Ухвала

від 03.07.2012 по справі 10/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д в і д ( с а м о в і д в і д ) с у д д і

"03" липня 2012 р. Справа № 10/53 Суддя господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович

Розглянувши заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -релігійної організації Української Православної Свято-Миколаївської церкви Київського Патріархату про відвід господарському суду Чернівецької області

За позовом Релігійної організації Української Православної Свято-Костянтинівської церкви

до відповідачів Сільської ради с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області.

Виконавчий комітет Сільської ради, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -релігійна організація Української Православної Свято-Миколаївської церкви Київського Патріархату

про скасування та визнання нечинними рішень виконавчого комітету сільської ради.

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2010 року Релігійна організація Української Православної Свято-Костянтинівської церкви звернулася з позовом до Сільської ради села Ошихліби про скасування та визнання нечинними рішення виконавчого комітету Ошихлібської сільської ради від 03.04.2008 р. № 32/5 „Про оформлення права комунальної власності на незавершену будівництвом будівлю нової церкви" та рішення 23 сесії 5 скликання Ошихлібської сільської ради від 16.10.2009 р. № 81-ХХІІІ/09 „Про розгляд заяви".

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 07 жовтня 2011 року по даній справі № 10/53 позов задоволено. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 03 квітня 2008 року № 32/5 "Про оформлення права комунальної власності на незавершену будівництвом будівлю нової церкви". Визнано недійсним рішення ХХІІІ сесії V скликання Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 16 жовтня 2009 року № 81-ХХІІІ/09 "Про розгляд заяви". Стягнуто з Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області (с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04417530) на користь релігійної організації Української Православної Свято-Костянтинівської церкви (с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 22852086) 170 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.01.2012 року постановою Львівського апеляційного господарського суду по справі № 10/53 рішення господарського суду Чернівецької області від 07 жовтня 2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03 квітня 2012 року по даній справі касаційну скаргу Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року та рішення господарського суду Чернівецької області від 07 жовтня 2011 року скасовано, справу № 10/53 передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

З метою виконання вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції, які відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, ухвалою суду від 07.05.2012 р. залучено до участі у справі іншого відповідача - Виконком Ошихлібської сільської ради та витребувано від позивача додаткові докази, зокрема, статути (положення) релігійних організацій та інших документів, що стосується їх діяльності, пов'язані з тотожністю (чи не тотожністю) Ошихлібської апостольської православної церкви Костянтина і Єлени та Релігійної організації Української Православної Свято-Костянтинівської церкви.

В судовому засіданні 29.05.2012 р. представник позивача подав довідку Української Православної Церкви Консисторія Чернівецько-Буковинської Єпархії від 24.04.2012 р. № 309 в якій зазначається що Свято-Костантинівська церква Української Православної Церкви в с. Ошихліби Кіцманського благочиння (району) Чернівецької області і Апостольська Православна церква свв. Костянтина і Єлени, що в селі Ошихліби Кіцманського благочиння (району) Чернівецької області -це одна і та же храмова споруда і. відповідно, одна і та же юридична особа.

Представники відповідача - Сільської ради с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області та третьої особи в судовому засіданні зазначили, що дана довідка не може підтверджувати ті обставини які в ній зазначені та звернулися з клопотанням про відкладення розгляду справи для перевірки законності та достовірності вищеназваної довідки.

Ухвалою суду від 29.05.2012 р. розгляд справи відкладено для надання сторонам часу та можливості подати докази та документи, які спростовують обставини, вказані у довідці № 309 від 24.04.2012 р., судове засідання призначено на 19.06.2012 р.

19.06.2012 р. представники відповідачів в судове засідання не з'явилися.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (релігійна організація Української Православної Свято-Миколаївської церкви Київського Патріархату), звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.06.2012 р. розгляд справи відкладено на 03.07.2012 р.

19.06.2012 р. о 12.50 год. в канцелярію господарського суду Чернівецької області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -релігійної організації Української Православної Свято-Миколаївської церкви Київського Патріархату подано заяву про відвід господарському суду Чернівецької області в цілому.

Відвід мотивований тим, що ознайомившись з ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.05.2012 р., заявник вважає, що при розгляді даної справи суддя Миронюк С.О. здійснював не по суті спору згідно позовної заяви та штучно скоригував строки позовної давності судової тяганини ще з 25.05.2005 р. та вбачає суть спору на п'ять років пізніше, тобто 30 вересня 2010 р. з метою щоб приховати, а потім поступово анулювати сущі факти, також, заявник вказує на те, що суддя Миронюк С.О. розглядає справу не по вимозі змісту позовної заяви, а про зовсім інше питання, нібито по вимозі позивача про те, як суд повинен визнати одну із чотирьох назв церкви в селі Ошихліби.

Крім того, заявник у своїй заяві вказує на те, що ряд суддів господарського суду Чернівецької області придушують правду релігійної організації Української Православної Свято-Миколаївської церкви Київського Патріархату та виконують вказівки голови суду Желіка Б.Є протягом багатьох років. Заявник вказує також на те, що суддя Миронюк С.О. головуючий по даній справі радиться з головою суду.

У судовому засіданні 03.07.2012 р. представники релігійної організації Української Православної Свято-Миколаївської церкви Київського Патріархату заявлений відвід в усній формі підтримали.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання 03.07.2012 р., розглянувши заявлений відвід, суд дійшов висновку, що у справі відсутні передбачені ст. 20 ГПК України обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді і які можуть бути підставами для задоволення заяви про відвід.

Так, статтею 20 ГПК України визначено, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 сторони, треті особи або прокурор можуть заявити відвід лише тим суддям, які беруть участь у розгляді конкретної справи, а не всім взагалі суддям того чи іншого господарського суду, заявлення відводу голові господарського суду чи його заступнику можливе лише у разі прийняття ними справи до свого провадження.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Заявником не подано жодних доказів, що головуючий суддя є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи або що він зацікавлений у результаті вирішення справи, або радився будь з ким, як вирішити дану справу.

У свою чергу суд вважає за необхідне зазначити, що у разі незгоди заявника з процесуальними діями головуючого судді при розгляді справи, останній не позбавлений права оскаржити рішення суду у даній справі у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, а вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди здійснюють правосуддя самостійно і є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права, а втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За таких обставин, зазначені заявником твердження про упередженість та залежність суддів господарського суду Чернівецької області або головуючого судді у даній справі є голослівними та розцінюються як тиск і неповага до суду.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що поданий відвід є немотивованим, адже не встановлено жодних обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді, а відтак у його задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 126 Конституції, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні відводу відмовити.

Суддя С.О. Миронюк.