Постанова

від 08.06.2012 по справі 2а-5037/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-5037/12/0170/27 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013 ПОСТАНОВА Іменем України   08 червня 2012 р. (10:25) Справа №2а-5037/12/0170/27 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Карпенко Л.П.,без  участі представників  сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу         за позовом   Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим           до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіть"               про стягнення  Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим  звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіть» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток та штрафних санкцій у сумі 2323,08 гривень. Ухвалами Окружного адміністративного суду від 18.05.12р. відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час, місце і дату слухання справи належним чином повідомлений за адресою реєстрації юридичної особи, поштовий конверт повернувся з відміткою  відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання". Згідно із ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка  вручена належним чином. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:           Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.           Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України “Про державну податкову службу в України”, відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються   зокрема Державна податкова інспекція в АРК . Відповідно до ст.8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.           Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до п.п 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1). Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. (п.49.2, ст.49 ПК України). Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіть"  було зареєстровано як юридична особа 12.10.2004 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію, узятий на облік в органи державної податкової служби 27.10.2004року (а.с.8-9). На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011рік №280654 від 12.04.2011року наданою відповідачем до ДПІ в м. Сімферополі самостійно визначена сума податку до сплати до сплати - 5752,00 грн., частково сплачено на суму  4527,92грн. Заборгованість складає  1224,08грн. До теперішнього  часу сума не сплачена. На підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011рік №96531 від 18.04.2011року наданою відповідачем до ДПІ в м. Сімферополі самостійно визначена сума податку до сплати  до сплати – 1098,00 грн.( а.с. 11-12). До теперішнього  часу сума не сплачена.         Матеріали справи свідчать про  те, що  20 квітня 2011 року на підставі п. 1, п.3 ст. 10 Закону України « Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII, п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст.20 та п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010року № 2755 2011року позивачем було проведено камеральну перевірку своєчасності подання звітності з податку на прибуток, за результатами якої було встановлене порушення – не своєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010рік ( граничний термін подання декларації 09.02.2011рік; фактично декларація подана – 12.04.2011р.), про що був  складений Акт перевірки № 5226/15-1 від 20.04.2011 року (а.с.13).          На підставі зазначеного вище, позивачем 17 травня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00117215010 на суму 1,00 грн., яке було направлене відповідачу поштою та отримано останнім 17.05.2011року, про що свідчить відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення ( а.с. 14).        13.04.2011 року позивачем була направлена податкова вимога №1/3129 на загальну суму 1224,08 гривень, проте конверт було повернуто з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 15).       Згідно з п. 16.4 ст. 16 Закону України №334/94-ВР податок  за  звітний період сплачується його платником до   відповідного   бюджету   у   строк,  визначений  законом  для квартального  податкового  періоду.             Відповідно до  ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані, зокрема, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим; своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.           Згідно п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий  орган  зобов'язаний  самостійно визначити суму грошових зобов'язань,  зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування  та/або  зменшення  (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми  податку  на  додану вартість платника податків, передбаченим цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник  податків  не  подає  в  установлені   строки податкову (митну) декларацію.           На час виявлення порушення з боку відповідача, відповідальність за порушення податкового законодавства визначена Податковим кодексом України (далі –ПК України) пунктом 120.1 статті 120 якого визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.   Пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Також згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. За матеріалами справи вбачається, що порушення податкового законодавства в частині несвоєчасного подання  податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 р.  було вчинено відповідачем після набрання чинності Податковим кодексом України. Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Таким чином, штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні встановлюються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинено порушення податкового законодавства в частині неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік, а саме в період з 1 січня по 30 червня 2011 року. Таким чином, при застосуванні до відповідача штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн. за неподання податкової звітності з податку на прибуток за 2010 рік, позивачем застосовано до спірних відносин приписи п. 120.1 ст. 120, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Суд зазначає, що згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України). Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України). Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України). Відповідно до п. 59.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги. Таким  чином, податкові вимоги позивача  були узгоджені з відповідачем. Згідно з наданим розрахунком, сума заборгованості станом на  день розгляду справи становить 2323,08 гривень (а.с. 4). Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2323,08грн. обґрунтованими, у зв'язку з чим  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України. Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги  задовольнити повністю. 2.Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіть"  (95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Беспалова, б.47Б, ЄДРПОУ 33187373) до державного бюджету м. Сімферополь  податковий борг з податку на прибуток у розмірі 2323 (дві тисячі триста двадцять три ) гривні 08 копійок, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у  банках, а саме: -АТ «Сведбанк» (публічне), МФО 300164, р/р № 26057047110001, ( укр. грн.), р/р № 26002047110001( укр. грн.), р/р №26002047110001(Євро) р/р № 26002047110001( Долар США); ПАТ «Діамантбанк» , МФО 320854, р/р № 2605939410970( укр. грн.),р/р № 2600439410970 ( укр. грн.); р/р № 2600439410970 ( Євро); р/р №2600439410970 ( Долар США); р/р № 25600439410970 ( Юань ренмінбі). Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.    Суддя                                                                Аблякимов Е.Е.