Постанова

від 05.07.2012 по справі 4448/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 р. № 2-а- 4448/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бевзюк О.О.

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Інституту монокристалів Національної академії наук України до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Інститут монокристалів Національної академії наук України з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2012 року № 0003032305, винесене відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в рамках ведення власної господарської діяльності Інститутом монокристалів НАН України були укладені правочини з ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф». Згідно з умовами укладених договорів Інститут монокристалів НАН України на підставі видаткових накладних придбав у власність у ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф» товар, який в подальшому використовувався в рамках господарської діяльності позивача. Позивач не погоджується з викладеними в мотивувальній частині Акту перевірки твердженнями відповідача, що з вищезазначеними суб'єктами господарювання - ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф» податкові інспекції відповідних районів не в змозі провести зустрічні перевірки на предмет взаємовідносин з третіми підприємствами, з якими Інститут монокристалів НАН України не мав взаємовідносин. Позивач зазначає, що вищезазначені договори, які визвали сумніви реальності у відповідача, укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф» у відповідності до вимог чинного законодавства, законом до нікчемних договорів їх не віднесено, а також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки відповідача щодо неправомірності формування Інститутом монокристалів НАН України податкового кредиту із суми ПДВ по операціям з ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф» є необґрунтованими та не відповідають вимогам Конституції України, Податкового кодексу України та іншим чинним законам України.

Ухвалою суду від 24.05.2012 на підставі спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 69-72) замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та наданих письмових поясненнях та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, який є суб»єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та надавши заперечення на те що перевіркою повноти визначення податку на додану вартість Інститут Монокристалів НАН України встановлено його заниження за рахунок порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 5 783 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 2 967 грн., за серпень 2011 року у сумі 2 816 грн. Відповідач вважає, що підприємством позивача допущені порушення, викладені в акті перевірки №119/2305/00210217 від 12.03.2012 року, а саме : пп.138.1.1, пп. 138.1.2 п. 138.1 ст.138 Податкового Кодексу України завищено валові витрати у загальній сумі 5 783 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 2 967 грн., за серпень 2011 року у сумі 2 816 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 5 783 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 2 967 грн., за серпень 2011 року у сумі 2 816 грн.

Відповідач вважає висновки, зроблені перевіряючим в ході перевірки Інституту Монокристалів НАН України, відповідають діючому законодавству України, а податкове повідомлення-рішення №0003032305 від 26.03.2012 року, є правомірним, та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства України.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 12.03.2012 року №48, згідно з 78.1.1 п.78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, фахівцем відповідача проведено і позапланову документальну невиїзну перевірку Інститут Монокристалів НАН України (код ЄДРПОУ 00210217) з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ «Квазар 93» (код за ЄДРПОУ 21269734), ТОВ «Укрсварка групп» (код за ЄДРПОУ 36818719) та ПП «Баварія-Ф» (код за ЄДРПОУ 31635757) за період з 01.03.2011 по 31.08.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 12.03.2012 за №119/2305/00210217 (а.с. 18-33).

Відповідно до висновків акту перевірки ДПІ встановлено порушення:

пп.138.1.1, пп. 138.1.2 п. 138.1 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, та завищено валові витрати у загальній сумі 5 783 грн., у тому числі: за березень 2011 року у сумі 2 967 грн., за серпень 2011 року у сумі 2 816 грн.

п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 5 783 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 2 967 грн., за серпень 2011 року у сумі 2 816 грн.

ДПІ в мотивувальній частині Акту перевірки зазначає, що з суб'єктами господарювання - ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф», з якими позивач мав господарські взаємовідносини, податкові інспекції відповідних районів не в змозі провести зустрічні перевірки на предмет взаємовідносин з третіми підприємствами. Таким чином, відповідачем робиться висновок, що правочини, укладені від імені ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф», не спричиняли реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині укладені між позивачем та ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф», на думку відповідача, є нікчемними.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки від 12.03.2012 за №119/2305/00210217, який 15.03.2012 ним було отримано, надав заперечення за № 02163 від 21.03.2012 на вищезазначений акт перевірки (а.с. 13-17).

ДПІ у Дзержинському районі Харківської області ДПС, розглянувши надані позивачем заперечення, залишила без змін висновки акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість на суму 5783 грн., у т.ч. за березень 2011 року у сумі 2967 грн., за серпень 2011 року у сумі 2816 грн.(а.с. 12).

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0003032305 від 26.03.2012 року на загальну суму 6488,00 грн., з яких 5783,00 грн. - основний платіж та 705,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, із змінами та доповненнями, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Судом встановлено, що витрати позивача за період вказаний в акті перевірки підтверджені належним чином оформленими первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

З матеріалів справи судом встановлено, що в рамках ведення власної господарської діяльності Інститутом монокристалів НАН України було укладено з ТОВ «КВАЗАР- 93» договір на поставку продукції № 9/ 2011 від 03.03.2011р. (а.с. 34).Згідно до умов зазначеного договору Інститут монокристалів НАН України на підставі видаткової накладної № 226 від 15.03.2011р. (а.с. 56) придбав у власність у ТОВ «КВАЗАР -93» прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин на загальну суму 410,72 грн., (у т.ч. ПДВ 68,45). За вказаний Товар Інститутом монокристалів НАН Ужраїни було оплачено суму у розмірі 410,72 грн. безготівковим розрахунком на поточний рахунок Продавця , що було вказано у договорі поставки, відповідно платіжного доручення № 69 від 21.03.2011р. (а.с. 54). Всі належним чином оформлені первинні і документи були надані до перевірки, про що зазначається відповідачем та відображено в акті перевірки.

За даною господарською операцією ТОВ "КВАЗАР 93" була належним чином оформлена та надана податкова накладна № 36 від 15.03.11р. (а.с. 58) на загальну суму 410,72 грн., (у т.ч. ПДВ 68,45грн), на підставі якої сума податку на додану вартість була включена Інститутом монокристалів НАН України до податкового кредиту та відображена у декларації з ПДВ у І кварталі 2011р.

В рамках ведення власної господарської діяльності Інститутом монокристалів НАН України було укладено з ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП» договір № 03/01 від 14.03.2011р. (а.с. 37-38).

Згідно до умов вказаного договору Інститут монокристалів НАН України на підставі видаткової накладної № УГ-0000196 від 22.03.2011р. придбав у власність у ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП» випрямлювач зварочний на загальну суму 17 394,00 грн., у т.ч. ПДВ (2 899,00 грн.). За вказаний Товар Інститутом монокристалів НАН України, було сплачено суму у розмірі 17 394,00 грн. безготівковим розрахунком на поточний рахунок Продавця, що було вказано у договорі поставки, відповідно платіжного і вручення № 183 від 25.03.2011р. (а.с. 47). За даною господарською операцією ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП» була належним чином оформлена видаткова накладна (а.с. 48) та надана податкова накладна № 93 від 22.03.11р. (а.с. 57) на загальну суму 17 394,00 грн., (у т.ч. ПДВ 2 899,00 грн.), на підставі якої сума податку на додану вартість була включена Інститутом монокристалів НАН України до податкового кредиту та відображена у декларації з ПДВ у І кварталі 2011р.

В рамках ведення власної господарської діяльності Інститутом монокристалів НАН України було укладено з ПП «БАВАРІЯ-Ф» договір на поставку продукції № 07-00-01 від 11.07.2011р. та додаткові угоди № 1 від 27.07.2011, № 2 від 11.07.2011 та № 3 від 20.10.2011 року (а.с. 39-46).

Згідно з умовами вказаного договору та додаткових угод до нього Інститут монокристалів НАН України за перевіряємий період на підставі видаткових накладних №РН-0108-05 від 01.08.11р., № РН-2608-04 від 26.08.11р. (а.с.51, 53) придбав у власність у ПП «БАВАРІЯ-Ф» матеріали технічного призначення, господарчі товари на загальну суму 16 895,58 грн., (у т.ч. ПДВ 2 815,91грн). За вказаний Товар Інститутом монокристалів НАН України, було сплачена сума у розмірі 16 895,58 грн. безготівковим розрахунком на поточний рахунок Продавця, що було вказано у договорі поставки, згідно платіжних доручень № 568 від 09.08.2011р., № 569 від 09.08.2011р., № 111 від 02.09.2011р. (а.с. 49-50, 52). За даною господарською операцією ПП «БАВАРІЯ-Ф» у перевіряємому періоді належним чином оформлена та надана податкова накладна № 4 від 01.08.11р. (а.с. 59) на суму 15262,62 грн., (у т.ч. ПДВ 2 543,77), на підставі якої сума податку на додану вартість була включена Інститутом монокристалів НАН України до податкового кредиту та відображена у декларації з ПДВ у III кварталі 2011р.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Так, судом встановлено що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними, оформленими належним чином. Вищезазначені податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних підприємства позивача, копії яких містяться в матеріалах справи. (а.с. 100-105 )

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім як у власній господарській діяльності та і в подальшому.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Тобто, суд зазначає, що правочини виконані сторонами у повному обсязі, без претензій та зауважень.

Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність не заборонену законом.

Згідно з визначенням частини 1 статті 19 Господарського кодексу України, - суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

За наслідками здійснення такої діяльності суб'єкт господарювання отримує дохід, з якого провадиться сплата податків.

Слід зазначити, що позивачем при веденні господарської діяльності було дотримано всі вимоги чинного законодавства України.

Згідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи специфікаціями, рахунками, рахунками - фактурами, податковими накладними, видатковими накладними.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2012р. за №1401/18696, визначено, що податкову накладну складає лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Також суд зазначає, що згідно п. 1 вищезазначеного порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Крім того відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що твердження відповідача, викладені в мотивувальній частині акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у загальній сумі 5 783 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 2 967 грн., за серпень 2011 року у сумі 2 816 грн. , які виникли в результаті господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання - ТОВ „КВАЗАР 93", ТОВ «УКРСВАРКА ГРУПП», ПП «БАВАРІЯ-Ф» ґрунтуються на тому, що податковими інспекціями інших районів не можливо провести зустрічні перевірки на предмет взаємовідносин з третіми підприємствами, з якими Інститут монокристалів НАН України не мав взаємовідносин.

Так, з акту перевірки вбачається (а.с. 22; стор 5 акту перевірки), що відповідно до листа Дергачівської МДПІ від 30.11.2011 року № 3388/7/18-007 вбачається, що фахівцями зазначеного податкового органу складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Квазар-93» (код ЄДРПОУ 21269734) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промспец Консалтинг» ( код ЄДРПОУ 37091549) за період січень-березень 2011 року та ТО)В «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період березень-липень 2011 року» від 30.11.2011 року №263/18-009/21269734.

Аналіз декларацій з ПДВ за січень - липень 2011 року свідчить, що до складу податкового кредиту ТОВ «Квазар-93» (код ЄДРПОУ 21269734) включено суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ „Промспец-Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) та ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), які знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому району м. Харкова та мають ознаки ризику та не знаходяться за юридичною адресою.

На підставі цього, відповідачем - ДПІ у Дзержинському районі Харківської області ДПС робиться висновок, що в порушення п.48.7. ст.48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, податкова звітність підприємства позивача, складена з порушенням норм цієї статті, а отже, не вважається податковою декларацією, таким чином платником податків не було визначено об'єкт оподаткування згідно ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, зі змінами та доповненнями.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Квазар-93» безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів ( робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 3.1 ст.188 Податкового кодексу України Ш755-УІ від 2 грудня 2010 року. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період ТОВ «Квазар-93» (код ЄДРПОУ 21269734) не є дійсними.

Крім того, в акті перевірки Інституту монокристалів НАН України відповідачем зазначається (а.с. 24; с. 7 акту перевірки), що листом ДПІ у Київському районі м. Харкова від 01.12.2011 №11604/7/23-506, направлено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Укрсварка групп" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів: ТОВ „Трубопласт Україна" код ЄДРПОУ 37189531, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2011р., березень 2011р., квітень 2011 р.» від 01.12.2011р. №967/235/36818719. Враховуючи вищевикладене по ТОВ „Укрсварка групп", код 36818719, відсутній факт реального вчинення господарських операцій за січень 2011р., березень 2011р., квітень 2011 р.

Також відповідачем в акті перевірки підприємства позивача зазначається (а.с.26, стор 9 акту перевірки), що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова складено акт „Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства «Баварія Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 року." від 26.10.2011 року № 2070/23-306/31635757. Аналізом наявної у ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова інформації встановлено що директор ПП «Баварія Ф» ОСОБА_1 (згідно проведених ВПМ опитувань), давав плутані, поверхневі свідчення, що носять загальний характер та не конкретизують фінансово-господарську діяльність підприємства, зокрема не зміг назвати своїх основних постачальників та покупців, обставини укладання господарських угод, предмет цих угод, механізм проведення фінансово господарських операцій, способи оплати, транспортування, наявність заборгованості. Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створює обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності. Згідно висновку ВОВПЗ по обслуговуванню Орджонікідзевського району м. Харкова ВПМ Чугуївської ОДПІ №2 від 17.10.2011р. щодо відсутності факту реального

здійснення господарської діяльності ПП «Баварія Ф» встановлені обставини, які свідчать серпні 2011р. господарська діяльність ПП «Баварія Ф» має ознаки нереальності здійснення.

Відповідачем в акті перевірки від 12.03.2012 за №119/2305/00210217 зазначається, що всі наведені ознаки, як кожний окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що у ПП «Баварія Ф» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Згідно до п.71.1 ст.71 Податкового Кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п. 72.1, п.п. 72.1.5. ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла: від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Пунктом. 74.1 та 74.2 ст.74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Посилання відповідача на акти перевірок складені іншими ДПІ: у Київському та у Орджонікідзевському районах м. Харкова та Дергачівською МДПІ, стосовно контрагентів позивача не може бути взятий судом до уваги оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, відповідно п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, - з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 за N 1232, зазначається, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі в відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Також, відповідно до п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого наказом ДПА України від 22.04.2011 за N 236 зазначається, що з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки"

Відповідно до зазначених норм права передбачається, що зустрічна звірка можлива у разі отримання від орану ДПС (ініціатора) запиту на проведення такої зустрічної звірки, але відповідно до складеного акту, зазначається, що жодних запитів на проведення зустрічної звірки не складалося та до вищезазначених податкових органів відповідачем не направлялося.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що вказана перевірка була проведена всупереч вимогам діючого законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, відповідачем в акті перевірки зазначається що в порушення пункту 48.7. ст.48 Податкового кодексу України, податкова звітність підприємства позивача складена з порушенням норм цієї статті.

Відповідно до п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України - податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про те, що перелік підстав для неприйняття органом Державної податкової служби звітності як податкової визначається лише нормами Податкового кодексу України і є виключним.

Тобто, посилання на зазначену норму законодавства передбачає порушення норм цієї статті (з п. 4.1 - по 48.6 статті 48) при складанні податкової звітності, що повинно було зазначити відповідачем при посиланні на порушення позивачем саме пункту 48.7 статті 48 ПК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Державна податкова служба повинна керуватись в своїй діяльності нормами законів та нормативних актів.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності складання акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0003032305 від 26.03.2012 року, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6488,00 грн., з яких 5783,00 грн. - за основним платежем та 705,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується вищевикладеним.

Таким чином, відповідна сторона Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Інституту монокристалів Національної академії наук України до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесене відносно Інституту монокристалів Національної академії наук України, а саме: № 0003032305 від 26.03.2012 року .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10.07.2012 року.

Суддя Заічко О.В.