Постанова

від 09.02.2012 по справі 2а-14896/11/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2012 р. (16:03) Справа №2а-14896/11/0170/17

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Пономарьова С.С., договір від 18.06.11р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Кооперативне підприємство "Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки", Дочірнє підприємство "Віллір", ТОВ АПК "Крим",

про скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ:

24.11.11р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.11.11р. № 0011662301 та № 0011652301.

В обґрунтування заявлених вимог представником позивача в адміністративному позові вказано про винесення вказаних рішень з порушенням вимог чинного законодавства, а також при неповному з'ясуванні всіх обставин, внаслідок чого підлягають скасуванню на підставі розгляду поданого адміністративного позову. Вказані рішення прийнято на підставі актів перевірки, висновки якої не відповідають дійсності.

Визначені в акті перевірки обставини щодо завищення податкових зобов'язань спростовується наявними та дослідженими контролюючим органом необхідними документами, які підтверджують проведення ремонтно-будівельних робіт на об'єкті замовника, яким за їх результатами надано первинні бухгалтерські та податкові документи. Зазначаючи про невідповідність формі складання первинних документів - відсутність в актах виконаних робіт певних реквізитів - податковий орган не зазначає про порушення конкретного нормативно-правового акту, що регулює питання їх наявної необхідності та не вказує яких саме реквізитів не вистачає в наданих на перевірку актах виконаних робіт, а тому неможливо за таких підстав зробити висновок про невиконання позивачем ремонтно-будівельних робіт.

Акт перевірки не містить обставин щодо відсутності розрахункових, платіжних та інших документів, які б підтверджували протиправність формування складу валових витрат, а тому при дослідженні вказаних документів, на підставі яких сформовано склад валових витрат, унеможливлює посилання контролюючого органу на його невідповідність вимогам Закону. Так, посилання відповідача на порушення п. 146.12 ст. 146 ПК України, без зазначення конкретної редакції Закону, оскільки до вказаної норми вносились зміни, не можливо застосовувати до спірних правовідносин, визначаючи про їх порушення, оскільки в даному випадку події, щодо яких визначено порушення, відбулись до липня 2011 року, а тому застосування пізньої редакції до правовідносин які виникли раніше є порушенням норм податкового законодавства.

Посилання відповідача на порушення позивачем порядку формування податкового кредиту також не відповідає дійсності та спростовується наявними матеріалами справи, оскільки формування податкового кредиту за рахунок виданих контрагентом позивачу податкових накладних відбулось в період дії його свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість - у серпні та вересні 2010 року, за виданими накладними у період з 01.06.10р. по 29.06.10р., а реєстрацію платника ПДВ контрагента анульовано 02.03.2011р.

Ухвалою суду від 16.06.11р. відкрито провадження в адміністративній справі за названим позовом, розпочато підготовче провадження, відповідачу надано строк для надання суду та в копії позивачу заперечень проти позову та документів на підтвердження своїх доводів, які в нього є, з'ясовано питання про склад осіб які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.01.12р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених в ньому підстав. Обґрунтовуючи свої вимоги та посилаючись на підставність вчинених ним дій при формуванні складу валових витрат та при формуванні податкового кредиту, за наданими його контрагентами податковими накладними, надав суду клопотання про залучення до участі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Кооперативного підприємства "Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки", Дочірнього підприємства "Віллір", ТОВ "АПК Крим", яке за його результатами його розгляду судом задоволено, про що свідчить ухвала від 12.01.11р., копії якої разом із копіям адміністративного позову направлено третім особам, запропоновано надати суду письмові пояснення щодо заявлених позивачем вимог.

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, дату і час судового розгляду справи (а.с.101), явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив, заяву про визнання позову чи про можливість розгляду справи за відсутності повноважного представника суду не надав.

Треті особи, повідомлені про місце, дату і час судового розгляду справи, про в матеріалах справи є належні докази, явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, пояснення по справі суду не надали.

Позивач - Кооперативне гуртово-роздрібне торгівельне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту (а.с.26-32), зареєстрований юридичною особою, ідентифікаційний код 01757107, Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим з 12.04.96р., за місцезнаходженням юридичної особи: 95051, АР Крим, м. Сімферополь, Желєзнодорожний р-н, вул. Жигаліної, б. 11 (а.с.24), відповідно до свідоцтва № 100325937 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 385608 з 22.07.1997р. є платником податку на додану вартість (а.с.33), видами діяльності за КВЕД є: 51.53.2 - Оптова торгівля будівельними матеріалами, 52.11.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 51.31.0 - оптова торгівля фруктами та овочами, 51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (а.с.25). Відповідно до Статуту до складу підприємства входять структурні підрозділи, які не є юридичними особами та здійснюють свою діяльність на підставі Положень про них, розроблених у відповідності з діючим законодавством та дійсним Статутом: Оптово-госпрозрахункова філія (95051, м. Сімферополь, вул. Жигаліної, 11), Євпаторійська міжрайбаза (97400, м. Євпаторія, вул. Товарна, 8/5), Керченська міжрайбаза (98300, м. Керч, вул. 2-а Продольна, 28/30), Первомайський госпрозрахункова філія (96300, м. Первомайськ, вул. Леніна, 58).

Відповідач - Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - суб'єкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районні в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. № 412, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. № 633/15324, є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, підпорядковується Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня.

Заслухавши доводи та заперечення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та оцінюючи докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які підлягають застосовуванню до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, суд, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства, ЄДРПОУ 01757107, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.11р., проведеної повноважними особами контролюючого органу за у період з 14.10.11р. по 02.11.11р., складено акт від 09.11.11р. № 16202/23-7/01757107, відповідно до змісту якого податковим органом встановлено порушення:

- п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 42 998 грн., у тому числі у 1 кварталі 2011 року у сумі 7 110 грн., у 2 кв. у сумі 35 888 грн.;

- п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР в результаті чого підприємством завищено скоригований валовий дохід на загальну суму 255 090 грн., у т.ч. у 3 кв. 2010р. у сумі 255 090 грн. та завищені скориговані валові витрати на загальну суму 255 090 грн., у т.ч. у 3 кв. 2010 р. у сумі 255 090 грн.;

- пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді що перевірявся на загальну суму 57 019 грн., у т.ч. у червні 2010р. у сумі 20 925 грн., у січні 2011р. у сумі 4 887 грн., у травні 2011 р. у сумі 31 207 грн.;

- пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР, в результаті чого підприємством завищено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 51 018 грн., у т.ч. к серпні 2010р. у сумі 26 060 грн., у вересні 2010р. у сумі 24 958 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 51 018 грн., у т.ч. у серпні 2010р. у сумі 26 060 грн., у вересні 2010р. у сумі 24 958 грн. (а.с.11-21).

На підставі акту перевірки від 09.11.11р. № 16202/23-7/01757107, встановленого порушення пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, податковими повідомленнями-рішеннями від 18.11.11р. № 0011662301 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем сумою 57 019 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумою 5 232 грн. (а.с.10); встановленого порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, збільшено суму грошових зобов'язань по податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об'єднань за основним платежем сумою 42 998 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумою 1 грн. (а.с.10).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11р. регулює Податковий кодекс України від 02.12.10р. № 2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положення статті 16 Податкового кодексу України, що визначають обов'язки платника податків, зокрема, пп. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4, зобов'язують платника податків: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Права органів державної податкової служби передбачені положеннями ст. 20 Податкового кодексу України. Так, зокрема, згідно з пп. 20.1.1., 20.1.4., 20.1.6., 20.1.8. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На вимогу положень пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, що регулює питання з визначення сум податкових та грошових зобов'язань, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами у період набрання чинності Податкового кодексу України та чинності Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що втратив чинність відповідно до Прикінцевих положень вказаного Кодексу, з 1 квітня 2011 року, крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року, а також чинного до 31.12.10р. Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. названого Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Як убачається з акту, підставою для прийняття висновку про порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI стало те, що на підставі аналізу бухгалтерських рахунків, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.10 "витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин" на суму 24 438 грн., а також у актах виконаних робіт не вказано: номеру контракту на виконання ремонтно-будівельних робіт та його дату, найменування об'єкту будівництва, адреси виконання ремонтно-будівельних робіт (місцезнаходження, вулиця), через що неможливо зробити висновок чи належить об'єкт виконання ремонтно-будівельних робіт до основних фондів КГРТП та пов'язати виконанні роботи з господарською діяльністю підприємства, зробити вірний висновок правомірності віднесення до валових витрат.

Надані суду правовстановлюючі документи на нерухоме майно, що належить позивачу, - рішення господарських судів про визнання права власності, на підставі яких зареєстровано майнові права на нерухоме майно, про що свідчать копії свідоцтв про право власності (а.с.34-50), досліджені судом: договір підряду від 04.05.11р. №17/232, укладений позивачем з дочірнім підприємством "Віллір", довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за травень 2011 року, договірна ціна, акти прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, податкова накладна від 31.05.11р. № 84 (за договором підряду від 04.05.11р. № 17) сумою 187 243,80 грн., з яких ПДВ сумою 31 207,30 грн. (а.с.56), а також договір підряду від 04.01.11р. № 3/3/112-10, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за січень 2011 року, підсумкова відомість ресурсів (витрат - за прийнятими нормами) (а.с.58-62), податкові накладні від 31.01.11р. № 8, № 9, № 10 (а.с.63-65), аналітичний звіт основних засобів кооперативного оптово-роздрібного торгового підприємства (а.с.93-98), вказують на правомірність дій позивача з віднесення до складу валових витрат витрат, понесених внаслідок поліпшення належного йому на праві власності нерухомого майна - основних фондів, у зв'язку із проведенням ремонтно-будівельних робіт - поліпшення основних фондів.

Зі змісту п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час внесення спірних витрат до складу валових витрат січень та травень 2011 року, сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Віднесення витрат, понесених внаслідок поліпшення основних фондів, про що зазначив відповідач у висновках акту перевірки як порушення, покладеного до основи прийнятого податкового повідомлення-рішення щодо збільшення сум грошових зобов'язань по податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об'єднань, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовано наданими позивачем доказами.

У чинному, до 31.12.10р., Законі України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" визначались платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій.

Так, згідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

З положень пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом.

Відповідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону від 03.04.07р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" об'єктами оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг на митній території України.

Податковим зобов'язанням, з положень п. 1.6 ст. 1 Закону України від 03.04.07р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", є загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) за приписами пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону на платника податків покладено обов'язок з ведення обліку операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Крім того, з положень абзацу третього вказаного підпункту статті платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю, що має містити окремими рядками вимоги визначені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно до пп.7.2.3 складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), яку платники податку повинні зберігати протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

З положень ст. 7.4 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит в залежності від сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів. При цьому, факт придбання товарів засвідчує отримана платником податку податкова накладна.

З дослідженого судом договору купівлі-продажу від 01.01.10р. № 3, укладеного між позивачем та ТОВ "АПК КРИМ", його предметом є придбання цукру-піску у період дії договору - до 31.12.2013 року, у відповідності до кількості та якості зазначеної покупцем - позивачем (а.с.85). Податкові накладні від 01.06.10р. № 7 сумою 22 800 грн., з яких ПДВ сумою 3 800 грн.; від 02.06.10р. № 9 сумою 11 400 грн., з яких ПДВ сумою 1 900,00 грн.; від 07.06.10р. № 18 сумою 19 000,00 грн., з яких ПДВ сумою 3 166,67 грн.; від 21.06.10р. № 39 сумою 22 800 грн., з яких ПДВ сумою 3 800 грн.; від 23.06.10р. № 41 сумою 11 400 грн., з яких ПДВ сумою 1 900 грн.; від 24.06.10р. № 43 сумою 15 200 грн., з яких ПДВ сумою 2 533,33 грн.; від 29.06.10р. № 47 сумою 22 950 грн. з яких ПДВ сумою 3 825 грн. свідчать про придбання позивачем цукру-піску (а.с.86-92), а видаткові накладні від 01.06.10р. № 0-00000007 сумою 22 800 грн., від 02.06.10р. № 0-00000009 сумою 11 400 грн., від 07.06.10р. №0-00000018 сумою 19 000,00 грн., від 21.06.10р. № 0-00000040 сумою 22 800 грн., від 23.06.10р. № 0-00000042 сумою 11 400 грн., від 24.06.10р. № 0-00000044 сумою 15 200 грн., від 29.06.10р. № 0-00000048 сумою 22 950 грн. (а.с.81-84) про постачання ТОВ "АПК Крим" Кооперативному оптово-роздрібному торговому підприємству придбаного товару - цукру-піску відповідно до укладеного договору від 01.01.10р. № 3.

Досліджені судом звітна податкова декларації з податку на додану вартість за 6 місяць 2010 року, а також розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.76-80), свідчать про виконання позивачем вимог податкового законодавства щодо ведення обліку операцій з придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, відповідно до отриманих платником податку від його контрагентів податкових накладних, заповнених з дотриманням приписів пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", складених відповідно до пп.7.2.3 вказаного Закону у момент виникнення податкових зобов'язань, що є безумовною підставою для платника податку на формування податкового кредиту, зменшення податкових зобов'язань звітного періоду.

З положень п. 187.1. ст. 187 Податкового Кодексу України, в редакціях Законів України від 23.12.10 року № 2856-VI "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України", від 12.05.11 року № 3320-VI, "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії", від 19.05.11 року № 3387-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур", на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до приписів п. 198.1, 198.2 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З досліджених судом договору підряду від 04.01.11р. № 3/3/112-10, укладеного між позивачем та Кооперативним підприємством "Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки", довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за січень 2011 року, підсумкової відомості ресурсів (витрат - за прийнятими нормами) (а.с.58-62), податковими накладними від 31.01.11р. № 8 сумою 232 408,61 грн., № 9 сумою 29 326,32 грн., № 10 сумою 101 038,10 грн., загальною сумою ПДВ 60 462,17 грн. (а.с.63-65), договору підряду від 04.05.11р. №17/232, укладеного позивачем з дочірнім підприємством "Віллір", довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за травень 2011 року, договірної ціни, актів прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, податкової накладної від 31.05.11р. № 84 (за договором підряду від 04.05.11р. № 17) сумою 187 243,80 грн., з яких ПДВ сумою 31 207,30 грн. (а.с.56), судом встановлено, що позивачем сплачено вказані витрати на ремонтно-будівельні роботи основних фондів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідні суми податку на додану вартість на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних включено до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 1 місяць 2011 року, 5 місяць 2011 року, а також розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.67-75).

З огляду на викладене, надані позивачем докази до матеріалів справи, що також були предметом дослідження податковим органом при проведенні перевірки, висновки якої покладено до основи оспорених податкових повідомлень-рішень, спростовують висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи обставини справи та надані позивачем докази, суд приходить до висновку щодо неправомірності дій відповідача, оскільки рішення прийнято за умов недотримання положень законодавчих актів за фактом виявлених порушень, які не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні ході судового слідства.

Враховуючи, наведене відповідач діяв на порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень прийнято на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, вони підлягає скасуванню, як прийняті без достатніх на то правових підстав, а позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, з підстав ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, факт понесення яких підтверджено платіжним доручення від 23.11.11р. № К8/N112.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 18.11.2011 року № 0011662301 та № 0011652301.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша