Постанова

від 22.05.2012 по справі 2а-4193/12/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 р. (10 год. 17 хв.) Справа №2а-4193/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., представника позивача Кірюхіної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до Споживчого товариства індивідуальних забудовників «ЩИТ»

про стягнення.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Споживчого товариства індивідуальних забудовників «ЩИТ» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 33439,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Представник позивача у судовому позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією, але конверт повернувся з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання, відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Споживчого товариства індивідуальних забудовників «ЩИТ» зареєстроване 11.03.2005р. Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим як юридична особа (ідентифікаційний код 33423671), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 4-7) та знаходиться на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим з 11.03.2005р. за номером 435 (а.с. 17).

Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки між Привітненською сільською радою та Споживчим товариством індивідуальних забудовників «ЩИТ»від 25.06.2009р., відповідач є користувачем земельної ділянки (кадастровий № 0110393000:01:002:0088) загальною площею 3,0000 га (а.с. 8-11).

Відповідно до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2011р. (№ 1495 1584), поданої відповідачем у порядку звітності, орендна плата згідно з договорами оренди складає 111760,51 грн. (9313,37грн. щомісячно, а грудень -9313,44 грн.) (а.с. 12-13).

25.10.2011р. позивачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в ході якої встановлено порушення: термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку строків визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з земельного податку. За результатами перевірки було складено акт № 1168/15-3/33423671 (а.с. 15), який було надіслано відповідачу та отримано останнім 29.10.2011р., про що свідчіть повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

На підставі зазначено акту в порядку п. 126.3 ст. 126 Податкового кодексу України позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2011р. № 0006061503 на суму 5499,09 грн., яке було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримано 12.11.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України № 2755 від 02.12.2010 року (далі - ПК України)

З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України, а частково - після набрання цим Кодексом, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII, діючого на момент виникнення спірних правовідносин у 2010р. (далі Закон № 1251) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-XII, діючого на момент виникнення спірних правовідносин у 2010р. (далі Закон № 2535) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 4 Закону № 2535 встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі ст. 5 Закону № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі сплачують земельний податок.

Згідно до ст. 15 Закону № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Положеннями ч. 1 ст. 14 Закону 2535 визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Стаття 17 Закону № 2535 передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.п. 9.1.10. ст. 9 ПК України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Положенням п.п. 16.1.4. статті 16 ПК України визначено обов'язок платника податків сплачувати належні суми податків та зборів у строки та у визначених розмірах.

Пунктом 16.1.3. ст.16 ПК України передбачено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 31, зокрема п.п. 31.1. та п.п.31.3., ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Пунктом 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В свою чергу, відповідно до пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 57 ПК України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відомості облікової картки відповідача свідчать про те, що станом 31.12.2011р. за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати за земельну ділянку за податковою декларацією № 1584 від 30.01.2011р. (дата нарахування 30.10.2011р., 30.11.2011р., 30.12.2011р.) в розмірі 27940,11 грн. (а.с. 23-25).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 33439,20 грн. (27940,11+5499,09), що підтверджується матеріалами справи та є податковим боргом, в розумінні Податкового кодексу України.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав заперечення проти позову або докази сплати заборгованості в сумі 33439,20 грн., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 22.05.2012р. Постанову складено у повному обсязі та підписано 28.05.2012р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Споживчого товариства індивідуальних забудовників «ЩИТ» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Ялтинська, б. 17-А, код ЄДРПОУ 33423671, р/р 26000054910997, р/р 26059054905812 КРИМ.РУПАТКБ «ПРИВАТБАНК», м. Сімферополь, МФО 384436) у банках, обслуговуючих такого платника, на користь місцевого бюджету Приветнінської сільської ради (р/р 33211812700013, банк отримувача: ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 37890361, код платежу 13050200) податкову заборгованість в розмірі 33439,20 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.