Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а-4019/12/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2012 р. 13:12 Справа №2а-4019/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Бебешко М..В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Лаб"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.11р. №0029681501

за участю представників:

позивача - Бойко С.О., довіреність №б/н від 19.04.12р.;

відповідача - не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим-Лаб» (далі - позивач, ТОВ «Крим-Лаб») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.11р. №0029681501, мотивуючи свої вимоги тим, що зазначене рішення прийняте із порушенням норм податкового законодавства.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим-Лаб» 08.07.08р. зареєстроване Державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим у якості юридичної особи (а.с. 56).

15.11.11р. за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Крим-Лаб», було складено Акт №16711/15-1/35983820, згідно з яким було зафіксовано порушення позивачем п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України у зв'язку з тим, що в декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду» платником податків вказано 63424,00грн. Згідно з уточненою декларацією за 1 квартал 2011 року від 08.08.11р. №9006198414 рядок 07 (об'єкт оподаткування) складає «63424,00грн.», в т.ч. збиток 2010 року - 88390,00грн., збиток 1 кварталу 2011 року 0,00грн. Згідно даних ДПІ рядок 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року повинен складати 0,00грн.

На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку про заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток на 14588,00грн. (а.с. 11).

За висновками Акту камеральної перевірки №16711/15-1/35983820, відповідачем на адресу позивача направлено податкове повідомлення рішення від 24.11.11р. №0029681501, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 14588,00грн. (а.с. 10).

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України(якій діє на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На час проведення відповідачем камеральної перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до приписів пункту 2 підрозділу 2 розділу XIX. «Прикінцеві положення» Податкового Кодексу при визначені валових витрат та об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств до 01.04.11р. необхідно керуватись нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст. 28 із наступними змінами).

Отже, при формуванні податкової звітності по податку на прибуток за 2010 р. та за 1 квартал 2011 р. підлягали застосуванню норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року мав від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягала включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснювався з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст. 22 цього Закону. Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Проаналізувавши наведені вище положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», можна зробити висновок про те, що у 1 кварталі 2011 року сума збитків, які утворились станом на 01.01.10р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включались до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, мали бути враховані як від'ємне значення об'єкту оподаткування платника податку на прибуток у податковій звітності за 1-й квартал 2011 р.

Суд зазначає, що, як вказано вище, починаючи з 2 кварталу 2011 року, при розрахунку доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми ПК України .

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У п. 150.1. ст.150 ПК України зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вивчивши зміст наведених вище положень ПК України, приймаючи до уваги порядок визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток, встановлений у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», який застосовувався до 01.04.11р., суд прийшов до висновку,що при формуванні податкової звітності по податку на прибуток за другий квартал 2011 року мали прийматись до уваги показники податкової звітності за перший квартал 2011 року, в тому числі і від'ємне значення,сформоване за підсумками діяльності в 2010 році. Зміст п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011році збитків, які виникли до 01.01.11р., в наслідок чого такі збитки мають бути врахованими у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Вказана позиція викладена в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.11р. N 04-39/10-1160.

Матеріали справи свідчать про те,що позивач при складанні декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, керуючись наведеними вище положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включив від'ємне значення об'єкту оподаткування минулого податкового періоду - 2010 року - до складу валових витрат І кварталу 2011 року в стр. 04.9 Декларації на прибуток за І квартал 2011року у сумі 88390,00грн., в наслідок чого розмір валових витрат за вказаний період часу склав 534090,00грн.(рядок 06), валових доходів - 534245,00грн. (рядок 03), від'ємне значення об'єкта оподаткування склало 63424,00 грн. (рядок 07 уточнюючої декларації). Як вбачається з матеріалів справи в декларації з податку на прибутку за ІІ квартал 2011 р. до рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду» була також включена сума від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року.

За таких обставин , приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів невірного визначення позивачем показників податкової звітності по податку на прибуток за 2010 р. та за 1 квартал 2011 року, суд приходить до висновку,що від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року розраховано відповідачем без дотримання порядку ,встановленого чинним законодавством України, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п.1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Позивач, відповідно до заявлених ним вимог, у тому числі, просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.11р. №0029681501.

Проте враховуючи, що визнання оскаржуваного рішення нечинним не буде в повному обсязі слугувати захистом порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.11р. №0029681501.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 23.05.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 28.05.12р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 24.11.11р. №0029681501 про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 14588,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Лаб» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 4, ЄДРПОУ 32361803) 145,88грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.