Постанова

від 24.05.2012 по справі 2а-2013/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 р. Справа №2а-2013/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М.,

при секретарі Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Калінчук К.В., довіреність від 13.03.2012 року;

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Універсальна машинобудівельна група"

про скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Універсальна машинобудівельна група" про скасування державної реєстрації змін до установчих документів стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Універсальна машинобудівельна група" вчинену Державним реєстратором виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про зміну місцезнаходження з Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ, вул. Васильева, буд. 30, кв. 30 на АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Бородіна, 20-а.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 24.05.2012 року наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлене наступне.

Порядок створення, діяльності та припинення юридичних осіб, у тому числі господарських товариств, регламентується, зокрема, Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлюються загальні правила про припинення юридичних осіб в результаті їх ліквідації, у тому числі, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, зокрема, у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про господарські товариства" товариство ліквідується: в) на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства.

Порядок ліквідації юридичної особи передбачений статтями 111, 112 Цивільного кодексу України.

Таким чином, юридична особа може бути ліквідована в примусовому порядку (на підставі рішення суду).

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи визначається розділом IV Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Відповідно до статті 33 вказаного Закону юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, згідно із статтею 239 Господарського кодексу України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, до яких поряд з іншими, зокрема, належить скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 249 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" наведено перелік підстав для здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи за рішенням суду, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Підстави та порядок внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису регламентується статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Універсальна машинобудівельна група" (ЄДРПОУ 32130567) зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 11.04.2005 року за адресою місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Васильева, буд. 60, кв. 31, та 15.12.2011 року були внесені зміни до відомостей, а саме місцезнаходження відповідача: 95000, АР Крим, місто Сімферополь, Київський район, вул. Бородіна, буд. 20-а, про що свідчить довідка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.02.2012 року.

Відповідно до відомості із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є: 95000, АР Крим, місто Сімферополь, Київський район, вул. Бородіна, буд. 20-а.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Абзацом шостим статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відповідних реєстраційних карток (ч. 1 ст. 17 Закону). Внесення записів до Єдиного державного реєстру здійснюється на підставі відповідних реєстраційних карток посадовими особами, які відповідно до Закону здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто державними реєстраторами.

Відповідно до частини 11 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяцю, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу, реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Судом встановлено, що 15.12.2011 року до Єдиного державного реєстру був внесений запис щодо зміни місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 12 статті 19 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлений порядок, відповідно до якого, у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до статті 18 Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що відомості про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Універсальна машинобудівельна група" за адресою у м. Сімферополі від 15.12.2011 року є останніми записами у Державному реєстрі на час розгляду справи.

За частиною 3 статті 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Позивачем не надано відомостей, яки б свідчили про повідомлення реєстратора виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про відсутність відповідача за місцем реєстрації у м. Сімферополі.

Відповідно до статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За статтею 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Порядок направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням органом державної податкової служби встановлено розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за N 1439/18734 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 12.2 розділу XII Порядку у разі виявлення факту відсутності платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання) складається акт перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта (пункт 12.3 розділу XII Порядку).

Щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. До Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту (пункт 12.4 розділу XII Порядку).

Якщо запит формується засобами АІС "РПП", то до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб відповідного рівня автоматично вносяться дані про подання запиту (змінюється стан платника податків). Якщо запит формується без використання АІС "РПП", то копія запиту надається до підрозділу реєстрації та обліку платників податків для внесення відповідної відмітки до названих баз даних (змінюється стан платника податків).

Запити на встановлення місцезнаходження (місця проживання) оформлюються на кожного платника податків окремо, незалежно від кількості несплачених видів податків, зборів та інших платежів. Підрозділ податкової міліції не пізніше 10 календарних днів з часу отримання запиту в обов'язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу (за встановленою формою) та копію такого повідомлення надає підрозділу реєстрації та обліку платників податків.

Підрозділ реєстрації та обліку платників податків не пізніше наступного робочого дня після отримання від підрозділу податкової міліції інформації щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків готує та надає керівнику (заступнику керівника) органу державної податкової служби пропозиції щодо зміни стану платника податків у вигляді переліку для затвердження із зазначенням стану платника, який внесено до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, та нового стану. До переліку додаються надані підрозділом податкової міліції матеріали щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків, зазначених у переліку.

На підставі затвердженого керівником (заступником керівника) переліку, підрозділ реєстрації та обліку платників податків вносить відповідні зміни щодо стану платника податків до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, структурні підрозділи органу державної податкової служби вносять пропозиції у вигляді висновку керівнику (заступнику керівника) органу державної податкової служби про доцільність/недоцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи її за місцезнаходженням.

У разі прийняття керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби рішення про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням, підрозділ реєстрації та обліку платників податків формує та надсилає державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП.

В порушення обов'язку кожної сторони надавати відомості, на яки вона посилається як на обґрунтування її доводів або заперечень, визначених статтею 71 КАС України, позивачем не надано доказів прийняття керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби рішення про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням та спрямування повідомлення за формою №18-ОПП.

Разом з тим, суд звертає увагу на норми частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини у сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише у тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Між тим, судом встановлено, що податковою інспекцією не наведено доводів здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування. Відтак, суд вважає безпідставними доводи контролюючого органу та відсутніми підстави для припинення юридичної особи.

Зазначеної думки також підтримується ї Вищий адміністративний суд України у рішенні від 21.12.2011 року по справі №К-29241/09.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанову складено 29.05.2012 року.

На підставі викладено, керуючись ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.