Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-4827/11/0170/2

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2012 р. Справа №2а-4827/11/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Сімеїзської селищної ради «Управління Житлово-комунального господарства»

до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК

про скасування рішення.

за участю представників:

від позивача - Лосєва С.Г. - пред-к, дов.№6 від 05.012012 р.

від відповідачів - не з'явився.

Суть спору: Комунальне підприємство Сімеїзської селищної ради «Управління Житлово-комунального господарства» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення № 21 від 23.03.2011 р. Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим (далі відповідач) про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін. Вимоги мотивовані тим, що відповідач за результатами проведення перевірки позивача виніс рішення про накладення адміністративно-господарських санкцій без з'ясування всіх обставин справи, при неповному вивченні всіх необхідних документів.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.07.2011 р., представник позивача заявив клопотання про призначення у справі судової бухгалтерської експертизи. Представник відповідача проти клопотання про призначення експертизи не заперечував, запропонувавши питання для вирішення експерту.

Суд ухвалою від 12.07.2011 р. провадження по справі зупинив до отримання експертного висновку.

10.02.2012 р. від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим надійшов експертний висновок № 113 від 12.01.2012 року.

Суд ухвалою 11.02.2012 р. поновив провадження по справі.

У судовому засіданні 15.03.2012 р. представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Суд ухвалою від 15.03.2012 р. зупинив провадження по справі до встановлення правонаступника відповідача, надіслав запит до Міністерства економічного розвитку України щодо повідомлення про правонаступника Державної інспекції з контролю за цінами в АРК.

До суду 18.05.2012 р. надійшло повідомлення Міністерства економічного розвитку України, в якому зазначено ,що станом на 07.05.2012 р. Державна інспекція з контролю за цінами в АРК з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій не виключена.

Ухвалою від 21.05.2012 р. було поновлено провадження по справі.

У судове засідання , яке відбулось 05.06.2012 р. , відповідач явку свого представника не забезпечив , про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, представник позивача наполягав на задоволені позову, розгляді справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, участь його представника у минулих засіданнях, наявність доказів реєстрації Державної інспекції з контролю за цінами в АРК в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Відповідач провів планову перевірку позивача з питань дотримання ним вимог чинного законодавства щодо порядку формування та застосування цін. За результатами зазначеної перевірки 18.03.2011 р. був складений акт № 0078 , в якому зафіксовано, що,зокрема, позивачем в порушення п.4 рішення 39 сесії 5 скликання Сімеїзської селищної ради №6 від 30.01.2009 р. при нарахуванні та стягненні плати за послуги з вивезення ТПВ застосовувався завищений рівень рентабельності, в наслідок чого розмір необґрунтовано отриманої виручки склав 81649,57 грн.

Відповідач 23.03.2011 р. прийняв рішення № 21 , згідно з яким за порушення позивачем Рішення 39 сесії 5 скликання Сімеїзської селищної ради №6 від 30.01.2009 р.,керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» , вирішив вилучити у нього 84303 грн. - необґрунтовано отриманої виручки та 168606 грн. - штрафу.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотримання визначені у Законі України "Про ціни і ціноутворення". У ст.14 зазначеного закону встановлено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету , крім того в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів № 298/519 від 03.12.2001 р. затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових(штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами ( далі Інструкція № 298), яка зареєстровано в Мінюсті України 18.12.2001 р. за № 1047/6238.

У п. 1.4 Інструкції № 298 визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними порядку встановлення та застосування цін і тарифів. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, на які накладаються економічні санкції, є, застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Згідно з п. 1.5. Інструкції № 298 підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Необгрунтовано одержані суб'єктами господарювання в наслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами (п. 1.6 Інструкції № 298).

Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 Закону). Ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження органів місцевого самоврядування у галузі встановлення тарифів, щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальній власності відповідної територіальної громади.

Ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону). Згідно зі ст. 73 Закону акти ради , прийняті в межах її повноважень , є обов'язковими для виконання.

Матеріли справи свідчать про те,що відповідач під час проведення перевірки позивача встановив факт порушення ним п. 4 рішення 39сесії 5 скликання Сімеїзської селищної ради №6 від 30.01.2009 р. «Про затвердження тарифів на вивіз ТПВ в 2009р.», що виразилось в завищення ним рівня рентабельності під час нарахування плати за надання цих послуг. За твердженням відповідача позивачем необґрунтовано отримано виручка в сумі 81649,57 грн.

До матеріалів справи залучений експертний висновок №113 від 12.01.2012 р. судової бухгалтерської експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 12.07.2011р.

Під час проведення експертизи після вивчення матеріалів, наданих сторонами, експертами встановлено,що за період часу з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р. рівень рентабельності при наданні позивачем послуг по вивозу ТПВ по групах споживачів не був завищений.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надано доказів, яки спростовували б експертний висновок.

За таких обставин , вивчивши експертний висновок, суд вважає,що існують підстави для скасування рішення відповідача № 21 від 23.03.2011 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.06.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 12.07.2012 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Скасувати рішення Державної інспекцією з контролю за цінами в АРК №21 від 23.03.2011 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.