Постанова

від 10.07.2012 по справі 5008/315/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.12 Справа № 5008/315/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання М. Мельник

за участю представників сторін:

від позивача -Никитюк Н. О. -представник

від відповідача (апелянта) -Осташук О. В. -представник

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Перспектива», м. Мукачево, Закарпатська область № 23 від 28.05.2012р

на рішення господарського суду Закарпатської області від 25.04.2012 р. (суддя Швед С.Б.)

у справі № 5008/315/2012

за позовом ДП «Виноградівське лісове господарство», м. Виноградів, Закарпатської області

до відповідача ТОВ «Перспектива», м. Мукачево, Закарпатської області

про стягнення 7 380, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.04.2012 р. у справі № 5008/315/2012 задоволено позов ДП «Виноградівське лісове господарство», м. Виноградів, Закарпатської області, з ТОВ «Перспектива», м. Мукачево, Закарпатської області на користь позивача стягнуто 7 380, 90 грн. та 1 609, 50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що проведеною контрольно-ревізійним відділом у Виноградівському районі ревізією фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт ревізії № 05-16/15, встановлено факт реалізації необробленої деревини за цінами нижчими, ніж склалися на останньому аукціоні, чим порушено п. 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 р. № 42.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що ТОВ «Перспектива»належним чином, в повному обсязі виконало взяті на себе зобов'язання по договору № 20 купівлі-продажу лісопродукції від 15.04.2009 р., сплативши позивачу за товар ціну, яка була встановлена умовами даного договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апелянта, мотивує свої заперечення тим, що відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Так, позивач вважає, що ціна у договорі не відповідає цінам, що склались на останньому аукціоні з продажу необробленої ділової деревини. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що 15.04.2009 р. між ДП «Виноградівське лісове господарство»(продавець) та ТОВ «Перспектива»(покупець) укладено договір № 20 купівлі-продажу лісопродукції, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується відпустити покупцеві 240 м куб. лісопродукції -породи дуб, 210 м куб. лісопродукції - породи бук.

Ґатунок, розміри, об'єм та вартість (292 620 грн.) продукції, яку зобов'язувався продати позивача та придбати відповідач, визначена у п. 1.2 договору.

Згідно п. 1.2 договору, покупець зобов'язувався оплатити та прийняти товар, що відповідає наведеним у п. 1.2 умовам, згідно отриманого товару та виставленого рахунку протягом 3 банківських днів.

На виконання умов укладеного договору 22, 27 та 28.04.2009 р. ТОВ «Перспектива»придбало у позивача лісопродукцію за цінами, встановленими згідно п. 1.2 укладеного між сторонами договору.

Факт придбання відповідачем лісопродукції за вказаними у договорі цінами підтверджується товарно-транспортною накладною №№ SGS-FM/COC-2273 D 000338 від 22.04.2009 р., SGS-FM/COC-2273 D 000342 від 27.04.2009 р., SGS-FM/COC-2273 D 000348 від 27.04.2009 р., SGS-FM/COC-2273 D 000345 від 28.04.2009 р.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що договір № 20 купівлі-продажу лісопродукції від 15.04.2009 р. не визнавався недійсним, будь-які зміни, в тому числі щодо ціни товару, до нього не вносилися. Також позивач не заявляв жодних претензій до ТОВ «Перспектива»щодо вартості продукції і не виставляв інших рахунків на відмінну від вказаної у договорі суму.

Враховуючи, що ТОВ «Перспектива»прийняло від відповідача товар та сплатило ціну за нього, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору, зокрема п. 1.2, апеляційна інстанція дійшла висновку, що відповідач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання по укладеному договору купівлі-продажу, не порушуючи умов договору.

Натомість, суд першої інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин ст. 611 ЦК України, вказав, що відповідачем порушено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини.

Так, згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Тобто, для застосування наслідків, передбачених даною статтею, необхідною умовою є порушення винною стороною зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач належним чином, у відповідності до умов договору, виконав взяті на себе зобов'язання перед позивачем. Доказів протилежного суду не надано, у матеріалах справи такі відсутні.

Крім цього, місцевий господарський суд, вказуючи на порушення п. 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, зазначає, що встановлено факт реалізації необробленої деревини за цінами нижчими, ніж склалися на останньому аукціоні і вимогою ДКРС України від 19.12.2011 р. № 05/1086 зобов'язано директора ДП «Виноградівське ЛГ»забезпечити відшкодування втрачених доходів підприємства. В той час, неможна вважати доведеним факт, що ТОВ «Перспектива», як покупець по договору , порушило вимоги Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини.

Згідно ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, оскільки в діях відповідача відсутня будь-яка вина по відношенню до контрагента по договору, то, відповідно, до нього не можуть застосовуватись наслідки за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Перспектива», м. Мукачево, Закарпатська область задоволити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 25.04.2012 р. у справі № 5008/315/2012 скасувати. Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову ДП «Виноградівське лісове господарство», м. Виноградів, Закарпатської області до ТОВ «Перспектива», м. Мукачево, Закарпатська область про стягнення 7 380, 90 грн. збитків відмовити.

3. Стягнути з ДП «Виноградівське лісове господарство», вул. Копанська, 178, м. Виноградів, Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22114556) на користь ТОВ «Перспектива», вул. Брегівська, 55, м. Мукачево, Закарпатська область (ЄДРПОУ 3022054) 804, 75 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 13.07.2012 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.