 грн (чотири тисячі сто п'ятдесят п'ять гривень 36 коп), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп).

Повернути Управлінню Міністерства надзвичайних ситуацій України в місті Севастополі (ідентифікаційний код 08683257, 99007, м. Севастополь, вул. Олега Кошевого, 6) з державного бюджету м. Севастополя надмірно сплачений судовий збір у розмірі 31,50 грн (тридцять одна гривня п'ятдесят копійок).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 09.07.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва