Рішення

від 05.07.2012 по справі 5020-508/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року справа № 5020-508/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

(вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050)

до відповідача - Приватного підприємства "Кача-тур"

(вул. Червоноармійська, буд. 2-А, смт. Кача, м. Севастополь, 99804)

про стягнення 13 918,37 грн.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - не з'явився (клопотання);

Від відповідача - Гопеєв В.М. - директор, наказ № 1 від 12.11.2001 (копія наказу у матеріалах справи).

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства "Кача-тур" про стягнення 13 918,37 грн. страхового відшкодування.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак, 02.07.2012, до розгляду справи у засіданні суду, на адресу суду надійшов лист № 04-4755 від 27.06.2012, в якому представник позивача просив долучити до матеріалів справи додаткові документи та провести судове засідання за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування".

Також, у вищевказаному листі представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у засіданні суду надав письмове заперечення від 05.07.2012, в якому з позовними вимогами не погодився, вказавши на те, що відповідачеві не було відомо про ДТП, яка відбулась за участю застрахованого транспортного засобу, а також зазначив, що водій ОСОБА_2 не перебував з відповідачем у трудових відносинах та не є працівником ПП «Кача-тур».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством «Кача-тур»був одержаний у позивача поліс № ВС/6645551 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Полісом № ВС/6645551 було застраховано цивільно-правову відповідальність ПП «Кача-тур», а також інших осіб -ОСОБА_2 та ОСОБА_3, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу DACIA Logan 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 на період з 02.11.2009 до 01.11.2010 включно.

Вказаним полісом були встановлені наступні ліміти відповідальності:

- за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 51 000,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча грн.);

- за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн.).

Франшиза визначена у розмірі 510,00 грн.

Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 15.01.2010 встановлено, що 25.12.2009 приблизно о 23:15 у м. Севастополі по вул. М. Музики - О. Кошевого, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Дачия», державний номер НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг при виїзді з другорядної дороги на головну не поступився дорогою автомобілю «Шевролет», державний номер НОМЕР_2, який наближався до даного перетину проїжджих частин по головній дорозі справа, що призвело до зіткнення та ушкодження транспортних засобів, і тим самим спричинив ДТП. Також, у цій постанові встановлено вину правопорушника - ОСОБА_2, у зв'язку з чим останній був притягнутий до адміністративної відповідальності, з призначенням покарання у вигляді штрафу у доход держави у розмірі 340,00 грн.

Як вбачається з довідки № 8541135 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої Відділом Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі (арк. справи - 20), пошкоджений транспортний засіб -легковий автомобіль CHEVROLET AVEO номерний знак НОМЕР_4 належав ОСОБА_5 та був застрахований у ЗАТ «СК «АХА Україна».

Матеріалами справи підтверджено, що страхові ризики, пов'язані з володінням, користуванням та експлуатацією транспортного засобу CHEVROLET AVEO номерний знак НОМЕР_4 застраховані у ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна»за відповідним договором страхування серії ИБ № 2117250 (арк. справи -11-15).

На виконання умов вказаного договору, ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна»був складений страховий акт № 48/10/05/27 від 01.03.2010 (арк. справи - 38), згідно якого сума страхового відшкодування склала 16 464,34 грн., та здійснено оплату авторемонтних робіт пошкодженого автомобілю у сумі 16 464,34 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 4548 від 02.03.2010 (арк. справи - 39), після чого звернулось у регресному порядку до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" щодо відшкодування вказаної суми.

ПАТ "Просто-страхування", у свою чергу, був складений страховий акт від 23.03.2011 (арк. справи - 41), згідно якого його комісія дійшла висновку про відповідність події умовам страхування ПП «Кача-тур»і є страховим випадком по ризику «дорожньо-транспортна пригода»та встановила розмір виплати на рівні 13 918,37 грн.

Згідно з розпорядженням № 001509 від 28.03.2011 (арк. справи - 42) ПАТ "Просто-страхування" мало здійснити перерахування грошових коштів у сумі 13 918,37 грн. на розрахунковий рахунок ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна», проте, вказані грошові кошти були зараховані за угодою про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 13.04.2011, укладеною між вказаними страховиками (арк. справи - 43).

Враховуючи те, що ПП «Кача-тур»не повідомила ПАТ "Просто-страхування" про спричинену застрахованим транспортним засобом дорожньо-транспортної пригоди, позивач звернувся до відповідача з відповідною регресною вимогою на суму 13 918,37 грн. (арк. справи - 44), яка була одержана відповідачем, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням (арк. справи - 45), проте, була залишена ним без відповіді та виконання.

За викладених обставин позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача, як страхувальника транспортного засобу, водій якого спричинив ДТП, суми страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 13 918,37 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-ІV від 01.07.2004 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У відповідності зі статтею 22 Закону України № 1961-ІV від 01.07.2004 при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 28 Закону України № 1961-ІV від 01.07.2004 передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно зі статтею 29 цього ж Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані, зокрема, з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Відповідно до статті 33 вказаного Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Проте, відповідачем не надано суду доказів неможливості повідомлення водієм ОСОБА_2 страховика про таку, що відбулась дорожньо-транспортну пригоду.

Підпунктом «ґ»п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 вищевказаного Закону передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Вказаною нормою передбачене право страховика, який виплатив страхове відшкодування вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Довідкою № 8541135 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою Відділом Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі (арк. справи - 20), підтверджено, що на момент вчинення ДТП транспортний засіб DACIA LOGAN номерний знак НОМЕР_1 належав ПП «Кача-тур», яке і виступило страхувальником за вищевказаним полісом № ВС/6645551 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, відповідач є особою, яка має відшкодувати збитки у межах виплаченого страхового відшкодування в регресному порядку.

Доводи відповідача, наведені у вищезазначеному запереченні від 05.07.2012, щодо неналежності йому вищевказаного транспортного засобу і щодо того, що йому не було відомо про дорожньо-транспортну пригоду, судом до уваги не приймаються з урахуванням наступного.

Обов'язок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, передбачений статтею 1187 Цивільного кодексу України не ставиться у залежність від того факту, чи знав його власник про спричинення ним шкоди.

Стосовно ж належності транспортного засобу не відповідачеві, а іншій особі, відповідачем не надано суду відповідних документів, тоді як статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тобто саме відповідачем мали бути доведені вищевказані обставини, на які він посилався, як на підставу своїх заперечень проти даного позову.

До того ж, як вже зазначалось, неналежність транспортного засобу відповідачеві, на день вчинення дорожньо-транспортної пригоди, спростовується довідкою № 8541135 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою Відділом Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі (арк. справи - 20).

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника відповідача про складення повного рішення 09.07.2012.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кача-тур" (вул. Червоноармійська, буд. 2-А, смт. Кача, м. Севастополь, 99804, ідентифікаційний код 31709975, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673, п/р 26503441 в АТ "Райффайзен БАНК АВАЛЬ", МФО 300335, або на інші рахунки) 13 918,37 грн. витрат по сплаті страхового відшкодування , а також 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 09.07.2012.

Суддя С. М. Альошина